Підготовку до 90-річчя Богдана Гаврилишина було розпочато приблизно за півроку: оренда Палацу України, виступи почесних гостей, відео та розважальна програма. Богдан Дмитрович прийняв усі вітання з ювілеєм та через 5 днів після святкування пішов у інший світ.
Він прожив 90 років насиченого життя: впродовж 18 років очолював Міжнародний інститут менеджменту в Женеві, був членом Римського клубу, членом Світової академії мистецтва та науки, членом Міжнародної академії менеджменту, був почесним доктором у 7 університетах Канади та України, консультував держави та міжнародні компаній, модерував численні міжнародні наукові конференції та семінари у 89 країнах світу. Створив Міжнародний центр перспективних досліджень, Міжнародний інститут менеджменту в Індії, після – в Україні. Став співзасновником Європейського форуму з менеджменту у Давосі (тепер Світовий економічний форум). Був консультантом компаній «General Electric», «IBM», «Unilever», «Phillips», радником кількох країн. Крім того був радником першого Президента України, чотирьох голів Верховної Ради та трьох Прем’єр-міністрів; Головою Консультативно-дорадчої ради при Президії Верховної Ради України. Ініціював створення деяких молодіжних організацій в Україні, був активним членом Всеукраїнської скаутської організації «Пласт». Очолював фонд Богдана Гаврилишина в Києві і фундацію «Відродження» в Женеві.
Автор книг – «Дороговкази в майбутнє. До більш ефективних суспільств» (1980) та «Залишаюсь українцем» (2011).
За значний внесок в розвиток України на честь 90-річчя був нагороджений орденом Свободи від Президента України та орденом Святого Миколи Чудотворця від Патріархату УПЦ (КП).
По собі він залишив великий скарб своєї мудрості, який надихає нас, молодь, продовжувати розпочате їм діло: мріяти та вірити серцем, планувати та працювати головою, багато подорожувати та дізнаватись нове аби привезти найкращі світові практики додому та нарешті побачити Україну в топах світових рейтингів.
Заснований у 2009 році Благодійний Фонд Богдана Гаврилишина визначив для себе пріоритетним напрямком розвиток молоді. Серед програм Фонду визначне місце займає програма “Молодь змінить Україну”, метою якої є формування нової української еліти шляхом дослідження державних установ однієї з шести країн: Австрії, Німеччини, Норвегії, Польщі, Швейцарії або Швеції. За 5 років більше 500 молодих людей долучились до програми. У кожного з них є особиста історія знайомства та спілкування з Богданом Дмитровичем.
Роман Мельник, координатор програми МЗУ, учасник МЗУ 2012
Інавгураційну лекцію на першому курсі в Києво-Могилянській Академії прочитав почесний професор НаУКМА – Богдан Гаврилишин. Лекція виявилась для мене знаковою.
Особисте знайомство з паном Богданом відбулося під час співбесіди для відбору на програму «Молодь змінить Україну» – він розпитував всіх, і мене в тому числі, що ми робили і що хочемо робити в житті. Я зізнався, що з дитинства мріяв якісно змінити Україну, і розказав що великий вклад у ці мої мрії зробила моя бабуся. Богдану Дмитровичу сподобалася моя відповідь.
Я мав нагоду працювати разом з Богданом Гаврилишиним і помітив, що він приклад тайм-менеджменту, відданості своїй справі, поступовості розв’язку задач, скрупульозності і вміння відсіювати зайве. Богдан Дмитрович завжди ставився з величезною повагою до кожної окремої людини – коли на співбесіді хтось хвилювався, він заспокоював, брав слово, розповідав анекдот, давав змогу відповісти на його питання пізніше. Коли хтось кашляв – біг на кухню і приносив невелику аптечку і дарував який сироп чи таблетки.
Богдан Дмитрович утвердив мою віру в український народ і зміцнив мою мрію – працювати на благо України. Я бачу себе в якійсь мірі його послідовником, як і всю молодь, яка працює над трансформацією України.
Килина Бішер, МЗУ-2014
Які б слова я зараз не підібрала, їх буде замало, щоб описати людину, яка навчила мене мріяти. До знайомства з книгою “Залишаюсь українцем” мене спрямовували планувати скромно, але прочитавши цю книгу, я почала мріяти сміливо.
Пам’ятаю як ми разом із спільнотою програми “Покоління 2020.UA” організували зустріч з Богданом Дмитровичем. Перше враження від зустрічі дало мені зрозуміти, що Богдан Гаврилишин є взірцем для всіх українців. Його особливий, світлий погляд викликав повагу та довіру. Він був дуже достойною людиною, великим дипломатом. Важливо, що поки ми пам’ятаємо його настанови, він залишається з нами. Пригадую, як він казав, що для успішності країни вона має бути: з повною політичною свободою, належним рівнем економічного добробуту для всього населення, соціальною справедливістю, симбіозом з біосферою.
Ще Богдан Дмитрович наголошував на важливості масштабних проектів. Цю думку він висловив під час інтерв’ю, яке ми з ним записали. Так склалося, що ця бесіда була однією з останніх, і саме тому сказані слова для мене є особливими.
Анастасія Бойко, МЗУ-2016
Надскладна задача – вміти змінювати людей. Хто володіє цим мистецтвом, певно, змінює світ, і Богдан Дмитрович вмів це. Поглядом віднайти сутність людини, посмішкою нагадати про щось дуже важливе, але забуте, питаннями структурувати будь-який безлад в думках. Певно, ми самі ще не до кінця усвідомлюємо, що саме залишила ця людина по собі.
Ольга Руденко, МЗУ 2014
Моє знайомство з Богданом Гаврилишиним розпочалося з того, що мені подарували його славетну книгу “Залишаюсь українцем”. Я спершу її прочитала, а лише потім мала нагоду познайомитися з автором. Згадую, як мені було приємно, що він мені її підписав при зустрічі. Та книжка описує життя хлопчини, який незважаючи на різні обставини, незгоди, труднощі, зміг отримати гарну освіту, досягнути висот у професійному значенні і при цьому залишився гідною людиною та українцем у серці. Для мене це показовий приклад того, що потрібно завжди іти до своєї мрії і ніколи не здаватися.
Дуже запам’яталася його фраза “Мислити – глобально, діяти – локально”, яка вже давно стала крилатою. Дивуюся, як в чотирьох простих словах йому вдалося передати таку мудру істину. Безсумнівно, Богдан Дмитрович змінив життя не лише кожного з нас, а плин подій в історії, адже він сам її творив.
Я дуже вдячна долі, що в якийсь момент мені потрапила до рук його автобіографія, яка потім мене привела в програму «Молодь змінить Україну» і я стала її частинкою.
Є люди, які залишаються в історії, а є люди, які залишаються в серцях. Богдан Дмитрович назавжди залишиться і в наших серцях, і в історії.
Михайло Бутусов, МЗУ 2016
Богдан Дмитрович Гаврилишин це людина, яка вражає. Зустрічаючи цього чоловіка, люди відчувають неймовірний потік енергії. Богдан Дмитрович, в свої 90 років, заряджав позитивом і мотивацією всіх людей навколо. Він володів неймовірною харизмою і особливим теплом, яке не передати словами. Безумовно, це один з найяскравіших прикладів того, як варто прожити своє життя. Богдан Гаврилишин надихає людей до невтомної праці, адже щоб досягнути того, що досяг Гаврилишин, багатьом з нас не вистачить і двох століть. Особисто для мене, Богдан Дмитрович є свідченням того, що можна досягти найвищих висот, незалежно звідки ти походиш. Головне, це невпинна праця і віра в майбутнє. Я думаю, що віри Гаврилишина в майбутнє України вистачить на багато наступних поколінь активної молоді. Варто шалено пишатись тим, що в нашій країні є така визначна постать Богдана Гаврилишина, який показав всьому світу, чого вартий звичайний хлопець з маленького українського села.
Ольга Дудар, МЗУ-2013
Наша зустріч з Богданом Дмитровичем справила на мене незабутнє враження з кількох причин. По-перше, його простота, приязність у спілкуванні і глибока мудрість. Він намагався донести свої ідеї і думки до кожного з нас. І разом з тим, чув наші бачення, був відкритий до діалогу.
По-друге, його щире бажання змінювати світ на краще і справжній патріотизм дії. Не тільки слова, якими він володів майстерно, а справжні вчинки. Його діяльність змінила моє бачення світу.
Тому мені дуже сумно, що Богдан Дмитрович пішов у інший світ.
Олексій Іванов, МЗУ-2014
Яка цінність груди каміння, допоки майстерний будівничий не вмурує його у стіни храму? Яке значення розкиданих у полі кушів, допоки дизайнер не скомпонує їх у шедеврі ландшафтного дизайну?
Богдан Дмитрович об’єднав нас, молодь, зі всіх куточків України. Він відкрив нам світ, посіяв зерна добра, мудрості та надії у наших серцях. Богдан Гаврилишин посадив сад, який неодмінно обдарує Україну плодами.
Знайомство з ним, програма «Молодь змінить Україну», а також спілкування з іншими учасниками назавжди змінило мене. Я часто думаю наскільки сильно моє мислення, спосіб роботи та дії зрослися з тими ідеалами, які передав мені цей визначний чоловік. Декілька життєвих уроків, які я почерпнув з його мудрості: краще фокусуватись на своїх перевагах, ніж думати як виправити недоліки, буйно мріяти, творити з любов’ю і посмішкою, від душі.
Богдан Гаврилишин – це монументальна постать для новітньої української історії. Людина – творець, яка передає імпульс молодому поколінню. Він – архітектор суспільного ладу. Дякую, Богдане Дмитровичу, що ви у нас є. Умиротворення та спокою вашій щирій душі поруч із Богом.
Застереження
Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
