Фейки щодо системи охорони здоров’я: за 2 тижні понад 25 тисяч жінок із медичною освітою виїхали з України. Випуск №61

Дезінформація: Понад 25 тисяч жінок із медичною освітою виїхали з України за 2 тижні

Пропагандистські телеграм-канали поширюють інформацію, нібито за даними Державної служби статистики України (Держстат) більш ніж 25 тисяч жінок з медичною освітою виїхали з України протягом двох останніх тижнів. Вони пов’язують це з новою обов’язковою вимогою для медичних працівників та фармацевтів стати на військовий облік. Також пишуть про те, що через взяття на облік жінкам-медикам закриють виїзд за кордон. 

Як насправді?

Держстат не веде та не публікує відповідну статистику. В Україні на державному рівні відслідковують міграційний рух населення за кількома показниками: кількість прибулих та вибулих осіб та відповідні коефіцієнти прибуття та вибуття. Показники щодо кількості формуються щомісячно та щорічно, а не щотижнево. Ба більше, інформація щодо професії прибулих та вибулих теж не збирається. Дані класифікують за типом місцевості, статтю, віком, громадянством, країнами в’їзду/виїзду, країнами народження мігрантів. Крім того, міграційна статистика на сайті Держстату не оновлювалася з січня 2022 року через воєнний стан.

Також статистику щодо міграційного руху населення публікує Державна міграційна служба України (ДМСУ). Утім, цей державний орган подає інформацію щоквартально. Розподілу мігрантів по професіям у цих даних теж немає. Станом на жовтень 2023 року на сайті ДМСУ можна ознайомитись з даними за перші 3 місяці 2023 року. В інших джерелах інформації про 25 тисяч жінок, що виїхали з України за 2 тижні, теж немає. 

Із 1 жовтня 2023 року жінки-медики та жінки-фармацевти справді мають стати на військовий облік за наказом Міністерства оборони України. Загалом відповідна норма передбачена ЗУ «Про військовий обов’язок та військову службу» від 1992 року. Як пояснюють у Міністерстві охорони здоров’я України, через недосконалу роботу норми не всі жінки-медики та фармацевтки свого часу стали на військовий облік. Загалом більшість жінок-медиків та жінок-фармацевтів вже перебуває на військовому обліку. 

Постановка на військовий облік не означає мобілізацію чи встановлення обмежень на виїзд за кордон. Міністерство охорони здоров’я наголошує, що облік необхідний лише для узагальнення даних про наявний резерв медиків в країні. Тим не менш, у воєнний час жінок, що перебувають на військовому обліку, можуть призвати на військову службу чи залучити для виконання робіт із забезпечення оборони держави.

Аби стати на військовий облік, жінки з медичною або фармацевтичною спеціальністю матимуть 3 роки —  до 31 грудня 2026 року.  До того часу влаштуватись на роботу також можна буде без військового квитка. Натомість жінки, які навчаються на медичних або фармацевтичних спеціальностях, ставляться на військовий облік одразу по закінченню навчання. 

Виїзд жінок за кордон необмежений, незалежно від їхньої професії чи перебування на військовому обліку. «Змін, пов’язаних з перетином кордону, для жінок, які мають стати на військовий облік, немає. Обмеження продовжують діяти для чоловіків віком 18-60 років, а також для різних посадовців, що прописано в постанові уряду №57. Ця норма стосується як чоловіків, так і жінок. Інших змін щодо обмеження в праві виїзду, в тому числі жінок, які з 1 жовтня мають стати на військовий облік, немає», — зазначив речник Державної прикордонної служби України (ДПСУ) Андрій Демченко в ефірі національного телемарафону. 

Дезінформація: Резистентні до антибіотиків інфекції в українців доводять факт тестування біозброї в Україні

Користувачі з посиланням на статтю Financial Times поширюють інформацію, нібито військові, яких відправляли на лікування за кордон, та українські біженці заражалися інфекціями в українських лікарнях, а потім поширювали захворювання в країнах ЄС. Як вказують автори, ці інфекції є резистентними до більшості антибіотиків, а це ніби доводить, що США тестують біозброю в Україні.

Як насправді?

Проблема резистентності до антибіотиків в Україні посилилася через війну, яку у 2014 році розпочала росія. У матеріалі Financial Times також повідомлялося, що стійкість до ліків спостерігалася у пацієнтів по всьому світу. Однак якщо країни з високим рівнем доходів запроваджують програми, щоб боротись з цим, країни з низьким рівнем доходів потерпають від збільшення смертності через резистентність до антибіотиків.

У статті Financial Times від 2 жовтня «Українські інфекції свідчать про зростання загрози антибіотикорезистентності» йшлося про те, що вторгнення росії в Україну ще у 2014 році сприяло збільшенню кількості стійких до ліків інфекцій у Західній Європі. Як вказують журналісти, це могло статися через токсичність важких металів у кулях, від яких отримували травми, глибокі поранення, що могли призвести до інфікування організму, безрозбірне призначення антибіотиків. Ситуація також ускладнювалась тим, що медзаклади у регіонах бойових дій часто були пошкоджені, тестів для визначення правильного антибіотика могло не бути, а місцеві жителі, які були змушені виїжджати з регіону, могли стати переносниками хвороб. 

У матеріалі також додали, що після початку повномасштабного вторгнення через прибуття українських військових та цивільних до країн ЄС спостерігалось подальше зростання кількості антибіотикорезистентних інфекцій. «Деякі з цих інфекцій, схоже, були отримані під час перебування в перевантажених лікарнях України; інші передані нещодавно в країнах, які приймають сотні тисяч біженців», — пояснили журналісти. Тобто інфікування відбувалось після 24 лютого 2022 року та було спричинене перезавантаженістю системи охорони здоров`я в окремих регіонах. 

В Україні немає біолабораторій США, жодна країна не займається тут виготовленням чи тестуванням біозброї. До того ж резистентність до антибіотиків існує не лише в Україні. У статті вказують, що небезпека антибіотикорезистентності зростає. Зокрема це відбувається через обмежену кількість ефективних наявних препаратів та малу кількість ліків, які розробляють. До того ж наявні заходи, як-от більш ретельний вибір препарату, рекомендації дотримуватися режиму прийому ліків та контролювати використання антибіотиків для тваринництва, є не надто результативними. За даними видання, навіть країни, які витрачають багато коштів на фінансування системи охорони здоров`я, не можуть впоратись зі стійкістю до ліків у пацієнтів. 

У Міністерстві охорони здоров`я України повідомляли, що кожен другий пацієнт, який приймає антибіотик, не потребує такого лікування, а кожен третій застосовує їх при вірусних захворюваннях. Тому боротьба з антибіотикорезистентністю триває не один рік.

Так, у 2019 році Кабмін ухвалив Національний план дій щодо боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів. Документ зокрема передбачав впровадження нових методів лабораторної діагностики хвороб відповідно до вимог ЄС. У 2021 році також ініціювали створення у медзакладах відділу інфекційного контролю, фахівці якого мали відповідати за моніторинг антибіотиків та консультувати лікарів щодо раціонального призначення антибіотиків у лікуванні. 

Крім того, за допомогою Автоматизованої інформаційної системи з фармаконагляду відстежують обсяги застосування зареєстрованих в Украї­ні антибіотиків. Із 1 серпня 2022 року антибіотики почали відпускати за електронними рецептами. Лікарі прогнозували, що така зміна не покращить ситуацію зі стійкістю до антибіотиків миттєво, але з часом це дасть позитивний результат.