Кому ми довіряємо?

Кому ми довіряємо?

Photo: ua.depositphotos.com / eric1513
4 Лютого 2022
FacebookTwitterTelegram
932

З 1994 року Інститут соціології НАНУ проводить репрезентативне опитування «Соціальні виміри суспільства», в якому серед інших ставить питання про те, наскільки люди довіряють іншим людям чи інституціям. Сьогодні розглянемо, як еволюціонувала довіра до інститутів та співгромадян. 

Розглянувши наведені нижче графіки, можна зробити висновок, що українці довіряють людям значно більше, ніж інституціям. Це можна зрозуміти – адже довгий час ми жили у державі, яка була ворожою до нас. Проте вже час побудувати іншу державу – ту, якій ми будемо довіряти. Почати можна з цивілізованого діалогу та встановлення правил, які заохочуватимуть добру поведінку. 

Проте повернемось до графіків. На всіх графіках суцільними лініями показана «чиста довіра» – це різниця між часткою тих, хто на питання «Наскільки Ви довіряєте…?» дав відповідь «цілком довіряю» чи «переважно довіряю» та тих, хто дав відповіді «скоріше не довіряю» чи «зовсім не довіряю». Пунктирними лініями показана сумарна частка тих, кому «важко сказати», довіряють вони певним людям чи інституціям, та тих, хто не дав відповідь (втім, останніх небагато – 1% чи менше у кожному опитуванні). 

Отже, на першому графіку розглянемо довіру до людей. Як бачимо, найбільше українці довіряють сім’ї та родичам. Довіра до сусідів та співвітчизників виросла з 2005 року за рахунок скорочення частки як «недовірливих», так і тих, хто не визначився. Чи є це наслідком Помаранчевої революції, сказати складно, оскільки довіра до колег значно виросла вже у 2002 році, коли питання про співвітчизників та сусідів не ставилося. Можливо, зростанню довіри сприяло загальне покращення економічної ситуації та запровадження певних правил порівняно з хаосом 1990х.

Далі розглянемо інституції, які можна назвати силовими - армія, міліція (поліція), прокуратура, суди та податкова інспекція. Із них додатний баланс довіри має лише армія, причому довіра до неї значно виросла з 2014 року. Довіра до поліції також виросла після початку реформи у 2015 році. А от податкова, суди та прокуратура після Революції гідності не змогли відновити рівень довіри втрачений починаючи з 2008-2009 років. Це й не дивно, адже команди як Порошенка, так і Зеленського згортали реформи цих інституцій невдовзі після початку цих реформ.

Наскільки українці довіряють політичному керівництву країни? Наступний графік показує, що кожний новий (чи переобраний, у випадку Кучми) президент, уряд і меншою мірою парламент отримують певний кредит довіри, який, утім, досить швидко втрачають. При цьому довіра до президента завжди перевищує довіру до уряду та парламенту, що відображає значну персоніфікованість сприйняття політики українцями та, можливо, запит на «сильну руку», який також є високим, що показують відповіді на інші питання цих самих опитувань. 

Довіра до місцевої влади залишається доволі стабільною, і вона очікувано виросла з початком децентралізації.

Протягом більшості часу довіра до політичних партій була нижчою, ніж довіра до парламенту, хоча парламент принаймні наполовину складається з представників цих партій. Вочевидь, партіям потрібно краще працювати зі своїми виборцями та пояснювати свої ідеї.

Стабільно високу довіру мають церква та духовенство. Питання про довіру до волонтерів з'явилося в опитуванні з 2015 року, а питання про громадські та благодійні організації - з 2004, але перші мають вищий рівень довіри, ніж другі. У 2020 році довіра до цих організацій знизилася, проте наразі незрозуміло, чи це початок тенденції чи просто відображення поганого настрою людей під час ковідної кризи.

Баланс довіри до економічних суб'єктів, як і для більшості розглянутих тут інституцій, є стабільно негативним. Втім, приватним підприємцям українці довіряють трохи більше, ніж керівникам держпідприємств. Довіра до банків почала зростати з 2002 року, коли у світі розпочався економічний бум, а в український банківський сектор почали заходити іноземні гравці. З початком кризи 2008-2009 років довіра до банків обвалилася, а в 2017 році, після глибоких реформ банківського сектору, почала поступово відновлюватися.

Нарешті, розглянемо людей та інституції, яких умовно можна назвати «лідери думок». Про довіру до вчених Інститут соціології почав запитувати лише нещодавно. На відміну від ЗМІ та астрологів, ученим українці переважно довіряють. Отже, мабуть, ЗМІ та політикам варто спиратися насамперед на їхню думку, а не думку псевдоекспертів-шоуменів.

Довіра до ЗМІ значно знизилася у 2014 році - можливо, тому, що в той час поляризація ЗМІ стала особливо яскравою, а можливо - через бурхливий розвиток соцмереж (втім, ця тема ще потребує дослідження).

Автори

Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний