Хайме Надаль: Перепис на основі реєстрів – це як 3D-модель суспільства

Державотворення

Перепис – це не суто статистичний процес. Це процес розбудови нації, яким опікуються уряди країн. Це єдина можливість для політиків та урядовців отримати інформацію безпосередньо від кожного мешканця країни про те, як живе ця людина. І також це один із основних засобів забезпечення відповідальності політиків та урядовців – тому що їхні рішення повинні ґрунтуватися на потребах людей. А перепис як раз і повідомляє, якими є ці потреби. Частиною переписів є інформація щодо різних аспектів якості життя, житлових умов домогосподарств тощо.

Інформація, зібрана через перепис населення, слугує двом фундаментальним цілям – визначити політичне представництво (виборчі дільниці розподіляються згідно даних перепису населення та житла), а також гарантувати справедливість розподілу ресурсів у країні.

Також перепис дозволяє нам екстраполювати дані вибіркових обстежень на все населення. Якщо нам невідомі характеристики наявного населення (тобто, параметри генеральної сукупності), який сенс у вибіркових дослідженнях?

Перехід до перепису на основі реєстрів

З точки зору вартості, Україна може провести наступний перепис значно дешевше, ніж останній [2001 року]. Але це потребує певних інвестицій, щоб повністю змінити спосіб, у який в країні збираються дані. Країни Європи почали або вже здійснили перехід до переписів на основі реєстрів. Такі країни як Австрія, Нідерланди, Швеція, Словенія мають повноцінні якісні адміністративні реєстри та використовують їх для проведення переписів. Такий підхід, тобто переписи на основі реєстрів, створює своєрідну 3D-модель суспільства, яку можна обертати і вивчати з будь-якого боку.

Однак, такий перехід не можна зробити швидко. Наприклад, Естонія витратила на перехід 15 років. На початку 2022 року вони проведуть свій перший перепис на основі реєстрів. Чому так довго? Тому що це – докорінна перебудова статистичних процесів у країні. Статистична служба більше не буде самостійно збирати всі дані, різні міністерства та установи матимуть відповідальність за збирання даних. Необхідно забезпечити гармонізацію процесів обміну даними на всіх рівнях – центральному, регіональному, місцевому. По тому, потрібно переконатися, що використовуються правильні методики для перетворення адміністративних даних в статистичні. Це важливий момент, тому що адміністративні записи містять ім’я людини. Для використання адміністративних даних у статистиці їх треба анонімізувати.

Менше з тим, Україні не потрібно вигадувати велосипед. Ви можете навчитися з досвіду країн, що вже пройшли цей процес. І таким чином ви знатимете, що потрібно для проведення перепису населення повністю або частково на основі реєстрів у раунді переписів населення 2030 року.

Навіщо Україні перепис?

З часу здобуття незалежності, в Україні відбувся лише один перепис. А попередній був ще за радянських часів. Перепис – це частина розбудови нації: він згуртовує людей заради спільної мети, будь-хто може взяти участь. За умови правильної комунікації, з правильними ідеями можна об’єднати країну.

З чого почати?

Найперше, треба законодавче визначити хто, що і як має робити. Повинне бути законодавство про статистику, яке надає відповідальність різним урядовим органам, міністерствам і відомствам, органам влади в регіонах та на місцях.

За цим слідує втілення національної системи персональної ідентифікації, аби в будь-який момент часу можна було відстежити «адміністративний» життєвий шлях людини через її взаємодії з державою. Це значить, що всі бази адміністративних даних мають бути функціонально сумісними певною мірою.

Коли громадяни можуть адміністративно взаємодіяти з державою без потреби відвідування офісів, просто через комп’ютери, це значно полегшує їхнє життя. Тому електронне врядування – це базис, який створює в країні передумови для переходу до перепису на основі реєстрів.

Політична воля та розуміння політиками важливості переписів також дуже важливі. Ми розуміємо, що в поточній ситуації з COVID-19 та фінансовою кризою через економічний спад гроші на проведення перепису знайти складно. Але саме завдяки такому процесу в часи кризи можна розподілити наявні дефіцитні ресурси з максимальною ефективністю.

Вартість

При використанні реєстрів зазвичай кошти потрібні, коли є потреба в якійсь додатковій інформації. Наприклад, коли ви мусите дослідити нові змінні, які не включені в жоден реєстр, або підключити новий реєстр до вже існуючих. Проте якщо ви добре налаштуєте систему, інтегруєте всі потрібні реєстри, якщо всі люди матимуть унікальні ідентифікатори і ви знаєте які алгоритми застосувати до яких реєстрів, проведення перепису буде практично безкоштовним. Спрощено кажучи, перепис можна буде проводити бодай щодня натисканням клавіші на вашому комп’ютері.

Надійність

Кожна людина, яка взаємодіє з адміністративною системою, громадяни і чиновники мусять серйозно поставитися до цієї взаємодії. Тому що ненадійні бази даних створюють великі ризики для достовірності інформації. Це насправді культурне зрушення. Але багато країн-сусідок України вже зробили його.

Безпека

Під час традиційного перепису вам задають персональні запитання, але не контролюють ваші відповіді. Це ваша справа, як відповідати. Навпаки, при переписах на основі реєстрів використовується інформація, яку ви вже надали в різноманітні реєстри. Ви надали згоду на обробку ваших персональних даних, а органи влади зобов’язалися захищати і зберігати її. Таким чином, коли інформація для перепису населення видобувається з реєстру, органи статистики ніколи не отримують вашу персональну інформацію, вони лише отримують декі дані про вас, використовуючи ваш ідентифікатор як ключ. Якщо вас хвилює можливий витік вашого унікального ідентифікатора, яким в Україні може бути, наприклад, номер картки платника податків, то існують алгоритми кодування таких даних і їх переведення в інші формати.

Похибки та обмеження

Дані перепису вважаються надійними, якщо похибка не перевищує 4%. Більшість переписів вписуються в межі 4%. Будуть люди, які схочуть надати неправдиві дані. Але коли у вас є багато реєстрів, ви робите перехресну перевірку інформації. До того ж, можна використовувати новітні технології, як-от геопросторові дані супутникової зйомки.

Під час традиційних переписів при перевірці даних ви також контролюєте їхню логічну узгодженість. А якщо «цифри не сходяться», ви «чистите» базу даних.

Проблема реєстрових переписів в тому, що вони не можуть надати дані щодо змінних, які зазвичай збираються через переписи, наприклад, етнічне походження, мова, яка використовується в побуті тощо. Але ці дані є важливими для прийняття рішень. В таких випадках потрібно комбінувати дані реєстрових переписів з даними вибіркових обстежень.

Якщо ми хочемо дослідити випадки «випадіння» людей зі статистики через їхнє небажання надавати інформацію про себе державним органам, ми покладаємо великі сподівання на національну систему персональних ідентифікаторів. Їх можна відстежувати при деяких взаємодіях з державою. Уявімо, наприклад, представника ромської спільноти. Такі люди змінюють місце мешкання, не мають адреси. Але в якийсь момент, якщо їм знадобиться якась послуга від держави (наприклад, медична допомога), вони будуть змушені отримати ідентифікатор.

Роль UNFPA

UNFPA – це агенція з системи ООН, яка надає допомогу країнам в організації переписів населення. Ми робимо це з часу заснування організації 1969 року.

Однак в Україні UNFPA не надає підтримку в організації перепису, тому що ми вважаємо, що країна спроможна робити це сама. Державна служба статистики України має високу репутацію.

Але ми будемо поряд у процесі організації перепису, надаючи поради країні щодо напрямку подальшого руху і кінцевої мети. Ідея перепису на основі реєстрів пов’язана з цифровою трансформацією країни – реєстровий перепис не може відбутися без цифрової трансформації урядування.

Тож ми розуміємо, що це буде тривалий процес. Однак я дуже б хотів, щоб люди, які приймають рішення в Україні збагнули важливість проведення переписів, і щоб підготовка до перепису продовжилася, будь він традиційним чи реєстровим.

Тому що я вірю в перепис.