Фейки щодо системи охорони здоров’я: втрати ЗСУ від психологічних проблем набагато вищі, ніж втрати на полі бою. Випуск №101

Дезінформація: Небойові втрати ЗСУ набагато вищі, ніж втрати на полі бою

У мережі поширюють інформацію, нібито українські військові визнають, що небойові втрати ЗСУ через погіршення психологічного стану набагато вищі, ніж втрати на полі бою. Автори стверджують, мовляв, до цього додається постравматичний стресовий розлад (ПТСР), який 100% отримає кожен боєць. До того ж 90% солдатів не зможуть знайти себе у цивільному житті, а влада нічого не робить для їхньої адаптації. У дописі додають відео інтерв’ю чоловіка у військовій формі. 

Як насправді?

Навіть при перегляді уривка відео, який додали у дописі, стає очевидно, що чоловік у військовій формі говорив не про нинішню ситуацію, а про майбутнє. «Статистика будь-якої війни така, що по закінченню війни за п’ять років, в будь-якій війні, від погіршення психологічного стану гине більше людей в цивільному житті після війни, ніж загинуло на самій війні. Суїциди, алкоголь, наркотичні речовини, бійки, агресія збройна, і т.д. Це може чекати Україну», — заявив спікер. 

Нам не вдалось знайти дані, які б підтверджували тезу про вищу кількість жертв серед ветеранів у цивільному житті, ніж на фронті. Так, кількість суїцидів серед військових варіювалась залежно від військового конфлікту. У США станом на 2021 рік 30 тис. солдатів, які служили з 2001 року та брали участь у війні в Афганістані, Іраку та інших країнах, покінчили життя самогубством. Водночас протягом цих 20 років в бою загинули 7 тис. військових. Проте не можна стверджувати, що подібне співвідношення характерне для будь-якого збройного конфлікту.

Оригінальне відео про ПТСР опублікували 15 березня 2023 року на ютуб-каналі «Dr.Silina Школа жіночого здоров’я». Ведуча Наталя Сіліна спілкувалась із психологом  Андрієм Омельченком. Він не заявляв, що кожен військовий буде мати ПТСР. Омельченко повідомив, що без допомоги фахівця військовому знадобиться 10-15 років для повернення до звичайного життя. Психолог не згадував про 90% військових, які нібито не зможуть знайти себе у цивільному житті. Натомість спікер запевнив, що статистика смерті від небойових втрат в Україні може бути нижчою, ніж в інших країнах. Оскільки військові довіряють та частіше звертаються за психологічною допомогою до волонтерів. Тож якщо цивільні знатимуть, що таке ПТСР та як комунікувати з людьми із таким розладом, це допоможе військовим швидше адаптуватись. Також це може знизити відсоток людей, які будуть вдаватись до деструктивної поведінки через відсутність належної допомоги. 

Як повідомляла заступниця директора з психологічного напряму Центру психічного здоров’я та реабілітації «Лісова Поляна» Тетяна Сіренко, не у всіх людей, які переживають травматичні події, буде ПТСР. За даними Міністерства охорони здоров’я України, після перенесеної та непропрацьованої травми симптоми ПТСР можуть розвиватися приблизно в 12-20% військовослужбовців. 

Також американські фахівці відзначали, що показники ПТСР відрізняються серед ветеранів, які служили в різних військових конфліктах. Так, керівниця громадської організації «Форпост» Олена Подолян зазначала, що ризик розвитку ПТСР в українських солдатів значно нижчий, ніж в російських. Оскільки перші захищають свою землю, а не окуповують чужі території, як це робить армія рф. «Статус військового в українському суспільстві дуже високий, — реакція оточення критично важлива в розвитку посттравматичного стресового розладу. Якщо оточення, суспільство й інституції відчувають глибоку вдячність, виявляють повагу, надають підтримку й турботу, ймовірність розвитку ПТСР істотно знижується», — вказувала Подолян.

Інформація, нібито держава нічого не робить для адаптації військових та лікування ПТСР, не відповідає дійсності. Згідно з українським законодавством, безплатну психологічну допомогу можуть отримати українські військові, зокрема ті, що отримали інвалідність внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням служби; члени добровольчих формувань територіальних громад. А також ветерани війни та, особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, члени сімей таких осіб та члени сімей загиблих ветеранів. 

У держбюджеті на 2024 рік на виконання програми Мінветеранів з психологічної реабілітації, професійної адаптації, рекреації ветеранів, членів їхніх сімей, а також розвитку адаптивних видів спорту заклали 2,5 млрд грн. До того ж з січня 2024 року стартував експериментальний проект з переходу від військової служби до цивільного життя ветеранів війни на базі закладів освіти засобами освіти, спорту та реабілітації. До реалізації проекту залучені Міністерство освіти і науки, Міністерство у справах ветеранів, Міністерство молоді та спорту, Міністерство охорони здоров’я України та 5 навчальних закладів у різних містах України. 

Програма передбачає проведення аудиту і забезпечення фізичної доступності до закладів освіти, для маломобільних груп населення та осіб з інвалідністю, розробку та впровадження спеціалізованих освітніх методик для роботи з ветеранами у закладах освіти, забезпечення ветеранів з особливими освітніми потребами спеціальними підручниками. Детальніше про ініціативи, які уряд впроваджує для реабілітації військових, ми писали в одному з попередніх за випусків.

Дезінформація: У Сєвєродонецьку знайшли докази діяльності українських «чорних трансплантологів»

Кремлівські пропагандисти вигадують усе нові «докази» діяльності так званих чорних трансплантологів в Україні. Цього разу в тимчасово окупованому Сєвєродонецьку росіяни начебто знайшли документи, які заповнювали військові ЗСУ під час проходження медкомісії. Документ є «згодою» на трансплантацію органів після поранення військового. Усі документи, як пишуть росіяни, заповнені одним почерком, а на місці підпису на всіх бланках стоїть ідентичний штамп. 

Як насправді?

Це чергова вигадка росіян, яка підкріплена лише фейковими доказами, аби вкотре дискредитувати Україну та відбілити окупантів. На підробку доказів у сюжеті вказують декілька фактів.

По-перше, документ, який показують росіяни на відео є заявою-згодою на трансплантацію органу від живого родинного донора. Таким донором може бути дружина/чоловік або близький родич (батько, мати, син, дочка, дід, брат, сестра, дядько тощо).

Трансплантація від живого донора можлива лише після висновку консиліуму лікарів та за умови, якщо завдана йому шкода буде меншою, ніж небезпека, яка загрожує життю реципієнта. Від живого донора в Україні можуть трансплантувати лише нирки, печінку або кістковий мозок. За 2023 рік українські лікарі провели 589 різних трансплантацій, зокрема 342 пересадки кісткового мозку.

Тоді як документ, який, за легендою росіян, підписували військові під час медкомісії, має інакший вигляд та є універсальною згодою для будь-якого українця, який добровільно погоджується на посмертне донорство. Однак проходження військово-лікарської комісії бійцями не передбачає підписання такої згоди. Ба більше, трансплантація органів у загиблих військових в Україні заборонена.

По-друге, згода, яку показують росіяни, заповнена не до кінця. На ній можна побачити лише ім’я та прізвище донора у першому рядку. Тоді як рядки, де вказують місце проведення трансплантації та дані реципієнта, залишаються пустими. До того ж росіяни не показують конкретне ім’я донора, а значить ідентифікувати, чи справді це був військовий, — неможливо.

Далі росіяни показують штамп, який нібито стоїть на всіх документах та у такий спосіб доводять, що трансплантацію органів військових погоджували за них. Це не схоже на штамп або печатку. Ймовірно, це підпис з інших документів, який передрукувався через те, що папери разом намокли й залишили відбитки на інших сторінках. На це також вказує чорний текст, який продублювався на іншій сторінці через потрапляння води.

У своєму «сенсаційному» ролику росіяни показали термоконтейнер, у якому нібито перевозили спеціальні розчини для зберігання вилучених органів. За допомогою надписів на контейнері ми знайшли ідентичний бокс із таким самим ремінцем та круглою зеленою наліпкою на ньому. Це контейнери, призначені для транспортування вакцин.

Отже, усі вищезгадані факти вказують на те, що відео пропагандистів — фейкове. Для надання більшої легітимності своєму «сюжету», росіяни використали коментарі «українських медпрацівників». Проте росіяни не показують їхні обличчя та навіть не називають імена. Тож їх неможливо ідентифікувати і перевірити заяви.