Фейки щодо системи охорони здоров’я: військові ЗСУ переховуються у київських лікарнях. Випуск 118

Фейки щодо системи охорони здоров’я: військові ЗСУ переховуються у київських лікарнях. Випуск №118

Photo: unsplash.com / Testalize.me
1 Травня 2024
FacebookTwitterTelegram
1125

Цього разу, окрім російських посадовців, фейкові тези просували й керівники білоруських держорганів. Так, голова КДБ Білорусі Іван Тертель погрожував ударом по київських лікарнях на вулиці Богатирській 30 і 32, де нібито переховуються білоруські добровольці, які воюють у складі Збройних сил України. В іншому кейсі фейк поширювали україномовні ресурси. У телеграм-каналі  вказували, буцімто представникам ЛГБТ-спільноти у Тернополі заборонено здавати донорську кров, відповідне розпорядження нібито також розмістили на сайті Тернопільського обласного центру служби крові.

За підтримки проєкту USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я» VoxCheck щотижня аналізує та спростовує наративи щодо системи охорони здоров’я, які поширює російська пропаганда в інформаційному просторі України, Білорусі, росії.

Дезінформація: Білоруські добровольці у складі ЗСУ переховуються у київських лікарнях на вулиці Богатирській

25 квітня голова КДБ Білорусі Іван Тертель заявив, нібито білоруські добровольці, які воюють у складі Збройних сил України, переховуються «за спинами у дітей» у київських лікарнях на вулиці Богатирській 30 і 32. Він додав, що на «терористів» чекає «заслужена кара за законами воєнного часу».

Як насправді?

За адресою вулиця Богатирська, 30 дійсно розташована Київська міська дитяча клінічна лікарня №1, а на вулиці Богатирська, 32 Київська міська клінічна шкірно-венерологічна лікарня. Однак немає ознак, що в одному з цих медзакладів перебували військові ЗСУ.

Після погроз Тертеля та ризику ракетного обстрілу, обидві медустанови вирішили евакуювати в інші медзаклади столиці. «В умовах постійних ракетних ударів ми не можемо ризикувати. А батьки дітлахів мають бути спокійні і впевнені в безпеці своєї малечі», повідомили в Київській міській державні адміністрації (КМДА).

До дитячої лікарні прибув мер столиці Віталій Кличко. Він знімав відео на її фоні, однак у кадрі не видно військових, які б евакуювались із лікарні. Також на місце прибули українські та іноземні журналісти. У сюжеті «Суспільного» видно, як з медустанови виходять лише батьки з дітьми. На місце прибули й журналісти Washington Post, які підтвердили, що немає жодних ознак того, що в приміщенні надавали допомогу військовослужбовцям. 

Фото під час евакуації Київської міської дитячої лікарні №1. Джерело: «Суспільне»

Директорка Київської міської дитячої клінічної лікарні №1 Євгенія Григор’єва заявила, що у лікарні не було українських військовослужбовців, а заява голови КДБ Білорусі — це дезінформація. Вона додала, що всіх дітей з відповідними патологіями перевели на лікування в інші медзаклади. Дітей при евакуації супроводжував медичний персонал. Після пацієнтів також збирались вивозити медичне обладнання. 

Київська міська клінічна шкірно-венерологічна лікарня розташована у 450 метрах від дитячої лікарні №1, тому як би там дійсно були б військові, журналісти могли б помітити їхню евакуацію. Натомість таких повідомлень не було. До того ж у СБУ повідомили, що будь-які заяви представників білоруської влади щодо міфічних терористів, які нібито перебувають в українських лікарнях, є проявом інформаційно-психологічних спецоперацій рф. 

Окрім цього, навіть якби у лікарні дійсно перебували поранені військові, обстріл медустанови вважався б воєнним злочином. Оскільки військові або цивільні, які потребують медичної допомоги та утримуються від будь-яких ворожих дій, захищені міжнародним гуманітарним правом.

Джерело: Посібник з міжнародного гуманітарного права від «Лікарів без кордонів»

Дезінформація: Представникам ЛГБТ-спільноти забороняють бути донорами крові

У мережі поширюють інформацію, нібито представникам ЛГБТ-спільноти у Тернополі заборонено здавати донорську кров. Як «доказ» користувачі наводять дані з сайту Тернопільського обласного центру служби крові щодо протипоказань до донорства.

Скриншот публікації

Як насправді?

На офіційному сайті Тернопільського обласного центру служби крові справді опублікована інформація про перелік захворювань, протипоказання до донорства та форми ризикованої поведінки. Серед протипоказань відсутня категорія представників ЛГБТ-спільноти. Хоча у вебархіві збереглася попередня версія сторінки, де справді зазначали про заборону донорства через гомосексуальні стосунки.

Проте зараз представники ЛГБТ-спільноти вільно можуть бути донорами. Тернопільський обласний центр служби крові на своїй сторінці у фейсбуці також спростував повідомлення про заборону донорства через гомосексуальні стосунки. 

Скриншот допису Тернопільського обласного центру служби крові 

Однак стати донором крові представник ЛГБТ-спільноти міг не завжди. Лише у 2021 році цю категорію прибрали з критеріїв протипоказання до донорства. Натомість гомосексуальні стосунки віднесли до форми ризикованої сексуальної поведінки, яка насправді може бути притаманна будь-яким людям. 

До ризикованої сексуальної поведінки переважно відносять статеві стосунки без контрацепції та часту зміну сексуальних партнерів.  Також переважно згадують про чоловіків, які мають сексуальні стосунки із представниками своєї статі. Це можуть бути не лише представники ЛГБТ-спільноти, а будь-які чоловіки, які принаймні раз у житті мали такий контакт. Така сексуальна поведінка вважається ризикованою через підвищений ризик інфікування ВІЛ, гепатитами та іншими інфекційними хворобами. За останніми даними Центру громадського здоров’я, станом на 2022 рік, в Україні показник інфікованості ВІЛ серед чоловіків, які мали сексуальні стосунки з чоловіками, складає 2,4%.

Однак представники ЛГБТ-спільноти все одно можуть стати донорами. Їхня кров не має ніяких відмінностей та підходить до переливання будь-яким іншим людям. Щобільше, сам донор не зобов’язаний розповідати про свою сексуальну орієнтацію та гендерну ідентичність. 

До того ж існують реальні протипоказання щодо донорства, які стосуються усіх, а не тільки ЛГБТ-спільноти. Донорами не можуть бути особи із серцево-судинними захворюваннями, патологічною схильністю до кровотеч, цукровим діабетом, захворюваннями центральної нервової системи тощо. 

Раніше у Міністерстві охорони здоров’я України закликали здавати кров на потреби шпиталів, цивільних лікарень та стабілізаційних пунктів. Щоб здати кров, варто звернутися до будь-якого центру крові у великому місті або найближчої районної лікарні у селищі. Також за 48 годин до донорства не можна вживати алкогольні напої, жирну, смажену та копчену їжу. А також не вживати анальгетики й аспірин за три дні до донорства та не палити за годину до здачі крові. 

Джерело: Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України

Дисклеймер: Цей інформаційний матеріал підготовлено за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), наданої від імені народу Сполучених Штатів Америки. Відповідальність за зміст цього інформаційного матеріалу, який необов’язково відображає погляди USAID, Уряду Сполучених Штатів Америки, несе виключно компанія ТОВ «Делойт Консалтинг» в рамках контракту №72012118C00001.

Автори

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний