У 2021 році ми й уявити не могли, які випробування та виклики готує 2022-й — нам і всім українцям, для кращого життя яких працюємо. Слово «стійкість» стало словом року, що минає. Віримо, головним словом нового року стане «мир». Знаємо, що не буде легко, але вже готові докладати зусиль заради відбудови України. Чим займалася команда «Воксу» в рік війни, читайте далі.
Після повномасштабного вторгнення команді «Вокс Україна», як і багатьом іншим довелося швидко адаптуватися до роботи в нових умовах. Більшість працівників залишилися у Києві, дехто поїхав до інших міст, але тут і там кожен та кожна знаходили можливість поєднувати роботу з волонтерством. Перераховували кошти благодійним фондам, збирали кошти, зокрема на автомобіль для підрозділу, в якому служить виконавчий директор «Воксу» Максим Скубенко, купували необхідні ліки для захисників.
Виконавчий директор «Воксу» Максим Скубенко та аналітик проєкту «Data Vox» Назар Мошняга з перших днів війни долучилися до війська. Назар служив у лавах тероборони, охороняв стратегічно важливі об’єкти, проходив військові навчання і при цьому час від часу виконував робочі завдання для «Воксу». Наразі Назар звільнений зі служби за станом здоров’я та повноцінно повернувся до роботи.
Максим і надалі поєднує функції виконавчого директора зі службою у районі ведення бойових дій. Максим є головним сержантом штурмового взводу одного з підрозділів Збройних сил України. Далі — коментар Максима про стійкість та роботу Воксу у 2022 році.
«Коли почалася війна, хтось готувався, хтось всерйоз планував, хтось — не всерйоз, а “Вокс” був вже готовий і мав стратегію. Її довелося кілька разів змінювати, але річ у тім, що в цілому Вокс мав і стратегію, і план на взагалі неочікувані дії. Саме тому, коли інші тільки втримувалися на плаву, або ж «вирулювали» з ситуації, або раділи, що залишилися на тому ж рівні на якому були, або ж досягли знову того рівня, на якому вони були, то Вокс тільки розвивався.
Ми відкинули те, що не актуально, ми відкинули деякі бюрократичні процеси, які гальмувати розвиток, і почали розвиватися далі. Зафіксувалися, дуже швидко — за місяць чи два 2022 року, коли йшла війна, коли спрацював план Вокса на евакуацію, коли люди вже зрозуміли, що в принципі в безпеці, Вокс почав розвиватися і розвивається до цього часу.
Не шукаючи шкідливих у майбутньому швидких рішень і не влізаючи в них, “Вокс” наразі заклав уже фундамент для розвитку його стратегії на наступні роки. Це — ілюстрація того, як має працювати держава.
Вокс у 2022 році — це продовження історії Вокса таким, як він мав бути, і яким він став, і яким він буде у майбутньому. “Вокс Україна” 2022 — це незламні, круті, професійні люди, які просто під час обстрілів, війни, під час всього, що відбувається, працювали настільки якісно, що організація йшла тільки вперед, рухалася, розвивалася і буде розвиватися і надалі. Внутрішні, зовнішні чинники — це невеликі перешкоди. Саме тому, що “Вокс Україна” не лише у 2022, а в цілому — це не про організацію, це про людей, які беруть і роблять. Тому Вокс — це люди, круті, потужні і які поламають цей світ, на шмаття порвуть і досягнуть великих висот».
У серпні 2022 року «Вокс Україна» започаткував марафон благодійних лекцій та воркшопів для фінансової підтримки волонтерських організацій, що опікуються захисниками України, та поширення у суспільстві корисних знань. У межах марафону відбулося 7 подій. Їхні учасники (192 особи) опанували різні теми — від громадської активності до аналізу даних, від інфляції до соціології релігії, від вільних економічних зон до того, як правильно критикувати владу під час війни. Загальна сума донатів на рахунки різних фондів перевищила 240 000 гривень.
Краудфандингу на свою діяльність у 2022 році «Вокс» не проводив, розуміючи, що зараз пріоритет — підтримка армії. Тим не менш, читачі перерахували нам майже 100 тис. грн, за що ми дуже вдячні.
На переконання команди «Воксу», війна не може бути виправданням гальмування реформ, а навпаки — зараз час реформувати державу активніше. Впродовж 2022 року аналітики проєкту «Індекс реформ» зібрали базу даних із понад 2200 регуляцій та виокремили серед них понад 150 реформ, проаналізували ключові дії Президента, ВР України, Кабміну, НБУ за перші місяці війни.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
У листопаді провели масштабну конференцію, присвячену обговоренню реформ поточного року, за участі посла Швеції і представників уряду.
«Пишаюся тим, що встояли і зростаємо, попри всі складнощі, — наголошує лідерка проєкту «Індекс реформ» Ксенія Алеканкіна. — Збільшили команду, збільшили кількість продуктів, пов’язаних із реформами. Пишаюся тим, що працюємо підкріплюючи запит українців на реформи. Нещодавно провели всеукраїнське онлайн-опитування і переконалися, що залишаємося з українцями на одній хвилі у розумінні важливості реформ».
Два великі дослідження, які ми підготували цього року: опитування громадських організацій про адаптацію до пандемії, яке ми доповнили аналізом адаптації до роботи в умовах війни та рекомендаціями щодо адаптації до криз; опитування українців про ставлення до реформ, у результаті якого з’ясували, що найбільше українці підтримують цифровізацію державних послуг, реформу армії, децентралізацію, медреформу та створення антикорупційних органів.
Одне з досягнень 2022 року — ухвалення Закону про офіційну статистику, який ми адвокатували протягом 2021 року у рамках проєкту з ПРООН і Державною службою статистики. Закон набере чинності з 1 січня 2023 року. Втілення цього закону в життя має підвищити обсяг та якість офіційної статистики та відповідно створити більше можливостей для ухвалення рішень, що базуються на даних.
Упродовж усіх місяців війни «Вокс» став майданчиком для обговорення найбільш оптимальних шляхів для повоєнної відбудови нашої держави. Наукова редакторка «Вокс Україна» Ілона Сологуб та голова наглядової ради «Воксу» Юрій Городніченко стали редакторами книги «Відбудова України: принципи та політики», створеної найкращими економістами світу. Книга опублікована Центром досліджень економічної політики (Center for Economic Policy Research) в рамках Української ініціативи на початку грудня (українська версія книги тут).
16 грудня ми провели онлайн подію, під час якої автори й редактори презентували книгу про відбудову та відповіли на запитання аудиторії. Подія об’єднала понад 200 учасників. Наразі продовжуємо ділитися зі своїми читачами окремими розділами книги, публікуючи їх на сайті.
«Добре, що війна не стала єдиною темою: продовжили писати і про економічну та соціальну політику, і про відбудову. Великим досягненням вважаю збір та аналіз законодавства воєнного часу», — зазначає наукова редакторка «Воксу» Ілона Сологуб.
Загалом протягом 2022 року ми опублікували 387 статей про економіку та фінанси, відбудову та реформи, розвиток бізнесу та суспільні процеси. Продовжуємо спільно з Центром економічної стратегії випускати подкаст «Що з економікою?» та розпочали проєкт із місцевими ЗМІ із формування позитивного іміджу ВПО. З березня по липень випускали подкаст «Переможеньки» про маленькі і великі перемоги України на всіх фронтах.
VoxCheck продовжує активно працювати у сфері боротьби з дезінформацією. У 2022 році ми вже спростували 997 фейків у рамках партнерства з Meta, продовжуємо співпрацю з Центром стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки при Міністерстві культури та перевірку фактів для Forbes Україна. Загальне охоплення наших матеріалів у Facebook 2,6 млн, про нас писали іноземні медіа, наприклад, The New York Times, The Washington Post, Forbes, Chicago Tribune та інші, а також українські, зокрема, Forbes Україна, Дзеркало тижня, Ліга.нет, НВ.
Починаючи з березня, випускаємо ролики з протидії російській дезінформації на 24 регіональних філіях Суспільного телебачення 5 разів на тиждень. Також у співпраці із Суспільним протидіємо дезінформації у сфері громадського здоров’я. Наші ролики з протидії російському впливу ставали вірусними в Інстаграмі, а ролик про рашизм в топі за пошуком у російському ютубі.
У грудні 2022 року ми опублікували дослідження російської дезінформації, яку поширюють російські та проросійські телеграм-канали. Ми моніторили усі повідомлення в цих телеграм-каналах від початку повномасштабного вторгнення, виділили 19 основних наративів, які використовує російська пропаганда, та знайшли 5576 кейсів дезінформації у рамках цих наративів. Крім того, ми розпочали моніторинг дезінформації, яку поширює росія, в Польщі, Словаччині, Угорщині, Німеччині, Чехії та Італії. Усі результати моніторингу будуть в оновленнях бази Propaganda Diary. Від 24 лютого ми зафіксували вже понад 5200 кейсів дезінформації в медіа цих країн.
Також ми моніторимо інформаційний простір — медіа та соціальні мережі — України, росії та Білорусі, та виявляємо дезінформаційні наративи про громадське здоров’я. Спростування дезінформації публікуємо у щотижневих оглядах на сайті, а усі кейси зібрані в базі Detox від пропаганди, яка буде систематично оновлюватись.
VoxCheck, як база практики для студентів, уклав договори з Києво-Могилянською академією, Українським католицьким університетом та Київським національним університетом культури і мистецтв. У 2022 році стажування у VoxCheck закінчили 68 стажерів.
«Стійкість, витримка, незламність — це точно про команду “Воксу” у 2022 році. Більшість наших результатів як за кількістю та різноманіттям контенту, так і за його охопленням давно перевищили результати 2021 року. Захоплююся людьми, з якими працюю, — каже керівниця проєкту VoxCheck Світлана Сліпченко. — Щодо команди VoxCheck, то наш моніторинг дезінформації тривав і триватиме й надалі щодня, аби своєчасно реагувати на інформаційні атаки ворога та підтримувати стійкість українців до ворожих наративів. План на 2023-ій — експансія у Європі: більше спільних проектів із закордонними фактчекерами та організаціями, країни яких найбільше потрапляють під вплив росії».
Застереження
Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
