Beta

МАНІПУЛЯЦІЯ: Порівняння вакцин від коронавірусу, ВІЛу та раку

31 Травня 2021
FacebookTwitterTelegram

Перевірка фейків у рамках партнерства з Facebook

Користувачі фейсбуку поширюють дописи, у яких порівнюють вакцини від коронавірусу, ВІЛу (вірусу імунодефіциту людини) та раку. “Після 100 років раку все ще не існує вакцини від раку. Після 40 років СНІДу все ще не існує вакцини від СНІДу. Зате є вакцина після 10 місяців COVID-19”, — йдеться у підписі на зображенні. 

Зображення з дописів у фейсбуці

Цю маніпуляцію масово поширювали в англомовному сегменті соцмереж незадовго після того, як Moderna, AstraZeneca та Pfizer-BioNTech оголосили про успішні клінічні випробування своїх препаратів. Тобто приблизно за 10 місяців після початку пандемії, як йдеться у тексті на зображенні. Схожі маніпуляції вже спростовували незалежні іноземні фактчекери з Reuters.

У подібних дописах рак хибно відносять до інфекційних захворювань, від яких захищають вакцини. На відміну від СНІДу, який спричиняє ВІЛ, або COVID-19, який спричиняє вірус SARS-CoV-2, рак зазвичай викликають не віруси або бактерії.

У Стенфордському університеті пояснюють, що немає єдиної причини розвитку раку. Він виникає внаслідок взаємодії багатьох факторів, наприклад, генетики людини,  екології та інших. 

Проте існує кілька вірусів, які підвищують ризик появи раку: вірус Епштейна-Барре, вірус гепатиту В, вірус гепатиту С, ВІЛ, вірус герпесу людини 8 типу, вірус папіломи людини (ВПЛ) та вірусу Т-клітинного лейкозу людини. Вакцина проти ВПЛ може зменшити ризик появи раку шийки матки, а вакцина проти гепатиту В — раку печінки. 

Щодо бактерій, то тривала інфекція шлунку через бактерії гелікобактер пілорі (Helicobacter pylori) може спричиняти виразки, які з часом можуть призвести до раку. А зараження хламідіями виду Chlamydia trachomatis, які передаються статевим шляхом, може збільшити ризик появи раку шийки матки. Поки від цих інфекцій немає вакцин, але ведеться їхня розробка (тут і тут). 

Винайти вакцину від ВІЛ дуже складно, оскільки вірус швидко мутує та унікальним способом оминає імунну систему людини. Вакцини зазвичай містять інактивовані чи ослаблені віруси. Але під час клінічних випробувань інактивований ВІЛ не викликав імунну відповідь у пацієнтів, а використовувати живу форму вірусу надто небезпечно. 

До речі, зараз досліджують вакцину від ВІЛ, розроблену за тією ж мРНК-технологією, що і вакцини Pfizer та Moderna. мРНК має активувати імунну систему, аби вона відповідала на ВІЛ. 

Вакцини проти COVID-19 необхідно було розробити в стислі терміни, бо інфекція поширювалася масово та неконтрольовано, а національні системи охорони здоров’я опинилися під неабияким тиском. 

Відносно швидко розробити вакцину від COVID-19 допомогли безпрецедентні фінансові інвестиції та наукова співпраця, пояснюють у ВООЗ. Вони дозволили проводити деякі етапи розробки та випробувань паралельно, що й прискорило процес. Наприклад, у деяких клінічних випробуваннях оцінювали кілька вакцин одночасно, хоча стандартів безпеки все одно дотримувалися.

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний