Beta

МАНІПУЛЯЦІЯ: Наглядна таблиця з цінами на ЖКГ, курсом долара та мінімальною пенсією

27 Січня 2021
FacebookTwitterTelegram

Перевірка фейків у рамках партнерства з Facebook

У мережі поширюють зображення з порівнянням цін на житлово-комунальні послуги з  часів різних президентів. Зображення часто доповнюють фразами “Хто, коли і скільки у нас вкрав. Наглядна таблиця з цінами на ЖКХ.”  

Зображення, які поширюють у Facebook

 

Утім, такі порівняння – некоректні, а отже вводять аудиторію в оману. 

Встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги не є компетенцією президента. Повноваження щодо встановлення тарифів на комунальні послуги розподілено між Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, (НКРЕКП) та органами місцевого самоврядування. Більше про це ми писали тут

Наведене порівняння тарифів також є частково некоректним.

Наприклад, тариф на газ 8,5 грн/м3 – найвищий тариф, який діяв під час президентства Петра Порошенка. Тарифи на газ для населення у різні періоди становили від 3,6-7,188 грн/м3 (з 2015 року), 6,88 грн/м3 (з травня 2016-го року до травня 2017-го року), 6,96 грн/м3 (з квітня 2017-го року до жовтня 2018-го року), і до 8,5 грн/м3 (з листопада 2018-го року до квітня 2019-го року).  

До того ж зростання тарифів на газ з 2015 року було необхідне для зниження значного дефіциту державного бюджету, тому було лише питанням часу. Через занижені тарифи на газ для населення до 2015 року НАК “Нафтогаз” ніс значні збитки. Ці збитки покривалися з Державного бюджету – тобто, з податків, які платять українці. Це створювало проблему значного дефіциту бюджету і негативно впливало на фінансову стабільність країни. Також, у будь-якому разі, гроші українців – якщо не через тарифи, то через податки – компенсували занижені тарифи. Збільшення тарифів на газ дозволило подолати дефіцит “Нафтогазу” і знизити дефіцит бюджету. Про це ми вже писали тут.

На деяких зображеннях також стверджують, що раніше українці не платили за доставку газу. Однак це неправда. Вартість доставки завжди була включена до тарифу. Про це ми раніше писали тут.

Інша маніпуляція на зображенні – вартість тепла.

Ціна на опалення – не одна на всю Україну. У кожному регіоні ціни на опалення різні і залежать від типу обліку (на квадратний метр житла, з індивідуальним чи загальнобудинковим лічильником). А отже, у різних областях та містах тариф на опалення зростав різними темпами.

Не відповідальний президент і за курс гривні до іноземних валют – це компетенція НБУ. 

По-перше, на картинках маніпулятивно порівнюють найбільші значення курсу гривні до долара за часи каденцій кожного з президентів. Так, курс гривні до долара у наприкінці каденції Януковича справді становив близько 8 грн за долар – і таким він був протягом усіх 4 років його правління. Утім, таке стримування курсу було штучним. Як результат – золотовалютні резерви країни були “спалені” на утримання курсу, через що, зокрема, гривня суттєво девальвувала у 2014-2015 рр.

Під час каденції Петра Порошенка офіційний курс гривні (середній за місяць, за даними НБУ) поступово зростав з 11,75 грн/$ до максимального значення 28,43 грн/$. За часів Володимира Зеленського офіційний курс гривні на кінець 2019-го року зменшився до 23,6 грн/$.

Однак, для знецінення гривні були об’єктивні причини: втрата виробничих потужностей і скорочення ВВП внаслідок війни на Сході України та окупації Криму, політична нестабільність, неможливість зберігати політику фіксованого валютного курсу через виснаження золотовалютних резервів. Про це ми вже, до речі, писали тут.

Для знецінення гривні за часів Зеленського також був ряд об’єктивних причин, зокрема, пандемія COVID-19, яка негативно вплинула на економіки країн у всьому світі та їхні валютні ринки, у тому числі – український. 

Мінімальна пенсія – також не залежить від президента.  Мінімальна пенсія (яка дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність) встановлюється у Державному бюджеті, який приймає Верховна рада України. 

Некоректно і порівнювати розмір пенсії в доларах, оскільки пенсіонери купують товари і послуги на вітчизняному ринку за гривні (хоча ціни на деякі зі споживчих товарів залежать від обмінного курсу української гривні до іноземних валют через їхню імпортну складову). Для оцінки реальної купівельної спроможності пенсії варто використовувати не обмінний курс гривні до долара США, а індекс інфляції (який враховує в тому числі зростання цін на товари, що мають імпортну складову). Схожу маніпуляцію ми вже розвінчували тут.

Із 2013 року до кінця 2020 року ціни зросли на 375,8%. У 2013 році мінімальна пенсія становила 894 гривні, а на кінець 2020 року – 1769 грн. Тому мінімальна пенсія 2020 року у цінах 2013 року становить 641,18 грн, що на 29% менше, а не вдвічі (як намагаються показати на зображеннях).

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний