КОНСПІРОЛОГІЯ: П’єр Жильбер попереджав про штучні віруси та примусове чипування ще у 1995 році

У мережі поширюють відео виступу П’єра Жильбера (Pierre J. Gilbert) у 1995 році. Він стверджує, що:

• людство у майбутньому створить штучні інфекції; після їх створення людей змусять пройти обов’язкову вакцинацію;
• до вакцин додадуть рідкі кристали, які залишаться у клітинах головного мозку людини; кристали стануть мікродатчиками для електромагнітних полей, що будуть контролювати поведінку людини;
• в якості вже реалізованого “зомбування населення” доповідач наводить приклад Руанди;
• ООН побудувала концентраційні табори в США для тих, хто не погодиться з “новим порядком”;
• у США існує близько 25 підземних міст;
• під Білим домом у Вашингтоні розташовані 17 поверхів; на 17-ому поверсі нібито існує секретне “з’єднання”, яке уряд ретельно приховує від публічної уваги.

Проте це — неправда. Допис має ознаки теорії змов.

Цей фейк вже перевіряли незалежні іноземні фактчекери з Factograf та AFP Fact Check

Хто такий П’єр Жильбер? Він вивчився на хіропрактика, голкотерапевта, натуропата (усе перелічене — види альтернативної медицини). П’єр Жильбер вважає себе послідовником есхатології (напрям теології, що займається вченням про кінечність світу і людини залежно від тих чи інших релігійних догматів). Крім того, на сайті його організації вказано, що він протягом 15 років займався дослідженням НЛО, а тепер зацікавлений в тому, щоб боротись з “організаціями, що керують нашим світом”. Таким чином, П’єр Жильбер не є фахівцем у жодній з наведених у дописі тем. Ба більше, він є прихильником теорій змов.

Виступ П’єра Жильбера відбувся у 1996, а не 1995 році. 

Рідкі кристали, про які згадує П’єр Жильбер, — це стан речовини, що одночасно має властивості рідини та кристалу (твердого тіла). Цей стан можна виявити як у живих організмах, так і в техніці на кшталт LCD-монітору. Рідкі кристали не можуть бути приймачами електромагнітним полей. 

Геноцид у Руанді стався в 1994 році не через “зомбування” або “чипування”, а через політичну кризу, невирішені етнічні проблеми та громадянську війну. 6 квітня 1994 року загинув Президент Руанди, після чого поновився конфлікт між Урядом Руанди та Руандійським Патріотичним Фронтом. Народ хуту почав винищувати народ тутсі, другу за розміром етнічну групу в країні. Кількість жертв геноциду оцінюють від 800 тисяч до 1 мільйона. ООН створила Міжнародний трибунал по Руанді, який виніс вирок винним у скоєнні злочину проти людяності. 

Пізніше Руанда стала прикладом того, як охорона здоров’я може підвищити рівень життя. За останні десятиліття країні вдалось значно зменшити дитячу смертність (у тому числі за рахунок зростання темпів вакцинації), материнську смертність, смертність від ВІЛ/СНІД, туберкульозу. Середня очікувана тривалість життя збільшилась майже вдвічі з 1990 по 2012 роки.

Немає ніяких підтверджень того, що ООН була задіяна у створенні концентраційних таборів. Більш того, ООН регулярно страждає від проблеми недостатнього фінансування. Наприклад, організація прийняла бюджет на 2021 рік в обсязі $3,2 млрд. Тільки в одному Секретаріаті ООН працюють близько 44 тисяч осіб. ООН займається широким колом питанням від дипломатії, гуманітарної допомоги до прав людини та миротворчості. Тож у цієї організації не вистачало би ресурсів для будівництва концтаборів та утримання в’язнів. Раніше VoxCheck спростовував схожі фейки про “світовий концтабір” під час пандемії.

Коли П’єр Жильбер розповідає про “підземні міста в США” , “17 поверхів” під будівлею Білого дому США, на відео з’являється обкладинка книги “Underground bases and tunnels: What is the Government Trying to Hide?” Річарда Содера (Richard Sauder). Автор цієї книги дійсно пише про те, що під Білим домом розташований бункер з 17 поверхів або навіть більше. Утім, в якості доказу автор посилається на досвід одного знайомого, який нібито одного разу виконував доручення президентської адміністрації. Сама книга присвячена секретним тунелям та базам, у ній не йдеться про “підземні міста” США. І це не наукова праця, а публіцистика, у якій часто посилаються на неперевірені джерела.

Чи можливе будівництво підземних воєнних баз? Так, найбільш відомий приклад — це американський військовий комплекс, розташований всередині гори Шайєн у штаті Колорадо.

Під Білим домом дійсно розташований бункер. Офіційна його назва — Президентський центр з надзвичайних операцій (Presidential Emergency Operations Center — англ.). Наприклад, його використовували після теракту 11 вересня 2001 року. Тоді президентська адміністрація зібралась на нараду саме в ньому (див. фото). Утім, точна конструкція та особливості бункера невідомі.