Від початку повномасштабної війни рік тому країну залишили вісім мільйонів українців. Але скільки українців хоче виїхати з країни назавжди? І куди саме? Згідно з даними опитування Gallup World Poll 2022 року, ще чотири мільйони українців воліли б виїхати з країни, якби мали таку можливість. Ба більше, багато з тих, хто виїхав, бажали б залишитися в їхній новій країні перебування назавжди.
Відколи Росія розпочала 24 лютого 2022 року повномасштабне вторгнення в Україну, майже третина населення була змушена покинути свої домівки. За даними УВКБ ООН (2023), через одинадцять місяців після вторгнення по всій Європі зареєстровано 8 мільйонів українських біженців, а ще 7 мільйонів є внутрішньо переміщеними особами в Україні. Кількість тих, хто перетинав кордон, ще більша: 18 мільйонів з України та 10 мільйонів в Україну. Більшість (5 мільйонів) українців, які залишили країну, зареєстровані за схемою «Тимчасового захисту» чи інших подібних європейських схем, причому Польща (1,5 мільйона), Німеччина (1 мільйон) і Чехія (0,5 мільйона) входять до першої трійки країн призначення в межах Європейського Союзу (ЄС) — див. табл. 1. Водночас кількість українських біженців у Росії оцінюється майже в 3 мільйони осіб. Однак це число охоплює як добровільну міграцію, так і примусову депортацію.
Таблиця 1. Кількість українських біженців в Європі станом на 24 січня 2023 року: Топ-10 країн призначення.
| Місце | Країна | Кількість біженців |
| 1 | Росія | 2 852 000 |
| 2 | Польща | 1 563 000 |
| 3 | Німеччина | 1 022 000 |
| 4 | Чехія | 484 000 |
| 5 | Італія | 169 000 |
| 6 | Іспанія | 161 000 |
| 7 | Великобританія | 157 000 |
| 8 | Франція | 119 000 |
| 9 | Словаччина | 107 000 |
| 10 | Румунія | 107 000 |
Примітка. Числа округлені до найближчої тисячі. Джерело: УВКБ ООН (2023).
Наскільки ці цифри співвідносні з уподобаннями самих українців? Тобто скільки з них наразі дісталися бажаної країни призначення та скільком хотілося б мігрувати далі? Скільки з них прагнуло б повернутися в Україну, а скільки – залишилося в їхній новій країні проживання назавжди?
Вимірюючи міграційні уподобання українців
У новому дослідженні «International Migration Review» (Elinder, Erixson and Hammar 2023) ми аналізуємо міграційні уподобання в Україні, використовуючи дані опитування Gallup World Poll (GWP). З 2006 року GWP проводить опитування випадкових та національно-репрезентативних вибірок із щонайменше 1000 осіб на одну країну й рік у понад 160 країнах світу (Gallup 2022). Зокрема, GWP ставить таке запитання: «В ідеалі, якби ви мали можливість, чи хотіли б ви переїхати назавжди до іншої країни, чи надали б перевагу проживанню в цій країні?», а тим, хто хотів би переїхати, також: «До якої країни вам хотілося б переїхати?». Ми використовуємо дані цього опитування, щоб виміряти міграційні прагнення та надання переваги певним країнам призначення в Україні між 2007 і 2021 роками, тобто до початку повномасштабної війни.
Отримані нами результати свідчать про те, що між 2007 і 2021 роками в середньому 26,2 відсотка населення України, тобто приблизно 11,6 мільйона українців (розраховано як частка охочих емігрувати, помножена на 44,1 мільйона населення України у 2020 році), заявили, що хотіли би переїхати назавжди до іншої країни, якби мали таку можливість. Найпопулярнішими країнами ЄС виявилися Німеччина, Польща та Італія. Найпопулярнішими ж країнами поза межами ЄС стали США, Росія та Канада. Чехія виявилася найпопулярнішою країною відносно чисельності населення. Топ-10 найпопулярніших країн призначення наведені в таблиці 2.
Таблиця 2. Кількість українців, які хотіли би переїхати на постійне проживання до різних країн: ТОП-10 країн призначення.
| Місце | Країна | Кількість українців | Частка населення |
| 1 | Німеччина | 1 936 000 | 2,3% |
| 2 | Сполучені Штати | 1 704 000 | 0,5% |
| 3 | Росія | 1 519 000 | 1,1% |
| 4 | Польща | 840 000 | 2,2% |
| 5 | Канада | 682 000 | 1,8% |
| 6 | Італія | 595 000 | 1,0% |
| 7 | Великобританія | 542 000 | 0,8% |
| 8 | Франція | 395 000 | 0,6% |
| 9 | Чехія | 381 000 | 3,6% |
| 10 | Іспанія | 289 000 | 0,6% |
Примітка: У цій таблиці наведено глобальний розподіл українських біженців, виходячи з припущення, що вони можуть переїхати до будь-якої країни світу та розподілитися згідно зі своїми уподобаннями щодо країни призначення. Частка населення означає відсоток оціненої кількості українських біженців відносно населення країни призначення у 2020 році. Розрахунки ґрунтуються на міграційних прагненнях і уподобаннях щодо країни призначення згідно з опитуванням GWP 2007–2021 рр. та чисельності населення країни у 2020 році відповідно до Індикаторів світового розвитку (World Bank 2022). Числа округлені до найближчої тисячі. Джерело: Elinder, Erixson and Hammar (2023).
Порівнюючи поточну та потенційну кількість біженців
Якщо порівняти поточну кількість українських біженців у Європі (табл. 1) з кількістю українців, які хотіли переїхати до різних країн (табл. 2), знаходимо досить сильну кореляцію між цими цифрами — див. рис. 1. Водночас ми бачимо, що в деяких країнах (зокрема сусідніх Росії та Польщі) кількість українських біженців наразі значно перевищує кількість українців, які хотіли туди іммігрувати. В інших країнах, зокрема в Німеччині, нині українців менше, ніж тих, хто бажає туди переїхати. Можливою інтерпретацією цього порівняння є те, що наразі в Росії знаходиться приблизно 1,3 мільйона українців, які не хотіли туди переїжджати, що частково можна пояснити примусовою депортацією. У Польщі близько 700 000 українців (різниця між цифрами в таблиці 1 і таблиці 2) досі не дісталися бажаного місця призначення, тож, імовірно, вони або продовжать мігрувати або зрештою повернуться в Україну. З іншого боку, Німеччина може розраховувати на прибуття ще 900 000 українців — якщо ті дотримуватимуться власних уподобань.
Рисунок 1. Прогнозована кількість українських біженців у різних країнах Європи станом на 24 січня 2023 року порівняно з зафіксованою.
Примітка. Вісь абсцис показує прогнозовану нами кількість українських біженців у країнах призначення в глобальному випадку, коли українські біженці можуть потрапити куди завгодно (Таблиця 2). Вісь ординат відображає фактичну кількість зареєстрованих у Європі українських біженців за даними УВКБ ООН (2023) станом на 24 січня 2023 року (табл. 1). Кожна точка представляє країну призначення. Пунктирна лінія показує лінію під кутом 45 градусів, де прогнозована та фактична кількість біженців збігаються. Спостереження над цією лінією – це країни, де поточна кількість зареєстрованих біженців перевищує прогнозовану кількість, тоді як спостереження під лінією – це країни, де прогнозована кількість біженців перевищує фактичну кількість. Червона лінія показує лінійне прогнозування з 95-відсотковим довірчим інтервалом. Джерело: Elinder, Erixson and Hammar (2023). Оновлено 24 січня 2023 року.
Попередній аналіз даних GWP за 2022 рік
Нарешті, можна також дещо сказати про останні дані GWP, які були зібрані в Україні у вересні 2022 року, тобто вже під час війни. Із українців, які залишалися в Україні у вересні 2022 року, 10 відсотків відповіли, що хотіли би виїхати з країни назавжди, якби мали можливість. Звідси випливає, що близько 4 мільйонів українців з міграційними прагненнями залишилися в Україні. Серед бажаних країн призначення ніхто з тих, хто залишився, не назвав Росію. Респонденти надають перевагу Канаді (20%), Польщі (17%), Сполученим Штатам (17%), Чехії (9%) та Німеччині (8%).
Заключні зауваження
Мільйони українців були вимушені покинути власні домівки через російське вторгнення і наразі шукають прихистку в ЄС та інших країнах. Багато хто з цих біженців повернеться в Україну відразу щойно це стане можливим. Однак, враховуючи їхні прагнення та вподобання, також імовірно й те, що багато хто волів би назавжди залишитися в їхніх нових країнах перебування. Розуміння цих уподобань є важливим для довгострокової політики щодо інтеграції в країнах призначення, а також для планів повоєнної відбудови України. Ключовим питанням для ЄС та українських біженців є: Що буде після закінчення Тимчасового захисту?
Список літератури
Elinder, Mikael, Oscar Erixson and Olle Hammar (2022). “How large will the Ukrainian refugee flow be, and which EU countries will they seek refuge in?”, Delmi Policy Brief 2022:3. Stockholm: Migration Studies Delegation.
Elinder, Mikael, Oscar Erixson and Olle Hammar (2023). “Where would Ukrainian refugees go if they could go anywhere?”, International Migration Review, forthcoming. https://doi.org/10.1177/01979183221131559.
Gallup (2022). Worldwide Research: Methodology and Codebook. Updated August 2022.
UNHCR (2023). “Ukraine refugee situation”, Operational Data Portal. https://data.unhcr.org/en/situations/ukraine (accessed on January 24, 2023).
World Bank (2022). “World development indicators”, DataBank. https://databank.worldbank.org/source/world-development-indicators (accessed on July 7, 2022).
Примітка. Ця колонка базується на статті, яку буде опубліковано в «International Migration Review» та аналітичній записці The Migration Studies Delegation (Delmi).
Застереження
Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
