Beta

Громадська думка про радикальні реформи: підтримка «лібералами» «націоналістичних» змін

24 Лютого 2021
FacebookTwitterTelegram
9

Після перемоги Євромайдану в Україні почалося обговорення та більш чи менш рішуче здійснення двох головних типів досить радикальних реформ. З одного боку, повалення авторитарного й корумпованого режиму Януковича відкрило можливість для ліберальних перетворень у політичній і економічній сфері, як-от децентралізації, відкриття ринку землі та рішучих дій із приборкання корупції. З іншого, усунення проросійського уряду та розв’язана Москвою у відповідь на нього війна проти України дали поштовх ініціативам із посилення української національної орієнтації у сферах мови, культури й історичної пам’яті, а також зусиллям зі зміцнення обороноздатності й захисту територіальної цілісності. 

Лібералізм чи націоналізм: що ближче до людей?

Ці два типи реформ мали різні нормативні підвалини: ліберальні в першому випадку та націоналістичні (чи патріотичні, якщо хтось досі вважає націоналізм синонімом шовінізму) в другому. Відповідно, можна було очікувати, що їх підтримуватимуть різні частини населення, між якими не буде великого перетину. Втім, публічний дискурс свідчить, що в багатьох випадках ті самі люди підтримували реформи обох типів. Зокрема, заходи з поширення української мови та віддалення від Росії в зовнішній політиці мали підтримку не лише діячів національно-патріотичних організацій, а й багатьох російськомовних лібералів, які вважали посилення національної ідентичності важливою передумовою зміцнення незалежності й побудови правової держави. 

Проте публічний дискурс віддзеркалює головно думки еліт, які не обов’язково відповідають поглядам пересічних громадян. Тому ми вирішили з’ясувати, які категорії населення підтримують ті чи інші реформи та наскільки групи підтримки різних реформ перетинаються. Одним із фокусів нашого аналізу був вплив мовно-етнічної ідентичності, давно виявлений щодо преференцій у ділянках мови, пам’яті та зовнішньої політики, але менш очевидний щодо ліберальних політичних і економічних реформ. Водночас ми хотіли дослідити, якою мірою на підтримку реформ упливають загальні світоглядно-ціннісні настанови громадян, припускаючи, що в окремих випадках вони можуть бути не менш важливими, ніж ідентичності.

Опис даних та дизайну дослідження

Щоб вивчити ступінь підтримки різних радикальних реформ та вплив на нього ідентичностей і цінностей громадян, ми поставили низку запитань в одному з регулярних соціологічних опитувань, які проводить Київський міжнародний інститут соціології. Це опитування проведено в лютому 2017 року, в ньому опитано 2040 респондентів у всіх реґіонах України, крім Криму та окупованої частини Донбасу. Частоти відповідей нормалізовано за демографічним складом населення України. Наша частина опитування складалася з низки запитань про ставлення респондентів, по-перше, до дев’яти тверджень, що стосувалися різних обговорюваних у суспільстві реформ, а по-друге, до шести тверджень (із них у подальшому аналізі використано чотири), які декларували певні світоглядно-ціннісні настанови (див. Табл. 1 у додатку). 

Наш перелік реформ відрізняється від тих, які наводили інші автори, адже вони не тлумачили зміни в мовно-культурній ділянці як реформи, а ми не розглядаємо тих реформ, що їх напевно підтримує переважна більшість громадян (як-от боротьбу з корупцією) або про які ця більшість навряд чи має достатньо інформації для значущої позиції (як-от вибори з відкритими списками). Деяких з обговорюваних у той час реформ ми не внесли до списку, бо не змогли сформулювати їх у вигляді досить чітких і радикальних пропозицій, які мали б спонукати переважну більшість респондентів висловити певне ставлення, а не ухилитися від відповіді. Міра нашого успіху у формулюванні таких пропозицій безперечно вплинула на висловлене респондентами ставлення до них, але виявлені рівні підтримки дев’яти вибраних реформ свідчать, що респонденти сприймали їх як цілком порівнянні за ступенем радикальності.

Крім того, ми запитували про ставлення до деяких історичних явищ, зокрема «збройної боротьби Української повстанської армії (УПА)» та Євромайдану, про основне джерело інформації щодо політичних подій та про зміну протягом останнього року матеріального становища родини респондента й економіки України загалом (в обох випадках ішлося про суб’єктивну оцінку цих змін). На додаток до цих запитань респондентів просили сказати про свою національність, рідну та головну повсякденну мову, належність до якоїсь із чинних в Україні церков, вік, освіту та рівень добробуту родини.

Головним методом аналізу були реґресії, де залежною змінною було ставлення до певної реформи, а незалежними – ідентичності, ціннісні орієнтації, ставлення до історичних явищ, оцінки економічних змін та демографічні характеристики (крім віку й освіти, також стать, реґіон і розмір населеного пункту). Для кожної з незалежних змінних ми створили одну чи кілька бінарних змінних, що відповідали різним значенням (варіантам відповіді), а решту використовували як базу для порівняння (скажімо, для національності ми розглядали змінну «українець», для релігійної афіліації – УПЦ МП, а для реґіону – Захід, Схід + Південь та Київ). Щодо залежних змінних, то оскільки вони були впорядковані, то ми могли розглядати не кожне значення окремо, а вивчати, наскільки на залежну змінну впливає зміна якоїсь незалежної від мінімуму до максимуму – зі збереженням дійсних значень усіх інших змінних. А позаяк можливі значення залежних змінних становлять обмежений інтервал від 1 до 4, ми використовували тобіт-реґресії, які дають змогу врахувати цю обмеженість. Відсутні дані (відмову від відповіді та відповіді “важко сказати”) замінювали середніми.

Результати: які особистісні характеристики впливають на підтримку реформ?

Найочевидніший висновок із представлених на рис. 1 та наведених у Табл. 1 результатів опитування – це переважна підтримка всіх реформ, окрім обмеження російського культурного впливу та усунення символів совєтського минулого. 

Рисунок 1а. Відповіді на питання про підтримку реформ

Джерело: власне опитування

 

Рисунок 1б. Відповіді на питання про цінності

Джерело: власне опитування

 

Які саме люди найбільше підтримують ці реформи? Факторний аналіз показав, що сім із дев’яти реформ – люстрація, європейська інтеґрація, зміцнення обороноздатності, повернення окупованих територій, усунення совєтських символів, обмеження російських впливів та поширення української мови – міцно пов’язані в оцінках респондентів (див. табл. 2 в додатку), і тільки децентралізація та запровадження ринку землі стоять осібно. 

Ці сім реформ стосуються різних суспільних сфер, але їх об’єднує спільна мотивація – подолання залежності від колишнього імперського центру. Тому ми називаємо їх постімперськими емансипаційними реформами. Не дивно, що якщо людина підтримує одну з них, вона схильна підтримувати й решту. Для цих реформ ми створили нову змінну як середнє арифметичне від семи змінних для окремих реформ, і саме її використовуємо як залежну змінну в реґресійному аналізі. 

Дві інші реформи – децентралізація та запровадження ринку землі  – мають дещо іншу мотивацію, тому їх доцільно розглядати окремо. Отже, ми спочатку подамо головні результати для емансипаційних реформ, потім для децентралізації, а тоді для ринку землі. Докладні результати аналізу представлено у Табл. 3 в додатку.

Постімперська емансипація

Наш аналіз підтверджує висновки раніших досліджень. На підтримку емансипаційних реформ справді впливає мовно-етнічна ідентичність: люди, які ідентифікують себе як українці, вважають українську мову рідною та переважно спілкуються нею в повсякденному житті, більш схильні підтримувати такі зміни, ніж ті, хто вважає себе росіянами й виявляє прихильність до російської мови. 

Не менш важливим чинником є реґіон, де мешкає респондент або респондентка: постімперську емансипацію підтримують радше на Заході, ніж на Сході та Півдні. Це відповідає висновкові інших авторів, що відмінності між реґіонами України не зводяться до різниці їхніх етно-демографічних профілів, а пов’язані також із їхньою особливою економічною ситуацією та політичною культурою. 

