Хто потрапляє до соціальних бульбашок? Дослідження поведінки молодих користувачів соціальних медіа в Україні

Хто потрапляє до соціальних бульбашок? Дослідження поведінки молодих користувачів соціальних медіа в Україні

Photo: unsplash.com / Prateek Katyal
18 Червня 2024
FacebookTwitterTelegram
5120

Ми досліджуємо, чому молоді користувачі соціальних мереж можуть потрапити до «інформаційної бульбашки», обмежуючись пошуком інформації, що підтверджує лише їхні існуючі переконання, із застосуванням методу якісного порівняльного аналізу для визначення комбінації факторів, що сприяють або запобігають формуванню таких бульбашок. Аналіз виявив три комбінації, що сприяють утворенню інформаційних бульбашок.

Всі три включають респондентів, які схильні погоджуватися з поглядами, що домінують, та рідко звертають увагу на відмінні думки. Також ідентифіковано одну комбінацію, яка призводить до протилежного результату, коли молодь уникає потрапляння в інформаційну бульбашку. У цьому випадку респонденти не схильні погоджуватися з панівними поглядами, часто беруть участь у дискусіях і зазвичай відкриті до різних точок зору навіть якщо користуються обмеженою кількістю соціальних мереж. Отже, навчальним закладам і батькам слід приділяти увагу формуванню поведінки молоді в соціальних мережах, навчаючи її шукати різноманітні точки зору та критично оцінювати їх, розвиваючи власну незалежну думку.

Соцмережі (як-от Facebook, Twitter, LinkedIn тощо) відіграють важливу роль у формуванні суспільного сприйняття подій і політики, надаючи користувачам змогу ділитися контентом, споживати інформацію та взаємодіяти один з одним. Їхній вплив не завжди є позитивним, оскільки користувачі нерідко можуть опинитися в пастці, відомій як соціальна або інформаційна бульбашка. Ця бульбашка, яку також називають ехокамерою або бульбашкою-фільтром, описується сценарієм, у якому люди передусім шукають інформацію, ідеї та погляди, що перегукуються з їхніми власними переконаннями та уподобаннями. Соціальні мережі часто застосовують алгоритми для персоналізації стрічок контенту на основі попередніх взаємодій, таких як «лайки», поширення та коментарі. Це призводить до того, що користувачі часто стикаються з контентом, який підтверджує їхні існуючі погляди, створюючи таким чином «соціальну бульбашку».

Ми аналізуємо, як вибір інформації молодими українцями в соціальних мережах може впливати на формування їхніх поглядів. Оскільки країна перебуває на вирішальному етапі війни, розуміння механізмів утворення «соціальних бульбашок» під впливом соціальних мереж може допомогти уникнути небажаних маніпуляцій громадською думкою. Акцент робиться на молоді, оскільки вона зазвичай вважається однією з найвразливіших суспільних груп, схильною до зовнішнього впливу та відносно нестійкою у відстоюванні власних переконань.

Що показують останні дослідження про соціальні бульбашки?

Соціальні медіа формують погляди через різноманітні канали. Найбільший вплив має те, як люди шукають інформацію на цих платформах. Дослідження показують, що користувачі зазвичай обирають інформацію, яка відповідає панівним поглядам або загальноприйнятим переконанням, уникаючи контенту, який ставить під сумнів ці переконання. Така схильність особливо помітна серед молоді, оскільки соціальний конформізм є сильнішим на початку дорослого життя.

Особистісні характеристики молоді впливають на схильність до конформної поведінки. Молоді люди, які демонструють більшу стійкість до соціального тиску, схильні рідше погоджуватися з поглядами, що домінують, і частіше висловлюють менш поширені позиції в соціальних мережах. Це зумовлено тим, що особиста стійкість сприяє розвитку навичок критичного оцінювання інформації, що веде до формування думок на основі аргументованого аналізу, а не соціального конформізму. Крім того, активний пошук різноманітної інформації та участь у діалозі з іншими можуть знизити ймовірність потрапляння в соціальну бульбашку. 

Характеристики соціальних медіа, такі як розмір мереж, також впливають на формування поглядів. Зі збільшенням розміру мережі користувачі ймовірніше стикатимуться з ширшим спектром думок, вірувань та точок зору. Це зумовлено тим, що завдяки більшій кількості зв’язків та взаємодій вони отримують більше можливостей контактувати з людьми, які мають різноманітний життєвий досвід, ідеології та переконання. Більше розмаїття поглядів у мережі може спонукати користувачів інтегрувати нову інформацію та думки у власні системи переконань, що підвищує ймовірність виходу з соціальної бульбашки. 

У великих мережах думки або погляди меншості, які спочатку перебувають на периферії, мають більше шансів отримати видимість через процес, відомий як інформаційні каскади. В міру того як дедалі більше людей приймають та поширюють погляди меншості, останні можуть кинути виклик панівним переконанням і сприяти диверсифікації поглядів у мережі, спонукаючи користувачів переглянути свою поточну позицію щодо певних подій.

Які чинники формують соціальні бульбашки?

Наведений вище огляд дозволяє нам ідентифікувати фактори, що сприяють формуванню соціальної бульбашки під час користування соцмережами: (1) відчуття тиску щодо погодження з панівною думкою (соціальний конформізм), (2) частота взаємодії з різними точками зору, (3) частота дискутування та (4) розмір мережі. Ці фактори є основними умовами, що розглядаються в нашому дослідженні. Дослідницьке питання: «Які комбінації цих чотирьох умов можуть пояснити потрапляння користувачів соцмереж у соціальну бульбашку, а які навпаки сприяють ситуації, коли користувачі шукають інформацію, що не відповідає їхнім попереднім переконанням, цінностям та вподобанням?» 

Дані для аналізу були зібрані за допомогою онлайн-опитування, проведеного у лютому 2024 року. Стратегія вибірки базувалася на добровільній участі, що надала можливість зацікавленим особам зробити свій внесок у дослідження. Ми визнаємо, що зібрані дані можуть характеризуватися упередженістю відбору, оскільки респонденти більш свідомі того, як вони шукають інформацію, ніж ті, хто не взяв участі в опитуванні. Загалом в опитуванні взяли участь 257 осіб віком від 16 до 31 року (середній вік – 19,9 років). Серед них 65,8% були жінки, а 34,2% – чоловіки. На момент проведення опитування 55,3% респондентів були працевлаштовані.

Для дослідження ми застосовуємо метод якісного порівняльного аналізу (QCA), спрямований на виявлення всіх комбінацій умов, що ведуть до певного результату. Цей метод відкидає ідею, що кожен фактор має автономний вплив на залежну змінну. Натомість, він передбачає існування кількох комбінацій факторів, які пояснюють конкретний результат. Крім того, комбінації умов, що ведуть до позитивного результату, можуть відрізнятися від тих, які призводять до негативного результату.

Залежною змінною у нашому дослідженні є «перебування в соціальній бульбашці в соцмережах» (SOCBUB). Ця змінна вимірюється запитанням, чи почуваються респонденти в соціальній бульбашці через те, що переважно зустрічають інформацію, ідеї та погляди, які підтримують їхні поточні переконання та уподобання. Відповіді «Так» кодуються як «1», тоді як «Ні» та «Я не впевнений/на» кодуються як «0». Загалом про перебування в соціальній бульбашці заявили 50,6% респондентів. Варто врахувати, що існує певна суб’єктивність у визначенні респондентами перебування в соціальній бульбашці, оскільки вони самостійно оцінюють, наскільки інформація, з якою вони стикаються, відрізняється від їхніх власних переконань.

Для полегшення аналізу всі фактори конвертуються в бінарні показники. Тенденція погоджуватися з панівним поглядом (CONFORM) операціоналізується через запитання: «Чи відчуваєте ви тиск до погодження з панівними або популярними поглядами навіть якщо ви з ними не згодні?». Відповіді оцінюються за шкалою Лайкерта від 1 («Зовсім ні») до 5 («Дуже часто»). Згідно з Emmenegger et al. (2014), відповіді 1, 2 та 3 кодуються як «0» (скоріше не в бульбашці), тоді як відповіді 4 та 5 кодуються як «1» (скоріше у бульбашці), таким чином перетворюючи цю змінну на бінарну.

Частота дискутування (DEBAT) вимірюється запитанням: «Як часто ви берете участь у дебатах у соціальних мережах?» Відповіді «Ніколи, щоб уникнути конфронтації» та «Рідко» кодуються як  «0», тоді як «Іноді» чи «Часто» кодуються як «1». Розмір мережі (NETSIZE) визначається шляхом підрахунку кількості платформ соцмереж, якими, за повідомленнями респондентів, вони користуються найчастіше. У наших даних ця кількість коливається від 1 до 6. Ми привели цю змінну до бінарної з використанням порогового значення  3,1, визначеного за допомогою команди findTh. Значення нижчі за порогове кодуються як «0», тоді як значення, що перевищують порогове, кодуються як «1». Рівень взаємодії з інакшими поглядами (DIVEROP) оцінюється шляхом опитування респондентів щодо того, як часто вони слухають або читають думки в соціальних мережах, які відрізняються від їхніх власних. Відповіді «Рідко» та «Іноді» кодуються як «0», а «Часто» — як «1».

Що можна дізнатися про соціальні бульбашки в Україні?

Ми починаємо аналіз з оцінки необхідності. Якщо щось присутнє щоразу, коли респонденти визнають, що перебувають у соціальній бульбашці, це визначається необхідною умовою. Необхідність вимірюється за допомогою двох показників: послідовність (InclN) та покриття (CovN). Послідовність показує, скільки людей у соціальній бульбашці також мають умову (фактор), яку ми досліджуємо, порівняно із загальною кількістю людей у соціальних бульбашках. Покриття допомагає нам зрозуміти, наскільки важливою є необхідна умова, та розраховується як частка людей у соціальних бульбашках, які також мають цю умову, з усіх випадків, коли умова присутня. Ми розглядаємо покриття, лише якщо рівень послідовності є достатньо високим, зазвичай 0,900 або більше.  Для покриття нам потрібні оцінки 0,600 або вище.

У таблиці 1 наведені показники послідовності та покриття, які показують, що жодна з обраних умов не відповідає стандарту необхідності за типовим порогом послідовності 0,900. Отже, жоден із цих факторів не є необхідним для визначення, чи є конкретні особи частиною соціальної бульбашки. Молодь може опинитися в соціальній бульбашці навіть у випадку, якщо деякі або всі з цих умов відсутні в їхньому оточенні.

Таблиця 1. Результати аналізу необхідності 

Умови послідовність (InclN) покриття (CovN)
Тенденція до конформності (CONFORM) 0,585 0,633
Рівень взаємодії з відмінними поглядами (DIVEROP) 0,338 0,379
Частота участі в дискусіях (DEBAT) 0,700 0,569
Розмір мережі (NETSIZE) 0,608 0,497

Примітка. Для CONFORM показник послідовності слід інтерпретувати таким чином: із усіх спостережень, де респонденти заявили, що перебувають у соціальній бульбашці, лише 58,5% зазначили, що підлаштовуються під популярну думку, що нижче порогового значення 0,900. Отже, респондент може перебувати в соціальній бульбашці навіть не виявляючи ознак значної конформності щодо поширеної думки. CovN 0,633 вказує на те, що з усіх респондентів, які погоджуються із популярною думкою, 63,3% зазначили, що перебувають у соціальній бульбашці. Це свідчить про те, що тенденція погоджуватися із популярною думкою є відносно поширеною та охоплює значну частку випадків у нашому наборі даних. Однак це все ще не є необхідною умовою, оскільки показник включення є нижчим за порогове значення 0,900.  Так само можна інтерпретувати статистичні дані для інших умов.

Далі ми переходимо до аналізу достатності. Основна мета полягає у визначенні мінімальних комбінацій умов, які є достатніми для досягнення певного результату. Цей процес включає створення таблиці істинності з використанням порогового значення показника достатності 0,800 або вище для вибору достатніх умов. Аналіз виявив чотири комбінації умов, які перевищують поріг значущості (див. таблицю 2). Три з них відповідають ситуації, коли особи визнають, що перебувають у соціальній бульбашці (SOCBUB = 1). Лише одна комбінація відповідає ситуації, коли перебування в соціальній бульбашці заперечується (SOCBUB = 0). Зокрема, для тих, хто не відчуває себе у соціальній бульбашці, характерно те, що вони рідко відчувають тиск щодо погодження із панівною думкою, часто дискутують та прислухаються до відмінних думок у соціальних мережах, навіть якщо відвідують лише обмежену кількість соцмереж.

Таблиця 2. Комбінації умов для аналізу достатності

Умови Результат = 1 (у соціальній бульбашці) Результат = 0

(Не в соціальній бульбашці)

Комбінація 1 Комбінація 2 Комбінація 3
CONFORM 1 1 1 0
DIVEROP 0 0 0 1
DEBAT 0 1 1 1
NETSIZE 0 0 1 0
Показник включення 0,800 0,857 0,833 0,836
PRI 0,801 0,856 0,832 0,835

Примітка. Усі інші потенційні комбінації не досягли порогу включення 0,800, що вказує на те, що цих спостережень недостатньо для значущого узагальнення. Показник включення вказує на частку респондентів у соціальній бульбашці з усіх випадків, де присутня відповідна комбінація факторів. Наприклад, показник включення 0,800 для Комбінації 1 вказує на те, що з усіх випадків, де ця комбінація присутня, 80,0% респондентів зазначили, що перебувають у соціальній бульбашці. PRI означає «пропорційне зменшення непослідовності», тобто показує, наскільки послідовно комбінація предикторів призводить до того самого результату; цей показник має бути близьким до 1. Наприклад, PRI 0,801 для Комбінації 1 означає, що у 80,1% випадків ця комбінація предикторів надійно веде до результату перебування в соціальній бульбашці, демонструючи сильні та передбачувані патерни в даних.

Для осіб, які опинилися у пастці соціальної бульбашки (SOCBUB = 1), існують три можливі комбінації факторів. Перша комбінація (Комбінація 1) представляє найбільш негативний сценарій, де молоді користувачі часто піддаються тиску щодо конформності, рідко знаходяться у розмаїтті інформації, нечасто дискутують у соціальних мережах та використовують обмежену кількість соцмереж для отримання інформації. Це свідчить про те, що користувачі, які схильні до погодження з популярною думкою, навіть якщо вони з нею не згодні, і мають обмежений доступ до різноманітної інформації та дискусій з іншими користувачами, зазвичай потрапляють до соціальної бульбашки. 

Друга комбінація (Комбінація 2) охоплює осіб, які відчувають сильний тиск щодо погодження з панівною думкою, рідко мають справу з відмінними поглядами, але активно дискутують у соціальних мережах за умови, що кількість регулярно використовуваних платформ соцмереж менше або дорівнює трьом. Інакше кажучи, молоді люди, які погоджуються з популярними думками та мають обмежену різноманітність поглядів у своїй мережі, врешті-решт опиняються в соціальній бульбашці, незважаючи на їхню схильність до активного дискутування, доки їхня соцмережа є обмеженою  за розміром. 

Третя комбінація (Комбінація 3) включає користувачів, які часто відчувають тиск щодо погодження з панівними поглядами та рідко шукають відмінні думки, навіть якщо часто беруть участь у дискусіях та регулярно використовують велику кількість різних платформ соціальних мереж. Це означає, що для молодих людей з вираженою тенденцією до конформної поведінки та обмеженим розмаїттям поглядів у мережі все ще існує ризик потрапити у соціальну бульбашку навіть за умови використання великої кількості медіаплатформ для пошуку інформації та активної участі в дискусіях з іншими користувачами.

Висновки

Отже, три комбінації вибраних факторів пояснюють, чому молодь залишається в соціальній бульбашці. З чотирьох розглянутих умов (або факторів) дві завжди присутні в цих комбінаціях. По-перше, тенденція до конформності суттєво впливає на поведінку молоді у соціальних мережах. Посилення тиску щодо погодження з поширеною думкою змушує користувачів шукати інформацію та зв’язки, які підтверджують цей панівний погляд. Цей висновок узгоджується з попередніми дослідженнями, що показують, як тенденція до погодження та підтвердження з боку однодумців сприяє утворенню соціальних бульбашок. По-друге, рідка взаємодія з іншими думками перешкоджає користувачам кидати виклик своїм поточним поглядам, тим самим сприяючи формуванню або підтримці соціальних бульбашок. Цей результат також узгоджується з попередніми дослідженнями, які дійшли до схожого висновку, що обмежене розмаїття інформації може призвести до утворення ехокамер.

На основі цих висновків ми пропонуємо батькам та навчальним закладам усіх рівнів активніше просувати медіаграмотність серед молоді. По-перше, молодь слід заохочувати мислити незалежно, критично аналізуючи всю зібрану в соціальних мережах інформацію та формуючи власну думку. Потрібно прагнути розвивати  культуру, де кожна думка є персоналізованою та формується на основі інформації, яка піддається критичній оцінці, а не на бажанні підлаштовуватися.

По-друге, незалежне мислення має бути інтегроване до проінформованого мислення. Сюди слід віднести навчання молодих людей пошуку різноманітної інформації та поглядів, а також вихід за межі усталених підходів до обговорення певної теми. Усвідомлення того, що кожне запитання може мати декілька відповідей, не лише сприяє більш демократичній поведінці, а й вимагає від молоді вдавалися до аналізу під час обробки та порівняння відмінних думок, надалі покращуючи навички критичного мислення.

Автори

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний