ЩО ТАКЕ ККД?

Коефіцієнт корисної дії депутатів (ККД) показує, наскільки народні обранці підтримують реформи на основі даних проєкту Індекс реформ. Його розраховують на основі голосувань: підтримка реформаторських законів підвищує показник, голосування за антиреформаторські ініціативи – знижує. Чим ближче ККД депутата до 100%, тим активніше він чи вона сприяє реформам.

Цей показник допомагає громадянам оцінити ефективність роботи депутатів і фракцій: хто підтримує зміни, а хто їх гальмує. Також можна простежити, які реформи отримують найбільшу підтримку та як змінювалася позиція обранців за сесіями. ККД – це інструмент демократії, що забезпечує відкритість та підзвітність депутатів перед виборцями.

ККД відображає, наскільки кожен депутат чи депутатка підтримували реформаторські та антиреформаторські закони протягом своєї каденції. Рейтинг враховує лише закони, ухвалені Верховною Радою та підписані президентом. Він оновлюється двічі на рік – після завершення кожної парламентської сесії.

Дисклеймер

ККД – не єдиний критерій оцінки депутатів. Вичерпний перелік обов’язків нардепів наведено у законі «Про статус народного депутата». Крім того, важливими є репутація та факти недоброчесної поведінки, зокрема корупція, підкуп виборців чи порушення при декларуванні.

Оскільки врахувати всі фактори в одному рейтингу неможливо, ми зосередилися на підтримці народними депутатами важливих змін економічних і суспільно-політичних «правил гри» в країні.

Для повнішого портрету депутата/ки ми радимо користуватися різними джерелами інформації: журналістськими розслідуваннями, аналітичними продуктами інших громадських рухів. Наприклад, громадський рух «ЧЕСНО» створив портал Політхаб, де зібрано біографії багатьох українських політиків, а також факти їхньої недоброчесної поведінки та голосувань за окремі «шкідливі» законопроєкти.

Як ми визначаємо реформи та антиреформи

Для розрахунку ККД використовуються закони та їх оцінки з Індексу реформ – аналітичного інструменту, який з 2015 року кількісно вимірює прогрес реформ в Україні. Близько 50 експертів оцінюють кожен закон за шкалою від -5 до +5 залежно від його очікуваного впливу на «правила гри» в країні.

Із січня 2015 року по лютий 2025 року експерти Індексу реформ оцінили 815 законів, ухвалених Верховною Радою та підписаних президентом.

Наприклад, Закон про регулювання ринку деривативів отримав +3 бали, а закон про зміну процедури притягнення депутатів до кримінальної відповідальності задля скасування їх недоторканості отримав -2 бали.

Більше про проєкт можна дізнатися за посиланням.

Розрахунок рейтингу депутата/ки

ККД депутата/ки обчислюється на основі голосувань «За» закони. Після кожного такого голосування депутат/ка отримує бали, які відповідному закону присвоїв Індекс реформ. В інших випадках, наприклад, під час голосувань «Утрималися», бали не нараховуються. Для зручності ми подаємо цей показник у відсотках – як відношення набраних балів до максимально можливих (суми балів усіх реформаторських законів).

Якщо депутат/ка підтримали всі реформаторські закони і не голосували за жоден антиреформаторський, їхній ККД становить 100%. Водночас він може бути від’ємним, якщо депутат/ка підтримували антиреформи.

Оскільки склад парламенту змінюється, для нових депутатів враховуються лише ті закони, які були ухвалені після їхньої присяги.

ККД рахується по кожній сесії окремо, а загальний показник депутата/ки визначається як середнє арифметичне значення за всі сесії.

До результатів сесії включаються всі закони, ухвалені парламентом у цей період. Однак на момент обчислення рейтингу деякі з них можуть ще очікувати підпису президента. Такі закони додаються в наступній ітерації ККД, і рейтинг перераховується.

Поділ депутатів за величиною ККД

Для простішого сприйняття ККД та відслідковування динаміки роботи парламенту ми розділяємо всіх депутатів на три умовні групи за рівнем корисності:

▪ реформатори – ККД від 100% до 89% включно,
▪ помірковані реформатори – від 88,99% до 40% включно,
▪ антиреформатори – до 40%.

Так, депутат А, який підтримав 29% реформ, згідно з методологією проєкту, належить до категорії «антиреформаторів», а депутатка Б, яка підтримала 93% реформаторських законів належить до категорії «реформатори».

ККД депутата/ки за напрямами реформ

Експерти Індексу реформ оцінюють нормативно-правові акти за шістьма основними напрямками:

1. державне управління;
2. державні фінанси;
3. монетарна політика;
4. бізнес середовище;
5. енергетика;
6. людський капітал.

Ці напрямки, своєю чергою, поділяються на 29 піднапрямків. Для кожного з них ми розрахували ККД окремого депутата. На сторінках депутатів зображено 5 улюблених піднапрямків реформ, тобто ті, які нардепи найбільше підтримували.

Винятки для депутатів ІХ-го скликання

Деякі народні депутати залишили свої обов'язки з поважних причин. Для них ми не враховуємо пропуски голосувань, тож їхній рейтинг не знижується через відсутність на засіданнях парламенту.

До цієї категорії входять депутати, які приєдналися до лав Сил Оборони. Інформація про них зібрана з відкритих джерел. До списку входять:

▪ Роман Костенко («Голос),
▪ Михайло Забродський («Європейська солідарність»),
▪ Сергій Рудик («За майбутнє»),
▪ Святослав Юраш («Слуга Народу»),
▪ Людмила Буймістер (позафракційна),
▪ Роман Лозинський («Голос»),
▪ Яна Зінкевич («Європейська солідарність»), яка працює командиркою добровольчого батальйону Госпітальєри.

З 24 лютого 2022 року ми не враховували голосування цих нардепів, якщо вони були відсутні на засіданні. Окрім наступного виключення: Роман Лозинський, який залишається діючим військовослужбовцем, офіційно повернувся до роботи народним депутатом (як прикомандирований). Про це Лозинський повідомив 29 вересня 2023 року, тож йому не враховуються пропуски з 24 лютого 2022 року по відповідну дату.

Також до поважних причин відносяться декретні відпустки. Для наступних депутаток пропущені голосування не впливали на їхній рейтинг у зазначені періоди:

▪ Олександра Устінова («Голос»), 29.01.22 – 06.09.22;
▪ Анастасія Ляшенко («Слуга Народу»), 06.02.23 – 03.09.2024;
▪ льона Шкрум («Батьківщина») 23.11.23 – 23.04.24;
▪ Софія Федина («Європейська солідарність»), 20.10.23 – 22.02.24;
▪ Лариса Білозір («Довіра»), 28.11.22 – 18.04.23;
▪ Анна Скороход («За майбутнє»), 09.12.19 – 28.04.20;
▪ Єлизавета Ясько («Слуга Народу»), 23.03.23 – 11.08.23;
▪ Юлія Світлична (Позафракційна), 27.03.21 – 15.08.21;
▪ Дар’я Володіна («Слуга Народу»), 06.11.22 – 02.05.23;
▪ Ольга Коваль («Слуга Народу»), 07.06.23 – 26.10.23;
▪ Леся Василенко («Голос»), 23.03.21 – 21.09.21;
▪ Людмила Марченко («Слуга Народу»), 12.07.23 – 10.01.24;
▪ Анастасія Радіна («Слуга Народу»), 04.12.19 – 23.04.20;
▪ Ольга Саладуха («Слуга Народу»), 16.06.23 – 07.11.23.

У лютому 2023 року Верховна Рада відсторонила від участі у пленарних засіданнях народного депутата Гео Лероса. У листопаді 2023 року Верховний Суд постановив, що це відсторонення було незаконним. Ми не знижували його оцінку за відсутність на дев’ятій сесії. За деякими відкритими джерелами, Гео Лерос приєднався до лав захисників України. Ми не отримали відповіді на наш запит стосовно цього питання, тому щойно ця інформація підтвердиться, ми оновимо рейтинг народного депутата.

Якщо Ви знаєте про об’єктивні та поважні причини відсутності депутата під час голосування, будь ласка, напишіть нам на електронну пошту [email protected], і ми перерахуємо її/його рейтинг.

ПРИМІТКИ

Ми не включали до ККД за ІХ скликання вісім законів з Індексу реформ через те, що дані про голосування за них відсутні на сайті Верховної Ради. Всі вони були проголосовані на початку повномасштабної війни з росією і мали позитивну оцінку експертів Індексу реформ.

Оскільки перша сесія Ради ІХ скликання тривала один день (29 серпня 2019 р.), розрахунок ККД ведеться з другої сесії.

У нашому рейтингу є всі, хто хоч якийсь час був народним депутатом. Показники депутатів, які вибули, у загальному рейтингу не враховано. Інформацію щодо них можна знайти в окремому розділі – «Втратили мандат».

На сайті ККД є різні фільтри для пошуку і аналізу депутатів. Ці параметри не впливають на коефіцієнт корисної дії депутата і його місце в рейтингу. Наприклад у фільтрах є показник «Участь у голосуваннях ВРУ, %» (він розрахований як відношення кількості госувань, у яких брали участь депутати, до кількості усіх голосувань, які були проведені у парламенті).