Фейки щодо системи охорони здоров’я: USAID підсадить українських фермерів на «голку» транснаціональних корпорацій. Випуск №12

Дезінформація: Польща  у складі гуманітарної допомоги передавала в Україну печиво, інгредієнти якого викликають рак

У проросійських телеграм-каналах пишуть, начебто Польща передала Україні у складі гуманітарної допомоги партію печива, інгредієнти якого викликають рак. 

Як насправді?

Наприкінці січня 2023 року регіональні управління Держпродспоживслужби отримали повідомлення від Європейської системи швидкого оповіщення про харчові продукти і корми (Rapid Alert System for Food and Feed, RASFF) про те, що у печиві румунського виробника Ro Star S.A., яке експортувалось із Польщі до України, виявили зависокий вміст акриламіду. У зв’язку з цим оператори мають негайно вилучити товар із обігу.

Тобто йдеться не про польське, а румунське печиво. Ба більше, саме Польща під час проведення службового контролю Держсанепіднагляду виявила, що в окремих партіях печива рівень акриламіду перевищує норму та подала відповідну інформацію до Європейської комісії. Комісія у свою чергу повідомила про порушення всім членам мережі.

Цю партію печива замовила та отримала українська фірма «Львівімпорт» наприкінці 2022 року. Вона спеціалізується на імпорті товарів із Європи та їх подальшій дистрибуції в Україні. Нам не вдалося знайти підтвердження тому, що печиво цієї партії використовувалося у гуманітарній допомозі. 

RASFF — це інструмент для обміну інформацією, який допомагає країнам ЄС відповідати на загрози для здоров’я, спричинені харчовою продукцією або кормами. Мережа RASFF об’єднує органи контролю у сфері безпечності харчової продукції країн ЄС та таких країн як Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія, Швейцарія. 

У разі загрози:

• Член мережі передає Європейській Комісії інформацію про харчовий продукт чи корм, які несуть пряму чи опосередковану загрозу людині.
• Комісія відразу передає таку інформацію всім членам мережі.
• Комісія публікує щотижневий огляд таких повідомлень. 

Дезінформація: Молдова є «чорним ринком» для збуту органів військових ЗСУ

У мережі поширюють заяву прем’єр-міністерки Молдови Наталії Гаврилиці про те, що до Молдови нібито завозять донорські органи загиблих військових з України. У дописі стверджують, що у Молдові 20 жовтня 2022 року ухвалили закон, який дозволяє пересадку органів у приватних клініках. Після цього, мовляв, збільшився «потік» поранених українських військових до Молдови.

Як насправді?

У коментарі Financial Times 6 лютого 2023 року прем’єр-міністерка Молдови зазначила, що країні потрібна додаткова підтримка від ЄС для боротьби зі збільшенням випадків торгівлі людьми та зброєю з України. 

Під поняттям «торгівля людьми» мають на увазі вербування, перевезення, продаж, залучення до злочинної діяльності, насильницьку трансплантацію, примусову працю тощо. Однак Гаврилиця не вказувала, що з України до Молдови потрапляють саме донорські органи.

До того ж у липні 2022 року ЄС створив Центр підтримки внутрішньої безпеки та прикордонного контролю в Молдові, який зокрема займається протидією торгівлі вогнепальною зброєю та людьми. У коментарі Financial Times Гаврилиця зазначила, що завдяки роботі Центру вдалося досягти певних результатів по цих напрямках.

8 грудня 2022 року уряд Молдови вніс поправки до закону про трансплантацію, згідно з яким приватним медзакладам дозволили здійснювати забір проб і трансплантацію органів, тканин і клітин. Утім, немає доказів, що через цей закон збільшився потік поранених військових з України, яких далі розпродають на органи. 

Заступник начальника Головного оперативного управління Генштабу ЗСУ повідомляв, що українських військових відправляють на реабілітацію в Нідерланди, Францію, Ірландію, Норвегію, Данію, Іспанію, Польщу, ФРН, Італію, Румунію, США та Ізраїль. Ми не знайшли згадок того, що поранених українців відправляли на лікування до Молдови.

Крім того, вилучити органи в живого донора у Молдові можна лише за його попередньої письмової згоди та дозволу Комісії з погодження. Остання здійснює моніторинг, нагляд та контроль за точністю та законністю процедур донорства органів. Також комісія перевіряє, чи справді донорство здійснюється з гуманною метою і не є об’єктом матеріальної угоди. Згідно з законом, у Молдові заборонено вилучати органи в людини, якщо за життя померлий виступав проти донорства та підписав офіційний лист-відмову від процедури, або ж якщо відмову підписав хтось із близьких родичів чи законний представник після його смерті.

Донорство можливе і без згоди близьких родичів або законного представника, якщо за життя померлий висловив свій вибір на користь донорства. Тоді взяття зразків органів, тканин і клітин трупа в судово-медичних справах відбудеться за згодою судмедексперта, якщо це не шкодить результатам судово-медичного розтину. 

Згідно з українським законодавством, у повнолітньої особи можуть вилучити анатомічні матеріали лише за наявності її добровільної згоди на донорство у письмовому вигляді. Від 2021 року згода або незгода особи на посмертне донорство подається у письмовій або електронній формі за підписом особи та не потребує нотаріального засвідчення. 

Дезінформація: Ініціатива USAID змусить українських фермерів постійно купувати насіння у транснаціональних корпорацій — Остап Стахів

Український блогер Остап Стахів заявив, ніби Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) спільно з компанією Bayer безкоштовно передадуть українським фермерам генномодифіковане насіння моркви. Наступного року насіння з плоду не буде, тож фермери будуть змушені знову його купувати. Так корпорація зможе контролювати фермерів і вирішувати, кому продавати зерно, а кому — ні, спричиняючи голод у різних куточках світу. Стахів стверджує, що USAID лобіює інтереси транснаціональних корпорацій та під час війни заводить в Україну міжнародні компанії.

Як насправді?

19 січня у рамках ініціативи USAID «Стійкість сільського господарства в Україні» (AGRI-Ukraine), яка була започаткована для пом’якшення продовольчої кризи, загостреної внаслідок російської агресії проти України, компанія Bayer безкоштовно передала насіння моркви для 25000 домогосподарств і фермерів у деокупованих областях. Також 12 липня агентство у співпраці з асоціацією «Ягідництво України» доставило насіння овочів українським аграріям у 11 областей. 

Однак компанія Monsanto, яку у 2016 році купила компанія Bayer, виробляє в Україні та імпортує в Україну насіння тільки традиційної селекції. Згідно з законом «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів», промислове виробництво та введення в обіг ГМО, а також продукції, виробленої із застосуванням ГМО, без внесення її до державного реєстру заборонене. Окрім випадків, коли селекція генномодифікованих культур має науковий інтерес і проводиться на базі лабораторій дослідних інститутів Національної академії наук України (НАНУ).

Сорти рослин із застосуванням ГМО повинні відповідати вимогам біологічної та генетичної безпеки. Станом на 7 лютого 2023 року у Державному реєстрі ГМО не було зареєстровано жодної генномодифікованої рослини або сорту. Хоча через прогалини в законі українські аграрії все ж засівають поля генномодифікованими рослинами. 

Твердження, нібито з генномодифікованих рослин не можна отримати насіння, неправдиве. Адже генномодифіковані культури дають насіння, яке в подальшому можна садити. Утім, при купівлі такого насіння фермери укладають контракти з агрокомпаніями та підписують угоду про закупівлю нового насіння щороку, а не зберігають насіння зі своїх посівів для посадки наступного року. Це положення контракту є обов’язковим у більшості країн, адже покоління зібраного насіння не буде рівномірно містити всі бажані генетичні ознаки вихідного насіння. 

Наразі у світі дозволено вирощувати 32 генномодифіковані культури, однак серед них немає моркви. Зокрема компанія Bayer вирощує генетично модифіковані сорти ріпаку, кукурудзи, бавовника, сої та кабачків. Але вирощування та імпорт відбувається відповідно до законодавства конкретної країни.

Теза, ніби USAID під час війни заводить транснаціональні компанії в Україну, щонайменше нелогічна: німецька компанія Bayer розпочала діяльність в Україні ще в 1992 році.