«Геть від Євросоюзу». Російська дезінформація сьомий рік демонізує Угоду про асоціацію між Україною та ЄС

«Геть від Євросоюзу». Російська дезінформація сьомий рік демонізує Угоду про асоціацію між Україною та ЄС

Photo: depositphotos
17 Вересня 2021
FacebookTwitterTelegram
1945

7 років тому, 16 вересня 2014 року, було ратифіковано Угоду про Асоціацію між Україною та ЄС. Основна частина угоди присвячена торгівлі, економічному та галузевому співробітництву. Зокрема документ передбачав створення зони глибокої та всебічної вільної торгівлі між Євросоюзом та Україною. Після набуття чинності угоди головним торговельним партнером України став ЄС, замінивши РФ. Це стало кінцем російського економічного домінування в Україні.

Росії ці зміни, як і курс України на зближення з Європою як такий, подобатися не могли. Зірвати процес асоціації РФ намагалася з 2013 року. Тоді говорили про загрози економіці. У Росії боялися, що дешеві та якісні європейські товари через Україну потраплятимуть до Росії. І що нові технічні стандарти ЄС витіснять російського виробника з українського ринку.

Проте, найвірогідніше, геополітичні мотиви хвилювали Москву значно більше за економічні. У 2014 Путін скаржився, що вільна торгівля України з ЄС загрожує Росії втратою близько $3 млрд. Та вже у 2015 російська влада зізналася, що західні санкції вартували їхній економіці $50 млрд. Військова агресія проти України виявилася куди збитковішою за Угоду про асоціацію. Сьогодні Росія намагається будь-що зберегти політичний вплив на Україну. І тому, серед іншого, запустила кампанію з дискредитації Угоди з ЄС.

VoxCheck спростовує п’ять найбільш поширених міфів російської дезінформації про Асоціацію. 

Міф 1: Україна ніколи не стане повноцінним членом ЄС

«У Росії пояснили неможливість вступу України до Євросоюзу і НАТО», «Хоче вступити, але не вступить», «Провальний проект»: чому вступ до ЄС залишається для України недосяжною мрією», — пишуть російські медіаресурси. Головний меседж — ніхто Україну в ЄС не чекає: країни-члени Союзу проти або скептично оцінюють цей шанс. 

Скриншот — російська державна телекомпанія Russia Today

Джерело — російське Федеральне агентство новин. Саме його пов’язують із «фабрикою тролів з Ольгіно», які поширювали дезінформацію, зокрема про Україну

«Політологи відзначають, що курс до ЄС, заради якого Київ розірвав у 2014 році відносини з РФ, також не приносить країні користі», — пише Лента.ru. Прокремлівські ЗМІ натякають: дивіться, що буває, якщо відмовитися від «дружби» з Росією. Інший пропагандистський наратив — ЄС потрібна не сильна незалежна Україна, а слабка країна на кордоні з РФ, яку можна використати у своїх цілях. 

Як насправді: жоден із лідерів країн-членів ЄС чи представників політичного керівництва Євросоюзу не заявляв, що Україна ніколи не зможе стати членом ЄС. Дійсно, песимістичні прогнози з приводу того, як швидко це станеться, є. Наприклад, президентка Естонії Керсті Кальюлайд заявляла, що Україні потрібно ще з 20 років роботи для членства в ЄС. Утім, офіційно Європейський Союз ніколи не виключав можливості набуття Україною повноправного членства. Головний критерій для цього — проведення реформ. Російські ЗМІ або перекручують заяви західних політиків, або посилаються на анонімні джерела, які нібито дають такі прогнози. 

Міф 2: Асоціація вигідна тільки Євросоюзу — не Україні 

Цікаво, що цей міф прямо суперечить попередньому: якщо Україна вигідна для ЄС, то чому її там «ніхто не чекає»?

Російські сайти поширюють маніпуляції, ніби Угода йде на користь тільки європейській стороні. Україна ж не отримала доступу до європейського ринку, а втратила ринки ЄврАзЕС (економічний союз Білорусі, Казахстану, Росії, Вірменії та Киргизстану). Натомість Україну обтяжили низкою обмежень та зобов’язань, і вона нібито втратила більше, ніж отримала в економічній сфері. Насамперед це стосується значних квот на українські товари та послуги, призначені для європейського ринку.

Джерело — російський телеканал «Царьград» 

Як насправді: 

Фактично Україна отримала багато переваг від Угоди про асоціацію з ЄС, зокрема завдяки Поглибленій та всеохоплюючій зоні вільної торгівлі (ПВЗВТ). ПВЗВТ збільшила двосторонню торгівлю між Україною та ЄС, яка безперервно зростала з часів її тимчасового застосування у 2016 році і досягла $48,1 млрд у 2020 році. Європейський Союз є головним торговельним партнером України. За результатами 2020 року питома вага торгівлі товарами та послугами з ЄС склала 40,7% від загального обсягу торгівлі України.

Крім цього, з 2014 року ЄС та його фінансові установи зібрали понад 15 млрд євро грантів та позик для підтримки реформ в Україні. Зобов’язання, які взяв на себе Київ, не обмежують, а сприяють важливим реформам у сферах економіки, промисловості та навколишнього середовища.

Більше про те, як Україна виграла від Угоди про асоціацію з ЄС, читайте в інтерв’ю з директоркою з наукової роботи, керівницею Центру економічних досліджень Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Веронікою Мовчан на Вокс Україна.

Міф 3: Україна втратила російський ринок і не отримала нічого натомість у Європі 

«Україна, втративши величезний російський ринок, практично нічого не отримала в Європі. Це наслідки дуже наївної політики», — пише Russia Today. Після першого року дії зони вільної торгівлі (ЗВТ) пропагандистські видання (наприклад, тут, тут і тут) поширювали фейк, ніби Україна отримала від торгівлі з ЄС в 10 разів менше обіцяного. Тоді вони перекрутили зміст звіту Єврокомісії, який насправді показував економічне зростання та збільшення динаміки імпорту/експорту між ЄС та Україно порівняно з 2015 роком, коли Угода ще не набула чинності.

Російські медіа стверджують, що європейські країни так і не відкрили ринки для українських товарів, мовляв, без мита постачається тільки «мізерна частина» продукції. В іншій публікації, посилаючись на анонімних — як завжди — «експертів», RT переконує, що Україні не надаватимуть більш вигідних умов. 

Схожі тези повторювали і представники партії “ОПЗЖ” на проросійських телеканалах. Наприклад, нардеп Олександр Качний в ефірі “Нашого” розповідав, ніби ЄС не відкрила Україні ринки та “не дала можливість торгувати”. 

Як насправді: 

Зона вільної торгівлі надала українським експортерам безмитний доступ до одного з найпотужніших та найбільших ринків світу. До впровадження ЗВТ обмеження для експорту були більші – діяли ввізні мита на товари, кількісні обмеження.

Відповідно до умов поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ), замість традиційних кількісних квот ЄС запровадив тарифні квоти на певні групи товарів, зокрема сільського господарства та харчової промисловості. На певний обсяг товару встановлюється нульове мито, тоді як торгівля поза межами цього обсягу відбувається з використанням стандартних ставок ввізного мита. Жодних кількісних обмежень на експорт немає. До угоди не було частини з нульовим митом, тобто угода покращила, а не погіршила ситуацію.

До речі, Україна не втратила російський ринок: Угода не накладає таких обмежень. Станом на 2020 рік РФ залишалася серед основних торговельних партнерів України. Питома вага Росії у зовнішньоторговельному обороті товарів і послуг України становила 8,5%.

Про те, що ЄС змусив Україну відмовитись від торгівлі з Росією, говорив і Володимир Путін у статті «Про історичну єдність росіян та українців». Тоді ж Путін казав, що Росія — один із трьох головних торговельних партнерів України, оминаючи той факт, что Україна поступово скорочує обсяги торгівлі з РФ.

Брехню та маніпуляції Володимира Путіна VoxCheck спростував у статті «Про історичну єдність брехні та Володимира Путіна»

Наразі Україна та ЄС працюють над створенням зони вільної торгівлі, яка дозволить нам стати ще ближче до європейських ринків. Це матиме величезні переваги для України: безмитний доступ до одного з найпотужніших та найбільших ринків світу, підвищення стандартів якості української продукції та отримання додаткових закордонних інвестицій.

Міф 4: Угода з ЄС призвела до економічного колапсу України 

У  липні 2021 на російському «Першому каналі» розповідали про «еру бідності» в Україні. Малі підприємці влаштовують протести, рахунки за комунальні послуги зростають. Це нібито результат європейського шляху України. Крім цього, з 2014 року країну начебто покинуло 60 тисяч лікарів: вони виїхали до Європи. Це дозволила Угода з ЄС, яка дозволяє вільний рух робочої сили. 

Скриншот — «Народные новости» 

Як насправді:

Українська економіка опинилася на межі прірви після російської агресії, а не через євроатлантичні прагнення країни. Реальний ВВП України у 2014 році, коли Росія напала на Україну, незаконно анексувала Крим та почала війну на Донбасі, впав на 6,5% та ще на 9,8% у 2015 році.

Інша причина економічних труднощів — рівень корупції в країні. Проте в рамках тієї ж Угоди Україна взяла на себе зобов’язання провести ключові реформи у сферах верховенства права та боротьби з корупцією, в адміністративному управлінні та в управлінні державними фінансами, у покращенні бізнес-клімату та окремих секторах.

Водночас Угода про асоціацію між Україною та ЄС не дає можливості вільного пересування працівників з України до країн ЄС. 

Міф 5: Україна — сировинний придаток Євросоюзу 

В ефірах українських телеканалів проросійські політики заявляють, немов Європейський Союз отримав Україну як «сировинний придаток». Цю тезу повторюють представники проросійської партії “ОПЗЖ”. Інший приклад — нібито вимога ЄС вивозити ліс-кругляк з України. Про ліс-кругляк згадувала Надія Савченко, часта гостя підсанкційних телеканалів Віктора Медведчука. «Експертка» часто критикує співпрацю України із зовнішніми партнерами, зокрема, з ЄС. Такі заяви — продовження російського міфу про те, що європейці хочуть вивозити з України ресурси.

Скриншот — російська державна телекомпанія Russia Today  

Як насправді:

По-перше, Угода про Асоціацію України з ЄС — це не перетворення України на сировинний придаток. Вона передбачає вільніший доступ до ринку ЄС для українських товарів. ЄС став найбільшим торговельним партнером України з 2014 року. Від Угоди про Асоціацію виграли майже 40% експортерів та імпортерів, і лише 6% програли. 

Насправді дві найбільших статті нашого експорту до ЄС — це продукти промислової галузі: чорні метали та електричні машини. Із 2016 року постійно зростає експорт продукції з більшою доданою вартістю, такої як машини й прилади та транспортне обладнання. Кількість компаній, що експортують до ЄС, зросла з 11,7 тисяч у 2015 році до понад 14.5 тисяч у 2019. 

По-друге, ЄС вимагає зняття мораторію на експорт лісу-кругляку, оскільки це суперечить умовам Угоди про Асоціацію. Для збереження українського лісу ЄС пропонує обмежити його вирубку. Чинний мораторій на експорт лісу не припинив його вирубку, а внутрішнє виробництво готової продукції із власної сировини розвивається повільно.  

Висновок

Отже, міфи, які Росія поширює про асоціацію України з ЄС, зводяться до того, що наша країна нічого від цього не виграла, тому, вочевидь, варто відмовитися від руху до ЄС та приєднатися до Митного союзу. Зрозуміло, що це не так. Більшість українських виробників виграли або принаймні не програли від Угоди про асоціацію, а наближення українських виробничих стандартів до європейських вигідне не лише нашим виробникам, а й споживачам.

Автори

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний