З початком пандемії ВООЗ заявила, що бореться не лише з вірусом, а й з фейками навколо нього – інфодемією (гра слів infodemic = information + pandemic). І якщо під час виборів дезінформація могла вплинути на ваш політичний вибір, то в умовах пандемії неправдива інформація – це питання життя чи смерті.
Під час самоізоляції та карантину люди по всьому світу почали більше часу проводити онлайн. Україна не виняток, під час карантину Інтернет-трафік виріс на 25%. Враховуючи, що найбільш популярна трійка сайтів (Google, YouTube, Facebook) лишається незмінною протягом років серед українських користувачів, ці соціальні медіа нині нарощують свій потенціал. За даними KANTAR у березні 2020 у топ-15 сайтів за охопленням з’явився російський ВКонтакте.
У березні українці найбільше цікавились саме новинами. Але наші звички читання новин відрізняються від того, як ми споживаємо інформацію в соціальних медіа. Якщо в соціальних медіа позитивний контент має шанс зібрати велику аудиторію, то в новинах ми звикли до читання більш негативного контенту. Так, у своєму дослідженні Стюарт Сорока (Stuart Soroka) та Стівен МакАдамс (Stephen McAdams) дійшли висновку, що мозок людини пріоритизує негативні новини. Вони дослідили психофізіологічні реакції людей і виявили, що люди сильніше реагують на негативні новини, ніж на позитивні. Імовірно, що це явище пов’язано з еволюційними механізмами, бо знання про небезпеку дає можливість для зміни поведінки, щоб підвищити шанси вижити, але автори про це детально не говорять у цій статті.
На початку квітня Інститут Ройтерс при Оксфордському університеті опублікував дослідження щодо типів, джерел та тверджень стосовно COVID-19. Дослідники перевірили 225 випадків дезінформації в період з січня до кінця березня 2020. Корпус англомовних текстів включав перевірені заяви за матеріалами від Міжнародної мережі фактчекерів (IFCN), до якої входить і VoxCheck, та Google Fact Checking Tool. Автори також подивились матеріали у вибірці в соціальних медіа і зібрали дані про залучення аудиторії з соціальних медіа. Більшість публікацій (88%) були знайдені на платформах соціальних медіа. Детальніше про методологію та вибірку можна прочитати у додатках до самої статті.
Цікаво, що 59% матеріалів включали правдиву інформацію, але вона була перекручена, перероблена чи змінена в інший спосіб, 38% були повністю сфабриковані. Автори зазначають, що було багато «дешевих» фейків, тобто таких, які швидкі та недорогі у створенні. Незважаючи на багато побоювань, глибинних фейків не знайшли.
Автори також виявили, що політики, лідери думок та зірки створюють або поширюють близько 20% всіх неправдивих тверджень про коронавірус. Велика кількість неточної інформації поширюється й між звичайними людьми. Проте найбільший вплив усе одно мають так звані лідери думок. Їхні публікації становлять 69% від усього охоплення в соціальних мережах.
Існує думка, що люди не дуже переймаються якістю інформації, яку вони поширюють у соціальних медіа. Цим питанням вирішила зайнятися група дослідників і проаналізувала поширення політичних новин (результати були опубліковані в листопаді 2019. Автори виявили, що учасники дослідження можуть досить точно відрізняти правдиві заголовки від неправдивих, і вони не хочуть поширювати неправдиву інформацію. Загалом дослідники змогли поставити під сумнів твердження, що люди не переймаються через правдивість інформації. Але виявили, що самі соціальні медіа відволікають людей від того, щоб задуматися про точність інформації, і впливають на те, що учасники поширюють неправдиву політичну інформацію. Дослідники також встановили, що якщо підштовхувати учасників до думки про поширення більш точної інформації, це впливає на якість новин, які вони поширюють. Дослідження було проведено з інтервенціями, де учасникам показували новини із заголовками у стилі Facebook стрічки.
У березні 2020, частково та ж група дослідників, базуючих на результатах попереднього дослідження, вирішила перевірити чому люди вірять і поширюють неправдиві новини про COVID-19. Дані зібрані з 1600 учасників експерименту підтвердили, що люди не замислюються над правдивістю новини, коли хочуть її поширити. Дослідники також виявили, що просте нагадування про перевірку точності заголовків про коронавірус впливає на якість новин, які учасники готові поширити. Простіше кажучи, результати виявились ті самі, що і для політичних новин. А отже, якщо взяти до увагу механізм нагадування, щоб підштовхувати людей замислюватися над достовірністю новини, яку вони хочуть поширити, це може допомогти знизити кількість дезінформації у соціальних медіа.
Ще одна група дослідників проаналізувала п’ять платформ соціальних медіа Twitter, Instagram, YouTube, Reddit та Gab аби виявити, як там поширюється інформація, та співставити це з епідеміологічними моделями. Вони виявили особливості кожної з платформ за кількістю коментарів, поширень, тем, які піднімались за час дослідження, тощо, а також визначили найпопулярніші соціальні медіа – YouTube та Twitter. Автори також подивились, як відрізняється поширення правдивої та неправдивої інформації. Виявилось, що існує сильна лінійна кореляція між кількістю повідомлень/реакцій, як для сумнівних так і надійних джерел, зі швидкістю поширення інформації всередині кожної платформи. І ще вдалося встановити, що Твіттер є найбільш нейтральним соціальним медіа.
Але ж в чому проблема з цими фейковими новинами про пандемію, ще й коли люди майже по всьому світу на карантині?
Старший викладач з питань соціального та культурного штучного інтелекту в King’s College London, доктор Деніел Аллінгтон (Daniel Allington), у своєму експериментальному дослідженні виявив, що люди, які вірять у різноманітні фейки про COVID-19, гірше дотримуються профілактичних рекомендацій з охорони здоров’я. Зокрема, люди, які вірять, що коронавірус пов’язаний з випромінюванням мобільної мережі 5G, більше часу проводять на вулиці, рідко миють руки по 20 секунд і гірше дотримуються правил соціальної дистанції. Не такий сильний зв’язок, але та ж тенденція спостерігається і для тих учасників, які вірять, що коронавірус був створений у лабораторії, та що пандемія була спланована фармацевтичними компаніями та державними установами.
Коронавірус – це перша пандемія в історії людства, де є соціальні медіа – місце, де кожен може поширювати будь-яку інформацію. І дезінформація поширюється швидше, ніж сам вірус. Саме тому велика кількість академіків, публічних діячів і урядів закликали соціальні медіа, такі як Facebook, Google, Twitter, протистояти поширенню дезінформації про COVID-19 на своїх платформах. Багато з них вже зреагували новими політиками, уряди багатьох країн домовились про співпрацю чи навіть створили свої підрозділи по боротьбі з дезінформацією. Але у боротьбі з інфодемією, як і з пандемією, велика частина успіху всього людства залежить від кожного з нас.
Застереження
Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
