Глобальний продовольчий фронт: зростання цін і небезпека голоду в країнах Близького Сходу та Північної Африки

Глобальний продовольчий фронт: зростання цін і небезпека голоду в країнах Близького Сходу та Північної Африки

Photo: ua.depositphotos.com / WDGPhoto
13 Квітня 2022
FacebookTwitterTelegram
1206

Ще до початку війни росії проти України середнє значення Індексу продовольчих цін досягло максимального за останні три роки показника. Війна на території України спричиняє подальше підвищення світових цін на продовольство. Агресія росії проти України загрожує продовольчій та гуманітарній безпеці – гуманітарні продовольчі кризи можуть відбутися у низці країн світу.

Україна входить до ТОП-5 світових експортерів продовольства, тому менше ніж за місяць весь світ відчує наслідки війни в Україні. За даними Міністерства сільського господарства США, на Україну припадає 16% світового експорту кукурудзи (при цьому 30% імпорту кукурудзи до Китаю надходять з України й замістити ці обсяги російським збіжжям Китай не зможе), 12% експорту пшениці, 50% експорту соняшникової олії.

Україна зможе себе прогодувати. Ми маємо запаси продовольства, проходить посівна кампанія. За даними Укрінформ, якщо воєнна обстановка суттєво не погіршиться, Україна зможе отримати врожай основних сільськогосподарських культур на рівні 70% від середньорічного показника. Наразі немає дефіциту за головними продовольчими позиціями, ми виробляємо значно більше, ніж споживаємо. Так, минулого року ми виростили рекордний урожай – 107 млн т зерна та олійних, з яких 33 млн т пшениці та близько 40 млн т кукурудзи. При цьому, внутрішнє споживання, наприклад, пшениці не перевищує 4 млн т на рік. Отже, за кілька місяців головною проблемою буде вивезення врожаю – тим більше, що багато сільгосптоварів мають обмежений термін зберігання.

Також дуже важливим є той факт, що найбільші інвестори не залишили аграрний сектор України. Водночас вартість акцій українських агрохолдингів знизилася. За даними Eavex Capital, капіталізація публічних агрокомпаній з початку війни знизилася: “Кернел” на 23,4% до $679 млн; МХП – на 41,5% до $374 млн; “Астарта-Київ” – на 15,1% до $148 млн. Зараз для інвесторів буде важливим те, наскільки українські компанії зможуть у воєнних умовах відновити операційну діяльність та експорт.

Чи зможе Україна експортувати урожай та забезпечити продовольством понад 400 млн населення країн, куди ми традиційно постачали збіжжя? За даними Мінекономіки, через війну, розв’язану росією в Україні, експорт українських товарів у березні скоротився удвічі. Росія цілеспрямовано підриває економіку нашої держави шляхом блокування вітчизняного експорту. За інформацією Укрінформ, наразі Військово-морські сили рф блокують у Чорноморському регіоні понад 90 цивільних суден, призначених для перевезення зерна та іншого продовольства. При цьому близько 30% світового експорту пшениці, 20% кукурудзи та 75% соняшникової олії зазвичай припадає на Чорноморський регіон (при цьому росія зможе вивозити через Чорне море свої товари, але страховка для суден буде значно дорожчою). До того ж, окупанти атакують сільськогосподарську інфраструктуру, щоб завадити відновленню наших можливостей у майбутньому.

Наразі в України залишилося три шляхи для експорту – це порти Дунаю, залізниця та автошляхи. На дунайські порти припадає приблизно 30% експорту, на залізничне сполучення – близько 70% (зрозуміло, що перевезення товарів залізницею значно дорожче, ніж морем). Нині щоденно залізницею відправляється до 30 тис. т вітчизняної зернової продукції. Основна проблема логістики на залізниці – нестача вагонів і локомотивів. Пресслужба уряду України зазначає, що Європейська комісія має намір створити спеціальні залізничні торговельні маршрути між Польщею та Україною, що спростять перевезення сільськогосподарської продукції. Втім, налагодження сухопутних шляхів транспортування через західні кордони може забезпечувати потік до 600 тисяч т. на місяць. Це лише 10-15% обсягів, які до війни забезпечували морські порти.

Набагато гірша ситуація із забезпеченням продовольством очікується у країнах Близького Сходу та Північної Африки, які є основними імпортерами продовольства з України. Підвищення цін на продукти харчування у світі в результаті війни в Україні може призвести до голоду. Продовольство та енергія – дві найважливіші групи товарів у споживчих кошиках бідних людей у всьому світі. Існує небезпека повторення продовольчих бунтів, які відбулися в попередньому періоді стрімкого зростання цін наприкінці 2000-х.

За даними ФАО, світові ціни на продукти харчування та корми можуть зрости на 8-20% внаслідок війни росії проти України. За даними Bloomberg, ф’ючерси на пшеницю до кінця року коштуватимуть у середньому $11 або більше за бушель, а кукурудзу – $7,75 за бушель або вище. Це на 30% більше, ніж на кінець 2021 року. За оцінками щорічного Global Hunger Index, до війни з Україною 47 країн, переважно з Африки та Азії, доволі серйозно страждали від недоїдання та голоду. В умовах відсутності постачання продовольства з України їхня кількість може вирости до 60. Крім того, міжнародні санкції можуть припинити російський експорт. ФАО повідомила, що 50 країн, у тому числі багато найменш розвинених, у поставках пшениці на понад 30% залежать від росії та України. Кількість людей у світі, які недоїдають, у 2022-2023 роках може вирости на 8-13 мільйонів.

Увесь світ має усвідомити небезпеку, яку несе за собою агресія Росії. Війна в Україні загрожує глобальній продовольчій та гуманітарній безпеці.

Автори
  • Віталій Данкевич, доктор економічних наук, декан факультету права, публічного управління та національної безпеки, Поліський національний університет

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний