Beta

МАНІПУЛЯЦІЯ: Карантин марний – це доводить безліч наукових досліджень

Photo: Лєна Шуліка, VoxUkraine
29 Липня 2020
FacebookTwitterTelegram

Перевірка фейків у рамках партнерства з Facebook

У мережі поширюється інформація, що начебто карантин марний і це доводить безліч досліджень. Що не так із цим твердженням і що замовчують його автори розбираємо у матеріалі. Для тез використана мова оригіналу з допису.

Теза 1. «Мнение Учёных: Карантин бесполезен».

Це неправда.

Основна мета карантину – зменшення навантаження на медичні системи та уповільнення поширення пандемії. Дослідження, проведене за даними 129 країн світу показує, що обмежувальні заходи були ефективними у стримуванні поширення коронавірусу, вирівнюванні так званої «пандемічної кривої» захворюваності та зниженні кількості смертей. Інше дослідження на основі даних 135 країн стверджує, що найбільш ефективними виявилися обмеження на проведення публічних подій та масові зібрання. Введення більш жорстких карантинних обмежень в Італії, коли пересування людей обмежили, асоціюється зі зменшенням передачі вірусу. 

До того ж є свідчення того, що чим раніше країна ввела карантинні обмеження, тим менший спад економіки вона має.

Теза 2. «Спустя 3 месяца восле объявления пандемии, даже далёкие от науки люди начинают понимать, что пандемия и карантин имеют цели не связанные с медициной, об этом ещё в марте сказал Сергей Переслегин».

Сергій Переслегин – російський письменник військово-історичного спрямування і літературний критик. 

Автор посилається на допис зі словами Сергія Переслегина, у якому той ділить катастрофи на «прості» і «пропіарені» в залежності від того, як кількість жертв катастрофи співвідноситься з інформаційною реакцією на неї. Таким чином, йдеться про «пропіареність» COVID-19 і що значна світова реакція на захворювання не відповідає кількості жертв від нього. Також у пості йдеться, що «розпіареність пандемії коронавірусу, на фоні його низької патогенності і летальності, вказує на цілі, далекі від медицини». 

Втім, ці твердження не враховують ряд важливих особливостей поточної пандемії, а подекуди носять характер теорій змов. Так, автор не враховує, що поки не існує вакцини і ефективних засобів лікування, а захворювання продовжує швидко поширюватися країнами світу, кількість жертв пандемії постійно зростає. 

Так, на 6 квітня (дату публікації посту зі словами Переслегина), у світі налічувалося 72 081 загиблих від COVID-19. В той час, як на 28 липня у світі налічується вже у 9 разів більше загиблих – 650 805. Тому, щоб розглянути як інформаційна реакція на пандемію співвідноситься з кількістю її жертв і порівнювати пандемію з іншими катастрофами, потрібно дивитися на статистику смертності після її завершення. 

Слова про «пропіареність» і «цілі далекі від медицини» є характерними для теорій змов, оскільки поширення інформації про пандемію є переважно наслідком реагування на неї з боку ЗМІ, урядів країн світу чи спеціалізованих наднаціональних організацій, а не цілеспрямованого «піару».

Теза 3. «Исследование учёных школы Блаватника Оксфордского университета об эффективности карантина показало, что в отношении снижения смертности от вируса карантин оказался бесполезным, зато в отношении разрушения экономики он оказался крайне эффективен».

Автор маніпулює висновками дослідження, на яке посилається. Насправді, дослідження показує, що найважливішу роль у стримуванні вірусу відігравала не жорсткість карантинних обмежень, а їхній характер і своєчасність. 

У статті про дослідження йдеться: «в той час як обмеження на рух розглядалися як необхідний інструмент для зупинки розповсюдження вірусу, коли і як вони вводилися, було важливішим, ніж ступінь їхньої жорсткості. Рання підготовка та обсяги ресурсів у сфері охорони здоров’я були достатніми для деяких країн, щоб уникнути “драконівських” заходів. Німеччина, маючи кращі потужності з тестування та відстеження контактів та більше ресурсів інтенсивної терапії, ніж її сусіди, змогла дозволити собі зберегти економіку трохи відкритішою. Греції, яка діяла швидко і впевнено, схоже, поки що вдалося уникнути найгіршого сценарію».

Також, автори дослідження говорять не лише про значні негативні наслідки карантинних обмежень для економіки, а й ставлять під сумнів те, наскільки країнам, що вводили слабші обмеження вдалося скоротити обсяги економічних втрат (враховуючи інтегрованість і торговельну орієнтованість європейських країн).

Автор посту використовує посилання на дослідження, як підтвердження власної правоти про неефективність карантину і його руйнівні наслідки для економіки, але ігнорує висновки, що не узгоджуються з його позицією і неправильно трактує його основні результати.

Теза 4. «Профессор эпидемиологии Сунетра Гупта из Оксфордского университет сказала: Мы добились бы большего успеха в области эпидемиологической защиты населения, если бы не вводили карантин».

Автор посту маніпулює словами професорки, вириваючи їх з контексту. Сунетра Гупта у своєму інтерв’ю говорить: «Я думаю, що існує шанс, що ми могли б досягнути кращого результату, не роблячи взагалі нічого, або принаймні, роблячи щось інше, наприклад, спрямувати зусилля на захист вразливих груп, подумати про захист вразливих груп 30 чи 40 років тому, коли ми почали врізати кількість лікарняних ліжок. Коріння цього йде далеко-далеко назад». Також вона вказує, що є значна ймовірність, що якщо б ми повернулися до «нормального стану – відкрили паби, нічні клуби, фестивалі – то все було б добре», але визнає, що це важко довести через відсутність доказів.

Тобто, Сунетра Гупта і справді припускає у своїх словах, що карантинні обмеження могли бути надто жорсткими, втім, вона говорить і розмірковує ймовірнісно, а також вказує, коли її припущення не підкріплені доказами. В той час, як автор посту маніпулює, вириваючи слова з контексту і подаючи їх у формі тверджень, а не ймовірнісних припущень. 

Теза 5. «Доктор медицины Николай Филатов из Института вакцин и сывороток им. Мечникова сказал, что карантин является бесполезной мерой, а Covid19 – самой обычной инфекцией. В Москве ежегодно болеют гриппом около 3 млн, летальных исходов больше, чем от коронавируса, но мы никогда не говорили, что грипп – катастрофа, и не запирали людей. Пройдет естественная иммунизация населения, и всё закончится».

Насправді, COVID-19 небезпечніший за звичайний грип через його вищу заразність. Показник R0, який вказує, наскільки заразним є вірус, помітно вищий для нового коронавірусу, ніж для грипу: 1,4-5,7 проти 1,3 відповідно.

Тому, порівнювати менш заразний вірус, від якого існує вакцина і ефективні засоби лікування з більш заразним вірусом, від якого таких засобів поки не існує, некоректно. Без вакцини та ефективних засобів лікування, вірус може поширюватися масово та неконтрольовано, перетворюючи навіть незначний відсоток летальності на велику кількість жертв. Саме неможливість стримати поширення пандемії медичними засобами змушує країни застосовувати адміністративні обмеження. Карантинні заходи вводяться для зниження темпів поширення хвороби, щоб зладити так звану епідеміологічну криву і уникнути надмірних жертв від перевантаження системи охорони здоров’я у разі неконтрольованого розповсюдження вірусу. 

Теза 6. «Директор Института здравоохранения Норвегии Камилла Столтенберг заявила о бесполезности карантина: “После ознакомления с фактической статистикой распространения вируса до и после введения карантина, мы пришли к выводу, что карантина можно и нужно было избежать, ограничившись более сфокусированными мерами”».

Каміла Столтенберг справді заявляла, що без жорстких обмежувальних заходів можна було б мати таку ж саму кількість хворих на COVID-19. Утім вона наголосила, що рішення про обмежувальні заходи приймали на основі наявних тоді даних і це не означає, що Норвезький інститут громадського здоров’я не підтримує рекомендацій, які давав у зв’язку з епідемією. У разі другої хвилі епідемії Столтенберг вважає резонним втілювати заходи інфекційного контролю, а це соціальне дистанціювання, миття рук, використання особистих засобів захисту тощо.

Маніпулятивно говорити про заяву Столтенберг, не вказавши, що вона не вважає рішення неправильним. На той час дані вказували на необхідність карантинних обмежень, а рішення приймалися в умовах значної невизначеності і обмеженої інформації про новий вірус

Теза 7. «Исследование учёных Университета Восточной Англии показало, что жёсткий карантин, введённый во многих странах, почти не принёс никакой пользы, зато уничтожил экономику. Учёные рекомендуют ограничивать только массовые скопления людей и впредь избегать карантинов».

Таке нерецензоване дослідження справді є, але питання не в цьому. Коли більшість держав запроваджували карантинні обмеження, жодних даних, на основі яких можна було б розрахувати ефективність того чи іншого обмеження не було. 

В умовах обмеженої інформації про новий коронавірус, уряди обирали між карантинними обмеженнями для порятунку життів з одного боку та зняттям чи відсутності карантинних обмежень для роботи економіки з іншого. Зараз, коли вчені та уряди країн отримали більше інформації про розповсюдження вірусу та ефективність тих чи інших заходів, а також збільшили ресурси і спроможність протистояти пандемії, їхні моделі та способи реагування змінюються зі всеохопних до більш конкретних або комбінованих

Про те, що карантинні обмеження допомагають зберігати життя ми писали вище до Тези 1. 

Теза 8. «Профессор математики Ицхак Бен Исраэль из Тель-Авивского университета исследовал динамику распространения вируса в США, Британии, Швеции, Италии, Израиле, Швейцарии, Франции, Германии и Испании. Цифры показали, что независимо от того, была ли страна помещена в карантин или жила обычной жизнью, коронавирус достигал пика к шестой неделе и затихал к восьмой. Профессор заключает: карантин и блокировка экономики не оправданы и должны быть заменены на умеренное социальное дистанцирование. Ежегодно в Израиле от гриппа и его осложнений умирают около 4500 человек, но мы никогда не объявляли карантин. (Справка: в 2020 жертвами Covid19 в Израиле стали 300 человек, из них 28 умерли от Covid19, остальные от хронических болезней, имея положительный тест)»

Іцхак Бен Ізраїль ще у квітні робив заяву про те, що новий коронавірус слідує схожим тенденціям: досягає піку на шостому тижні поширення і стрімко йде на спад на восьмому. Втім, його висновки не підтверджуються поточними даними і мають серйозні недоліки. 

  • По-перше, вони стосуються лише дев’яти країн. Якщо вірус поширюється у більшості (понад 100) країн світу, то ймовірність, що у деяких з них він буде мати схожу динаміку, досить висока. 
  • По-друге, країни, які розглядає Іцхак Бен Ізраїль, значно відрізняються. Це означає, що динаміка поширення вірусу у різних країнах могла залежати від численних факторів (таких як сила введених обмежень, структура і рівень мобільності населення, обсяги ресурсів системи охорони здоров’я тощо) тому схожа динаміка, на яку вказує автор може бути сформована дуже різними умовами в кожній окремій країні і співпадати лише тому, що була підібрана невелика група країн, у яких схожі тенденції спостерігалися.
  • По-третє, станом на сьомий місяць пандемії, тенденція поширення нового коронавірусу у світі в цілому все ще має висхідний характер і та динаміка, про яку говорить автор, не спостерігається на практиці.

Теза 9. «Представитель ВОЗ Мария Ван Керхов заявила, что правительства должны были ограничиться изоляцией инфицированных людей с симптомами. То есть, что карантин, разрушенная экономика, уничтоженные семьи, бизнесы и жизни – всё это было лишним».

Ні, такого Марія Ван Керхове, технічна керівниця ВООЗ із реагування на COVID-19, не заявляла. 

Ситуація, яка підштовхнула до маніпуляцій була наступною. На одному з брифінгів Марія Ван Керхове обмовилася, що інфікування від безсимптомної людини є рідким явищем. Утім, наступного дня уточнила, що говорила про те, що дослідження інфікування від безсимптомних є рідким явищем. Цю ситуацію VoxCheck розбирав раніше.

До речі, посилання, яке наводить автор посту говорить про непорозуміння щодо «рідкого явища» інфікування, але аж ніяк не про необхідні дії урядів, руйнування економіки, знищення сім’ї, бізнесів та життя.

Теза 10. «ВОЗ высоко оценила Швецию, население которой теперь имеет более высокий иммунитет в сравнении со странами, которые ввели карантин. Страны, которые не ввели карантин (Япония, Юж Корея, Швеция, Белоруссия, Туркмения) не испытали на себе негативного развития событий, связанных с каратнином».

У першоджерелі посилань, на які наводить автор публікації, немає згадок про те, що населення Швеції (Японії, Південної Кореї, Білорусі, Туркменістану) має більш високий імунітет у порівнянні з будь-якою іншою країною. Першоджерело – видання New York Post – цитує коментар представника ВООЗ з приводу шведського підходу боротьби з новим коронавірусом і взагалі не говорять про наявність імунітету до цього вірусу. 

До речі, незалежні фактчекери неодноразово виявляли маніпулятивні чи неправдиві публікації на сайті New York Post. Ресурс Media Bias / Fact Check (ним користуються незалежні фактчекери мережі IFCN) оцінює продукти сайту як такі, що іноді не відповідають фактологічним стандартам.

Про те, що карантинні обмеження дієві, ми коментували у Тезі 1.

Японія, Південна Корея, Швеція, Білорусь, Туркменістан дійсно не запроваджували жорстких обмежень у зв’язку з COVID-19, як це було у більшості країн Європи. Утім, ситуація у цих країнах дуже різна.

Говорити, що Японія, Південна Корея та Швеція не вживали жодних заходів не можна. Японія, наприклад, впровадила рекомендацію уникати закритих приміщень, натовпу, а також близької взаємодії з іншими людьми. Підхід Південної Кореї для попередження «спалахів» – швидке виявлення, відслідковування контактів інфікованих та масове тестування. Швеція рекомендувала по можливості перевести людей на дистанційну роботу та навчання, а також слідувати правилам соціального дистанціювання. Про підхід Швеції ми писали раніше.

Білорусь та Туркменістан – приклади країн, де влада ігнорує пандемію, при чому у Туркменістані ігнорує максимально: «нового коронавірусу в країні немає», хоча журналісти та правозахисники наголошують на приховуванні інформації. Про COVID-19 в Білорусі та сумнівність статистики по цій країни ми писали раніше.

За прогнозом МВФ у всіх зазначених країнах, окрім Туркменістану, який приховує інформацію щодо COVID-19, передбачається спад економіки у 2020 році. Саме спад економіки ми сприймаємо як «негативний розвиток подій».

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний