МАНІПУЛЯЦІЯ: Петро Порошенко – барига, який провернув аферу століття

Перевірка фейків у рамках партнерства з Фейсбук

У мережі Фейсбук поширюється інформація про, так звані, «злодіяння» Петра Порошенка за період перебування його при владі. Однак твердження, які наводить автор, є здебільшого маніпулятивними. Розбираємо основні тези з допису і пояснюємо, що не так. Орфографія та пунктуація автора допису збережена.

«Барига, який провернув АФЕРУ СТОЛІТТЯ – ввівши всім субсидії цим перекачавши напряму з бюджету країни у кармани олігархів не один мільярд коштів».

По-перше, субсидії не вводяться у примусовому порядку. Право на їх отримання має кожна українська родина або окрема особа, чиї витрати на оплату житлово-комунальних послуг перевищують в середньому 20% щомісячного сукупного доходу. Раніше ця базова норма становила 15%, однак з 1 травня 2020 року її підвищили. Дана зміна буде запроваджуватися з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому буде скасовано карантин.

По-друге, Президент України безпосередньо не має відношення до встановлення чи нарахування субсидій, це входить до повноважень Кабінету Міністрів. Але от саме Уряд часів Порошенка почав навпаки робити субсидії адресними, тобто детальніше перевіряти хто та чому їх отримує.

Із переходом на ринкові ціни на газ – це рішення Кабміну, яке відповідало вимогам МВФ – кількість субсидіантів суттєво збільшилася – з 1,2 тис. сімей у 2013 році до 3283,6 тис. у 2019 році. Попри те з року в рік частина коштів, запланованих на різні субсидії, не використовується. Наприклад, згідно з даними державної казначейської служби у січні-вересні 2019 року виплата пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг у грошовій формі була здійснена в обсязі 15,2 млрд грн із запланованих 18,7 млрд грн. Це пояснюється тим, що за оновленими критеріями субсидіантів виявилось менше, ніж очікувалося.

По-третє, надавати субсидії громадянам України краще, ніж субсидіювати НАК «Нафтогаз», яка у результаті занижених цін на газ довгий час була збитковою. Її дефіцит сягав понад 6% ВВП, або ж більше $2 млрд у 2014 році, що було на межі банкрутства. І покривали цей дефіцит з державного бюджету, тобто за рахунок платників податків. 

«Барига, який розвалив всю медичну службу України зі своєю Супрун, в народі яку називають дохтур-смерть. Ліквідував санепідемслужбу, яка так потрібна зараз у боротьбі з епідемією коронавіруса, позакривав багато лікарень і фельдшерських пунктів».

Ймовірно, автор говорить про медичну реформу, втім неправильно трактує її суть. Насправді вона передбачає, що держава гарантує українцям безкоштовне надання на більшості послуг. Крім цього вона змінює механізм фінансування системи охорони здоров’я. Раніше фінансування виділялось на лікарняні місця, в незалежності від того використовують їх чи ні. А за новим принципом «гроші йдуть за пацієнтом», кошти виділяються лише на те, що використовує пацієнт. Внаслідок цього відбувається скорочення кількості лікарняних ліжок, якщо вони не використовуються. Таким чином, місцева влада ефективніше використовує кошти і може об’єднувати, змінювати або переоснащувати лікарні.

Медична реформа стимулює конкуренцію між лікарняними закладами. Внаслідок неї частина з них справді закриється, але це відбудеться не через МОЗ, а тому, що ці лікарні надають низькоякісні послуги, які пацієнти не захочуть отримувати.

Щодо закриття ФАПів (фельдшерсько-акушерських пунктів) за часів Порошенка, то їх не закривали, а переформатовували. По суті, медична реформа передбачає зміну функції фельдшерів. В рамках цієї реформи деякі лікарні мають бути перепрофільовані, деякі – справді закриті, деякі навпаки відновлені (причому все це вирішуватиме місцева влада). Це знову ж таки дозволяє уникнути неефективного фінансування за кількістю ліжко-місць та квадратних метрів медичної інфраструктури, що зовсім не відповідає реальним потребам населення.

Щодо санепідемслужби, то внаслідок рішення суду в 2017 році уряд скасував рішення про реорганізацію цієї установи та вирішив ліквідувати Держсанепідслужбу, оскільки її функції забезпечували МОЗ, Держпраці та Держпродспоживслужба.

Крім того, зараз функції по боротьбі з епідеміями покладено на Центр громадського здоров’я.

«Барига, який вбив разом з Гонтарєвою близько 100 банків з їх статутним фондом близько 300млрд.<…>Банківська система вбита Гонтарєвою (подружкою порошенка), що не сприяє розвитку економіки».

З початку 2014 року НБУ ліквідував 97 зі 179 банків. Однак на це були свої об’єктивні причини – більшість цих установ або не відповідали вимогам банківського нагляду, тобто не відкривали справжніх власників, мали недостатньо активів, не виконували зобов’язання перед клієнтами.Або і взагалі займалися нечесним банківським бізнесом (простіше кажучи, відмивали гроші). 

Крім цього, ФГВФО при ліквідації банку виставляє його активи на продаж. Це необхідно для того, щоб погасити зобов’язання банку (тобто, повернути вкладникам депозити). Фізичні особи отримали назад більшість своїх вкладів, оскільки ФГВФО повертав вклади до 200 тис. грн повністю (а саме такі депозити становлять більшу частину вкладу). 

«17 червня 2014 року, через 10 днів після своєї інавгурації він відвів війська з абсолютно порожнього Луганська і області, оголосивши «перемир’я». Так ним було створено ЛНР».

Просування військ на територіях, контрольованих «ДНР» і «ЛНР», було зупинено і було оголошено одностороннє припинення вогню. Але так звану «ЛНР» було створено ще до оголошення перемир’я – 27 квітня 2014 року. Проголошення маріонеткової «Луганської народної республіки» відбулося контрольованими Росією найманцями та проросійськими бойовиками. 

«Пенсії нижче прожиткового мінімума».

До 2018 року мінімальна пенсія визначалась як прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність. Після пенсійної реформи розмір мінімальної пенсії залежить від трудового стажу та віку. 

Якщо особа має трудовий стаж 35 років (для чоловіків) або 30 років (для жінок), то мінімальна пенсія дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, що втратили працездатність (з 1 січня до 1 грудня 2020 року вона збільшилася на 131 грн – з 1638 грн до 1769 грн). Максимальна пенсія становить наразі 17690 грн. 

Якщо особа має аналогічний трудовий стаж і досягнула 65 років, то мінімальна пенсія становить 40% від мінімальної заробітної плати, а це 1889 грн. 

Станом на 1 липня 2020 року середній розмір пенсії за областями становив від 2,8 тис. до 4,6 тис. Найбільша частка пенсіонерів (45,9%) отримувала виплати у розмірі від 2 до 3 тис. грн.