Як виявилося, ані молодий вік, ані читання новин в інтернеті самі по собі не роблять людей прихильниками емансипаційних реформ, так само як належність до Московського патріархату не спонукає до неприхильного ставлення. Очікуваною є більша підтримка цих реформ серед високоосвічених людей, а от меншу підтримку у містах порівняно з селами пояснити важко. Прикметно, що емансипаційні реформи мають більшу підтримку заможніших людей, тих, чий добробут за минулий рік підвищився, а особливо тих, хто вважає, що покращилося економічне становище всієї країни. Інакше кажучи, на ці реформи сподіваються головно ті люди, яким не дуже погано ведеться. 

Проте найцікавішим результатом нашого аналізу є істотний за розміром і несподіваний за напрямком вплив низки світоглядно-ціннісних настанов. Виявляється, емансипаційні реформи, що їх багато хто вважає етнічно ексклюзивними й навіть дискримінаційними, мають підтримку насамперед тих людей, які сповідують виразно інклюзивні погляди й цінності, зокрема громадянське, а не етнічне, розуміння української нації та активістське переконання, що «тиск суспільства на владу змусить її активніше здійснювати реформи».

Ці погляди цілком узгоджуються з позитивним ставленням не тільки до Євромайдану (який був насамперед протестом проти авторитарного режиму), а й до УПА (яка змагалася насамперед проти совєтської окупації України). Це показує, що підтримка буцімто націоналістичних реформ може мати цілком ліберальну мотивацію, тобто багато людей бачить у цих реформах не сприяння етнічній чи мовній більшості коштом меншин, а віддалення України від неоімперської Росії задля здійснення демократизації та інтеґрації до Європи.

Децентралізація

Для децентралізації картина зовсім інша. Етнічність і мова майже не впливають на рівень підтримки цієї реформи, а з реґіонів вирізняється тільки столиця, мешканцям якої не дуже хочеться втрачати зосереджені тут повноваження (припускаючи можливість цього ефекту, ми й виділили Київ як окремий реґіон). Так само не мають значення релігійна належність, спосіб одержання політичної інформації, економічні оцінки та демографічні характеристики, за винятком добробуту (знову ж таки, заможніші люди більш схильні підтримувати зміни, ніж бідніші). 

На тлі слабкого впливу ідентичностей особливо вирізняється сильний вплив цінностей. Як і в попередньому випадку, прибічниками реформи є насамперед люди з ліберальними й активістськими настановами: толерантним ставленням до «різних поглядів і способів життя», гордістю за своє українське громадянство та визнанням важливої ролі тиску суспільства на владу. Ці інклюзивні настанови цілком поєднуються з прихильним ставленням до боротьби УПА, а от із визнанням себе націоналістом, хоч як парадоксально, поєднуються гірше, бо вплив цієї змінної має інший знак, ніж у прихильності до УПА. Не дивно, що нинішні націоналісти прагнуть сильної централізованої держави. Менш очікувано, що заслуги націоналістів минулого визнають також прибічники децентралізації, які, треба розуміти, бачать у боротьбі УПА не прагнення встановити націоналістичну диктатуру, а радше прагнення здобути незалежність і будувати демократичну державу.

Запровадження ринку землі

У цьому випадку чинники підтримки реформи майже такі самі, як і в попередньому. Ідентичності так само не мають значення, за винятком протилежних один до одного впливів російської рідної та повсякденної мови, для яких ми поки що не маємо логічного пояснення. Реґіон теж не відіграє важливої ролі. З-поміж демографічних характеристик значний вплив чинить тільки вік: як і можна було очікувати, старші люди менш прихильні до ринкових реформ, ніж молодші. Оцінки власного економічного становища не впливають на рівень підтримки, натомість оцінка економічних змін у країні впливає: що вища оцінка, то більша підтримка. Найсильніший вплив, як і для двох попередніх реформ, чинять світоглядні настанови: толерантне ставлення до різних поглядів та громадянське розуміння української нації, які, знову ж таки, узгоджуються з позитивною оцінкою боротьби УПА. 

Варто також зауважити, що ліва орієнтація (прихильність до комуністичного або соціалістичного «ідейно-політичних напрямків») не впливає на ставлення до ринку землі, натомість неґативно позначається на підтримці емансипаційних реформ. Це підтверджує вже давно зроблений висновок про те, що в Україні ця орієнтація є не так соціально-економічною, як геополітичною, тобто проросійською.

Висновки

Наше дослідження показало, по-перше, що більшість українців підтримує (принаймні підтримувала на час його проведення) низку досить радикальних реформ у різних сферах. Тобто постмайданна влада могла їх проводити без ризику втратити підтримку громадян – звичайно, за умови належного пояснення потреби й суті цих реформ. 

Наш аналіз також підтвердив істотну роль мовно-етнічної ідентичності, тобто переважну підтримку реформ з боку людей, що ідентифікують себе як українці та україномовці, – але тільки для реформ, спрямованих на подолання постімперської залежності від Росії. 

Проте найцікавішим – і найважливішим для розуміння постмайданних змін в Україні – результатом нашого дослідження є значний вплив світоглядно-ціннісних настанов на ставлення до всіх розглянутих реформ. Несподіваним виявився напрямок цього впливу: підтримці реформ, що мають буцімто націоналістичну мету віддалення України від Росії та посилення національної орієнтації мовно-культурної політики всередині України, сприяють інклюзивні та ліберальні настанови, як-от громадянське розуміння української нації та толерантність до різних поглядів і способів життя. Люди, що мають такі настанови, здебільшого бачать у постімперській емансипації шлях не до націоналістичної ексклюзивності, а до демократичної європейської держави, тому цілком можуть підтримувати водночас децентралізацію, зміцнення обороноздатності та поширення української мови. Тому ліберальні й емансипаційні реформи цілком можна проводити без шкоди одні для одних – якщо не переходити меж, за якими націоналізм стає ворогом свободи, а лібералізм завдає шкоди національній незалежності.

Повний виклад результатів цього дослідження опубліковано в статті: Henry E. Hale and Volodymyr Kulyk, “Aspirational Identity Politics and Support for Radical Reform: The Case of Post-Maidan Ukraine”, Comparative Politics, 2020 (ahead of print) https://doi.org/10.5129/001041521X16007978024129 

Таблиця 1. Ставлення респондентів до тверджень, що стосуються певних реформ (перші дев’ять запитань) і світоглядно-ціннісних настанов (останні чотири запитання), у відсотках

Чи згодні Ви з твердженням, що: Зовсім не згодні Скоріше, не

згодні

Скоріше, згодні Повністю згодні Важко відповісти
Реформи
Більшість рішень, що стосуються життя людей, повинні ухвалюватися не в столиці, а на місцях (децентралізація) 3.2 6.7 44.5 38.4 7.1
Особам, що працювали на відповідальних посадах в органах влади за правління Януковича, треба заборонити обіймати такі посади протягом певного часу (люстрація) 6.3 15.7 30.9 33.6 13.4
Людина повинна мати право вільно розпоряджатися своєю власністю, в тому числі продавати землю сільськогосподарського призначення, якою вона володіє (ринок землі) 7.8 11.2 37.2 34.2 9.7
Українська держава повинна зробити все можливе для вступу в європейські структури (асоціація з ЄС) 9.1 16.6 30.4 29.3 14.5
Щоб захиститися від аґресії з боку Росії, Україна повинна активно зміцнювати свої збройні сили (реформа армії) 3.1 6.0 32.2 48.7 10.0
Повернення окупованих територій має бути одним із головних завдань української держави (відновлення територіальної цілісності) 4.3 10.8 34.4 39.3 11.2
Треба очистити Україну від символів радянського минулого (декомунізація) 18.8 25.0 20.5 22.0 13.6
Поки йде війна, в Україні не треба показувати російські фільми та проводити гастролі російських виконавців (захист інформаційного простору) 24.8 28.0 18.9 16.5 11.8
Держава повинна активно запроваджувати українську мову в усіх сферах життя (підтримка державної мови) 8.4 16.3 34.8 31.9 8.6
Світоглядно-ціннісні настанови
Тиск суспільства на владу змусить її активніше здійснювати реформи 4.0 9.2 38.4 39.0 9.4
В українському суспільстві повинно бути місце для різних поглядів і способів життя 1.3 4.7 44.7 44.2 5.0
До української нації належать усі, хто вважає Україну своєю Батьківщиною, незалежно від національності, мови та релігії 3.4 5.5 40.8 43.7 6.6
Я пишаюся тим, що я громадянин України 1.9 7.9 38.2 43.5 8.5

 

Таблиця 2. Коефіцієнти кореляцій для запитань про підтримку реформ

  децентралізація люстрація ринок землі європейська інтеґрація збройні сили окуповані території декомунізація захист інформпростору українська мова
децентралізація                  
люстрація 0.099                
ринок землі 0.117 0.221              
європейська інтеґрація 0.167 0.470 0.254            
збройні сили 0.216 0.485 0.146 0.470          
окуповані території 0.142 0.399 0.265 0.447 0.554        
декомунізація 0.124 0.520 0.221 0.562 0.425 0.473      
захист інформпростору 0.097 0.454 0.134 0.466 0.388 0.413 0.680    
українська мова 0.119 0.497 0.082 0.416 0.506 0.474 0.542 0.572  

 

Таблиця 3. Повні ефекти предикторів на 4-значній шкалі підтримки різних радикальних реформ в Україні, лютий 2017

постімперська емансипація децентралізація ринок землі
Реґіон та ідентичність* коеф. ст.відх. коеф. ст.відх. коеф. ст.відх.
Захід 0.21** -0.07 -0.02 -0.16 0.11 -0.23
Південь та Схід -0.14 -0.08 0.15 -0.15 0.24 -0.25
Київ 0.07 -0.08 -0.72** -0.16 0.21 -0.18
Українська рідна мова 0.12** -0.04 0.25* -0.12 -0.13 -0.17
Українська повсякденна мова 0.01 -0.07 -0.13 -0.12 0.18 -0.19
Українська національність 0.04 -0.05 -0.23 -0.13 0.14 -0.18
Православний МП 0.04 -0.06 0.08 -0.11 0.23 -0.19
Економіка та інформація
Бідні -0.06 -0.04 -0.25* -0.1 -0.18 -0.13
Власний добробут виріс протягом минулого року 0.22* -0.09 -0.07 -0.21 -0.15 -0.37
Економіка країни покращилася протягом минулого року 0.16* -0.08 -0.03 -0.26 0.77 -0.4
Інтернет 0.04 -0.03 0.02 -0.12 -0.06 -0.11
Цінності
Ліві -0.18** -0.06 0.05 -0.14 -0.17 -0.17
Українські націоналісти 0.06 -0.08 -0.34* -0.16 0.3 -0.25
Толерантні 0.06 -0.08 0.95** -0.31 0.60* -0.27
Інклюзивна нація 0.23** -0.08 0.39 -0.27 1.00** -0.23
Гордість за Україну 0.57** -0.09 0.79** -0.23 -0.15 -0.22
Активісти 0.69** -0.08 0.49** -0.14 0.48 -0.3
Підтримують УПА 0.48** -0.09 0.39* -0.19 0.48 -0.25
Підтримують Майдан 0.46** -0.08 -0.26 -0.2 -0.16 -0.2
Контрольні змінні
Вік 0.12 -0.07 0.18 -0.18 -0.52** -0.19
Стать жіноча 0.03 -0.03 -0.08 -0.08 0.12 -0.08
Освіта 0.01 -0.07 -0.28* -0.13 -0.12 -0.28
Більші населені пункти -0.09 -0.07 -0.13 -0.14 0.18 -0.25
N 2,019 1,893 1,839

* Базова категорія для реґіону – Центр.

Автори

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний