Кожна реформа, якою б вона не була неприємною для когось, – це гроші на фінансування нашої стійкості

Кожна реформа, якою б вона не була неприємною для когось, – це гроші на фінансування нашої стійкості

18 Грудня 2023
FacebookTwitterTelegram
2018

Олександра Бетлій, провідна наукова співробітниця Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, взяла участь у панельній дискусії «Люди та відбудова: чи працює децентралізація» у рамках міжнародної конференції «Відбудова України: про людей і для людей». Вона поділилася даними про стан українського бюджету, розповіла про необхідність здійснення реформ для залучення міжнародної допомоги і наголосила на важливості чесної сплати податків українцями.

Дякуємо Вікторії Агаповій, аналітикині «Вокс Україна» за підготовку матеріалу на основі виступу Олександри Бетлій.

Подію організувала ГО «Вокс Україна» за підтримки The National Endowment for Democracy (NED) 10 листопада 2023 року. Переглянути запис конференції можна за посиланням.

Гроші та реформи

Треба враховувати, що зараз ресурс державного бюджету дуже обмежений. На жаль, ця проблема буде актуальною і наступного року: внутрішніх надходжень (доходи і внутрішні запозичення) ледве вистачає на фінансування оборони і безпеки. Все інше – пенсії, виплати ВПО, житлові субсидії, соціальні допомоги малозабезпеченим людям та особам з інвалідністю, реабілітація, протезування – фінансується за рахунок міжнародної допомоги. 

В бюджеті на наступний рік закладено, що 41 млрд доларів в еквіваленті потрібно покрити за рахунок зовнішнього фінансування (рис. 1), причому про 29 млрд доларів іще потрібно домовитися. На жаль, ці кошти не для відбудови та відновлення, а для того, щоб вижити наступного року, виграти війну і згодом почати відновлюватися. Для отримання цих коштів нам потрібно здійснювати реформи. 

Рисунок 1. Доходи та видатки державного бюджету

Джерело: Моніторинг відновлення та відбудови України №2 / BRP project

Поступ у реформах, їх адвокація, зміни, які передбачені в програмі МВФ, у макрофінансовій допомозі ЄС – це обов’язок громадянського суспільства, органів влади, нас усіх, який ми маємо виконувати разом, не перекладаючи відповідальність на інших. Кожне виконане зобов’язання, кожна реформа, якою б вона не була неприємною для когось, – це гроші на фінансування нашої стійкості та створення підґрунтя для економічного зростання. 

Про міжнародну допомогу

На рисунку 2 інформація від Міністерства фінансів про те, скільки допомоги ми отримали у минулому та цьому році від міжнародних партнерів. Інформація оновлюється щотижня. 

Рисунок 2

Цього року (станом на 9 листопада) ми отримали більше, ніж минулого, – 35 млрд доларів в еквіваленті, а у 2024 році має бути 41 млрд доларів в еквіваленті. Однак наразі немає рішення про фінансування від США та в рамках Ukraine Facility від ЄС. Ці гроші нам, імовірно, дадуть, якщо ми будемо виконувати «домашнє завдання». Його виконання залежить не лише від уряду, а від нас усіх: журналістів, які пояснюють, чому це потрібно, від громад та від громадянського суспільства. Це наші спільні зобов’язання. 

Про ресурси на відбудову

Цього року відбудова та відновлення фінансувалися переважно за рахунок Фонду ліквідації наслідків збройної агресії. За рахунок нього фінансували також кілька експериментальних проєктів комплексної відбудови: коли відбудовують житлові будинки, лікарні, школи у громаді, у якої немає власного ресурсу, але проживають люди і функціонує бізнес. Одним з населених пунктів у цьому експерименті є Тростянецька громада, де вже відновила роботу і фабрика Mondelez International. При цьому відновлення в громаді відбувається і за кошти донорів. Тростянецька громада ще раніше вибудувала зв’язки з міжнародними партнерами. І коли почалася відбудова після звільнення від російської окупації, на допомогу прийшли міжнародні партнери, з якими є усталені відносини. 

Наступного року у Фонді ліквідації наслідків збройної агресії буде менше коштів. Чому? У 2023 році він фінансувався за рахунок половини прибутку Національного банку України, який минулого року становив 72 млрд грн, 36 млрд грн із яких пішло на відбудову. Цього року, на жаль, у Національного банку не буде таких прибутків. Гроші, які він перерахує у бюджет (17,7 млрд грн), надійдуть до загального фонду на інші потреби. 

Ще одне джерело надходжень Фонду ліквідації наслідків збройної агресії – конфіскація російських активів. Станом на сьогодні було вилучено 26 млрд грн за рахунок досить «легкої» конфіскації: це гроші зі «Сбєрбанку Росії», «Промінвестбанку». 

Наявні кошти на відновлення у 2024 році – це передусім фінансування від міжнародних фінансових організацій, а основні програми – це бюджетні програми Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України (Мінвідновлення) і Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України. 

Частину цих програм будуть виконувати Мінвідновлення і Агентство відновлення. Йдеться про компенсації населенню за втрачене та пошкоджене житло і про проєкти, які впроваджує Агентство відновлення. Разом із тим, частина програм, зокрема «Програма надзвичайного відновлення», що фінансується за кошти  Європейського інвестиційного банку – це субвенції місцевим органам влади на відбудову та відновлення. Субвенції, як і у 2023 році, надаватимуться за результатами конкурсів проєктів, поданих  органами місцевого самоврядування (ОМС). Конкурентні проєкти отримують фінансування, тому завдання ОМС – бути спроможними й активними. 

Наступного року в бюджеті на відновлення закладено 12,5 млрд грн. Однак це не всі кошти, які фактично можуть надійти на відновлення у 2024 році, оскільки тут кошти заплановані за спеціальним фондом бюджету. Це саме ті кошти, які мають надійти за різними угодами від міжнародних фінансових організацій. Фактично для того, щоб фінансування виявилося більшим, треба використати кошти, які вже закладені в бюджеті. Наразі закладено мінімальні суми, суттєво менші, ніж в угодах зі Світовим банком і Європейським інвестиційним банком. Щойно ми ці кошти вибираємо, фінансування може збільшитись. Отже, наша спроможність якісно використовувати кошти на відбудову автоматично приносить додаткові кошти.

Наостанок про важливість співпраці громад із громадськістю та донорами. Вже з 2024 року плани відновлення територіальних громад будуть обов’язковими для того, щоб отримати фінансування з бюджету. До їх розробки можна долучати громадський сектор. Наразі є досить багато проєктів за фінансування донорів, які допомагають залучати громадськість на місцях для підготовки якісних планів та програм відновлення. 

Крім того, дуже важливо надалі працювати з бізнесом та налагоджувати міжнародні зв’язки. Підтримка міжнародних партнерів не завжди йде через бюджет (наприклад, партнерство між Данією та Миколаєвом), тому необхідно розвивати свою спроможність. Успішній реалізації проєктів відновлення та відбудови сприяє активна робота з донорами як напряму, так і через громадські організації.

Про «військовий» ПДФО

Говорячи про «військовий» ПДФО, треба врахувати кілька головних аспектів. По-перше, у громад «забирають» те, що їм дали як «подарунок», коли військовим підняли забезпечення. Однак, частину грошей громадам будуть повертати дотацією. Так, це не 90 млрд грн, а менше, близько 30-40 млрд грн, але це великі суми, які повернуться назад в регіони. Тому забирають не все. 

По-друге, реверсна дотація (надлишок грошей, які громади мали повернути у бюджет) не забирається, вона залишається на місцях. 

І третій момент. У нас є громади, які навіть після того, як у них забирають «військовий» ПДФО, залишаються з профіцитним бюджетом. Тобто вони витрачають менше, ніж заробляють. Це неефективно зараз, коли у нас великі потреби і в обороні, і в соціальній сфері, а ці гроші просто «лежать». 

Я не вважаю переспрямування «військового» ПДФО з місцевих у державний бюджет наступом на децентралізацію. У нас досить мало ресурсу, і сьогодні нам треба витрачати кошти на пріоритетні цілі. 

Про податки й донати

Майже весь обсяг податків сьогодні йде на безпеку та оборону, здебільшого на військове забезпечення. Позиція: «Я заплачу кудись донатами, а фактично я відкуплюся, щоб мене сумління не мучило, але не буду платити податки» – безвідповідальна. По-перше, одна людина не може закрити потребу у військовому забезпеченні. По-друге, ця ж людина (або її діти) є «споживачами» освіти, медицини, громадського порядку, які фінансуються за рахунок бюджету. 

Йдеться не лише про бізнес, а й про людей, які отримують зарплату «в тіні», людей, які не оформлені офіційно на робочі місця тощо. Кожен має бути більш відповідальним, а не намагатися перекласти відповідальність на інших.

Автори

Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний