Гаазький трибунал. За що і як судитимуть росію? Пояснює VoxCheck

Як працює міжнародний кримінальний суд в Гаазі?

Міжнародний кримінальний суд (МКС), також відомий як Гаазький трибунал, — перший правовий інститут ООН. Він базується на Римському статуті від 1998 року, діє з 2002 року і розташовується в Гаазі. 

Міжнародний кримінальний суд не слід плутати з Міжнародним судом ООН, який також засідає в Гаазі, але виконує іншу функцію — вирішує суперечки між державами. МКС не входить до офіційних структур Організації Об’єднаних Націй, хоча може порушувати справи за поданням Ради Безпеки ООН. Слід зазначити, що МКС — це єдиний судовий орган, який може переслідувати високопосадовців на міжнародному рівні. 

До Римський статут ратифікували 123 держави — вони всі є учасниками МКС. Ще близько 30 держав знаходяться в процесі ратифікації Статуту. Ні Україна, ні росія не є учасниками МКС. Водночас наша держава визнала його юрисдикцію щодо злочинів, які відбуваються в Україні з 20 листопада 2013 року і до сьогодні. З 2014 року МКС розглядає справу “Ситуація в Україні”, яка стосується трьох питань: вбивств на Майдані, а також ситуації у Криму та на Донбасі. Після визнання юрисдикції МКС Україна у 2015 році подала до суду ще одну заяву, за якою розслідування ініціювали у 2021 році. 

У листопаді 2016 року президент РФ Володимир Путін видав розпорядження про вихід рф з-під юрисдикції Міжнародного кримінального суду.

Які злочини розслідує міжнародний кримінальний суд? 

До злочинів МКС належать злочин геноциду, злочини проти людства, військові злочини та злочин агресії. 

Геноцидом вважають намір знищити цілком або частково будь-яку національну, етнічну, расову чи релігійну групу. До ознак геноциду належить вбивство членів відповідної групи, заподіяння серйозних тілесних ушкоджень чи розумового розладу членам відповідної групи, насильницька передача дітей з однієї людської групи до іншої, заходи, розраховані на запобігання дітонародженню у середовищі такої групи, навмисне створення для групи таких умов життя, які розраховані на фізичне знищення її в цілому або в частині. Приклади актів геноциду у період останніх десятиліть ХХ — початку ХХІ століть: геноцид етнічної групи тутсі у Руанді в 1994 році; геноцид у Сребрениці (територія колишньої Югословаії) у 1995 році, де цілеспрямовано  було знищено понад 8 тисяч боснійських мусульман, здебільшого чоловіків; масові вбивства та інші акти насилля, у т.ч. із застосуванням хімічної зброї, у Дарфурі (регіон Судану) у 2002 році.

Злочини проти людяності справляють серйозний руйнівний вплив на людську особистість, принижують гідність або погіршують стан однієї людини чи групи осіб. До злочинів проти людяності відносять вбивства, катування, поневолення, винищення, насильницьке зникнення людей, тюремне ув’язнення, депортація або насильницьке переміщення населення, злочин апартеїду (політика расової дискримінації, сегрегації та гноблення), статеве насильство (зґвалтування, сексуальне поневолення, примушування до проституції, примусова вагітність, примусова стерилізація, інші форми сексуального насильства).

Воєнні злочини — це міжнародні злочини, що грубо порушують закони і звичаї ведення війни. До них належать умисне вбивство; застосування отрути чи отруєної зброї; умисний  цілеспрямований напад на цивільне населення, що не бере безпосередньої участі у воєнних діях; обстріл чи напад на цивільні об’єкти, що не є воєнними цілями, зокрема на цивільні населені пункти, житлові приміщення, культурні цінності; незаконне знищення чи привласнення майна, не виправдане військовою необхідністю; умисне вчинення дій, які піддають цивільне населення голоду, як способу ведення війни, умисне створення завад для допомоги; вербування дітей віком до п’ятнадцяти років до складу збройних сил або їх використання для участі у збройних діях; взяття заручників; зґвалтування тощо.

Акт агресії — це незаконне застосування державою збройних сил проти суверенітету, територіальної цілісності чи політичної незалежності іншої держави. Злочин агресії вважають також грубим порушенням Статуту ООН. Дії, які можна трактувати як акт агресії — це вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація; бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави; блокада портів чи берегів держави збройними силами іншої держави; напад збройними силами держави на суходільні, морські чи повітряні сили або морські чи повітряні флоти іншої держави тощо.

Як буде йти суд над рф?

Зазвичай розгляд справ у МКС складається з декількох етапів. Перший етап — це попереднє розслідування. На ньому визначають, чи існує достатньо доказів злочинів, для того, щоб їх розглянули в МКС, чи справжнє національне провадження та чи буде відкриття розслідування слугувати інтересам правосуддя та потерпілих.

28 лютого головний прокурор суду Карім Ахмад Хан повідомив про початок розслідування щодо ситуації в Україні. Відомство отримало звернення від 39 країн світу, серед яких, країни ЄС, а також Австралія, Канада, Великобританія.

16 березня Карім Хан прибув в Україну і розпочав роботу. Наразі слідча група міжнародного кримінального суду разом з українськими правоохоронцями вже збирає всі докази та факти воєнних злочинів російських військ.

17 березня прокурор Міжнародного кримінального суду надіслав також росії офіційний запит про зустріч та закликав обговорити ситуацію в Україні. За словами Каріма Хана, важливо, щоб рф брала активну участь у цьому розслідуванні, і прокурор готовий зустрітися з представниками компетентних органів рф. Вже почав працювати. Тож окупанти відповідатимуть за всі воєнні злочини проти українців

Другий етап — розслідування. На цьому етапі встановлюють підозрюваних та видають ордер на арешт.

Третій етап — досудовий. Він полягає у тому, що троє суддів підтверджують особу підозрюваного, а також той факт, що підозрюваний розуміє обвинувачення. Далі відбуваються слухання, які тривають зазвичай протягом 60 днів. Після них вирішують, чи достатньо доказів для передачі справи до суду.

На четвертому етапі перед трьома суддями першої інстанції сторона обвинувачення доводить вину обвинуваченого. На цій же стадії судді виносять вирок.

Під час п’ятого етапу — апеляції, сторони можуть оскаржити вирок. 

І нарешті, шостий етап — це власне виконання вироку.

Як збирають свідчення злочинів? 

Римський статут визначає, що за збір свідчень відповідальний генеральний прокурор МКС. Прокурор разом зі своєю командою працюють з урядом та неурядовими громадськими організаціями. Вони збирають докази та будь-яку інформацію, яка може полегшити розслідування. 

Існує перелік конкретних дій, які допомагають здійснити розслідування. Один із кроків — це інспекція місця вчинення злочину. Наприклад, урядові чи неурядові організації оглядають житлові квартали, громадські будівлі, які зазнали обстрілу, надають реальні докази уламків ракет тощо. Свідченнями можуть слугувати також дані мобільних телефонів, електронні листи, радіоперехоплення, відео, фотографії тощо. Так, якщо у ворога вилучили карти нападу на міста та цілі для ураження, це також може стати реальним доказом злочину. Для розслідування опитують свідків та потерпілих, наприклад, мирних жителів. Щоб зібрати докази злочинів, залучаються відповідних експертів, а також здійснюють аналіз фінансових операцій.

Таким чином, фактично кожен громадянин, який став свідком чи жертвою злочину, може на рівні з державою надати відповідні докази. Це можуть бути, зокрема, фото- або відеофіксація та свідчення про злочини. 

Починаючи з 2013 року в Україні є багато задокументованих фактів злочинів, які підпадають під юрисдикцію МКС. Серед них — навмисні напади на цивільне населення та об’єкти цивільної інфраструктури, тортури, навмисне вбивство, катування тощо. Говорячи про військове вторгнення рф на територію України зараз, є істотні підстави стверджувати, що в Україні були скоєні і кояться воєнні злочини. Водночас, їх усі ще потрібно довести. 

Як можуть карати злочинців?

Міжнародний кримінальний суд може призначити тривалі терміни позбавлення волі на строк до 30 років або довічне ув’язнення. Крім того, суд може ухвалити рішення про накладення штрафу, конфіскацію доходів, майна або активів, одержаних від вчиненого злочину. Особи, які вчинили найтяжчі злочини в Україні починаючи з 21 листопада 2013 року, не зможуть відвідати 123 країни, які є членами Римського статуту. Крім цього, ці злочинці автоматично входять до списку розшуку МКС.

Кримінальну відповідальність можуть застосовувати однаково до всіх осіб, незалежно від того, чи є вони главою держави чи уряду, членом уряду чи парламенту, обраним представником чи урядовою посадовою особою. Відтак, безпосередньо путіна також можуть притягувати до відповідальності. Під час судового розгляду кримінальний суд може видати міжнародний ордер на арешт путіна та інших імовірних злочинців. Після цього їх мають право заарештувати під час подорожі до країн, які є підписантами МКС.

Процедура покарання можлива також загалом і проти росіян, які беруть участь у війні проти України. Якщо злочин вчинила особа за наказом начальника, це не звільняє її від кримінальної відповідальності.

Як захищають жертв злочинів та яку компенсацію їм надають?

У Міжнародному кримінальному суді жертвами визнають усіх осіб, яким завдано шкоди в результаті будь-якого злочину, що підлягає юрисдикції Суду. Жертвами можуть бути окремі люди, а також організації чи установи, майно яких зазнало прямої шкоди.

Жертви можуть брати пряму участь у судовому розгляді в МКС. Постраждалі можуть скористатися консультацією адвоката чи юриста в залі суду під час розгляду. Якщо жертва чи група потерпілих не мають необхідних засобів для найму такого законного представника, Секретаріат МКС може надати їм певну фінансову допомогу. Безпосередньо їздити до місцезнаходження Суду жертвам не потрібно — у Суді їх може представляти адвокат.

Усі потерпілі можуть вимагати відшкодування шкоди, якої вони зазнали. Після закінчення судового розгляду та винесення обвинувального вироку Судова палата може зобов’язати засудженого виплатити відшкодування жертвам. Суд може ухвалити рішення про виплату такого відшкодування через Трастовий фонд для потерпілих.

Суд може присудити відшкодування на індивідуальній та/або колективній основі. Це залежить від того, що, на думку Суду, найбільш прийнятне для потерпілих у конкретній справі. Колективне та/або індивідуальне відшкодування може включати грошову компенсацію, повернення майна, реабілітацію, медичну підтримку, організацію центрів обслуговування постраждалих або символічні заходи, такі як вибачення чи пам’ятні знаки.

Окрім відшкодування, яке може бути здійснене лише після того, як підсудного було засуджено, Римський статут дозволяє надавати допомогу жертвам через Трастовий фонд для потерпілих за рішенням Палати попереднього суду МКС.