МАНІПУЛЯЦІЯ: ЦРУ назвали Бандеру «українським фашистом» — документ

У мережі поширюють інформацію, нібито у січні 2020 року ЦРУ розсекретило архівні матеріали про Бандеру, в котрих він називається «українським фашистом» та «професійним агентом Гітлера». Зазначається, що «за 5 тижнів існування “держави” Бандери знищено понад 5 тисяч українців, 15 тисяч євреїв та декілька тисяч поляків». 

Утім, йдеться не про розсекречені матеріали ЦРУ, а перекладену з російської статтю. 

Цей фейк вже спростовували незалежні фактчекери з Reuters. ЦРУ справді розсекретило та оприлюднило документ відповідно до Закону про розкриття нацистських воєнних злочинів, на що вказує відповідна печатка. Утім, в ньому лише міститься переклад статті 1951 року з журналу «Социалистический вестник», а не позиція безпосередньо розвідувального управління. 

«Социалистический вестник» — це журнал, котрий видавали російські емігранти, представники соціал-демократичної робітничої партії, у США та Європі. Автором статті є Петро Яровий. Примітно, що особу зі схожим ім’ям — Петро Яблонь-Яровий  — згадує у своїй книзі «Перспективи української революції» і Степан Бандера. Він називає Ярового «провокатором», посилаючись на матеріали підпільної політичної газети ОУН(Б) «Сурма». У матеріалі «Провокатор Петро Яблонь-Яровий та його приятелі» описується факт шпигунства Ярового в ОУН. «Всі ці сенсаційні “тайни” СБ [Служби безпеки ОУН — ред.], братовбивства, покривання і ліквідації людей <…> і всі “злочини” СБ, що про них Яблонь нібито знав як “висопоставленний” працівник СБ, які виявляє по наказу МГБ [Міністерство державної безпеки СРСР — ред.], і Керенського від ряду місяців на сторінках “рідної” і ворожої преси, що все це найогидніша брехня, жахлива провокація!» — зазначається у статті. При цьому наводиться низка листів самого Ярового, котрі показують, що його позиція в СБ була далека від «високопоставленої»: насправді ж він частіше за все виконував поодинокі доручення, конкретної спеціалізації не мав. У статті наведено уривки листів, у яких Яровий неодноразово та безуспішно просив надати йому більше інформації, бо «так він працювати не може». Однак до нього від початку ставились з недовірою та обережністю, важливої роботи не давали. 

Степан Бандера та члени ОУН не були «фашистами» чи «агентами Гітлера». ОУН завжди діяла лише в інтересах створення української держави. Члени організації вважали, що у 1930-х роках Німеччина була єдиною реальною силою, здатною кинути виклик Польщі та СРСР. У 1939-1941 роках ОУН періодично співпрацювала з органом німецької розвідки — Абвером. Як правило, йшлося про індивідуальне вербування, впродовж якого оунівці виконували і свої завдання. Наприклад, в обмін на розвідувальну інформацію члени організації мали змогу проходити вишколи при воєнізованій охороні заводів, у робітничих командах і поліцейських школах в німецькій зоні окупації Польщі. Це був ситуативний союз, коли обидві сторони  отримують вигоду без політичних зобов’язань. У квітні 1941 шеф Гестапо Гайнріх Мюллер писав, що «українські націоналістичні лідери безконтрольно прямують до своїх цілей». До 1941 року Радянський Союз натомість був офіційним союзником Третього рейху. 

Влітку 1941 року починаються масові репресії ОУН нацистами, спровоковані проголошенням 30 червня 1941 Акта відновлення Української Держави у Львові. 6 липня цього ж року Бандеру заарештовують та ув’язнюють у концтаборі Заксенгаузен. 

Звинувачення Української Держави в політиці масових вбивств за національною приналежністю теж абсолютно безпідставні. Почнемо з того, що ніяких «5 тижнів існування держави» не було — проголошена відновлена Українська Держава проіснувала лише 10 днів. Від 9 липня до 15 вересня відбувалися масові арешти українських націоналістів. Їх утримували в тюрмі, перевозили у Краків, а потім — у німецькі концтабори. 

Ба більше, у вересні 1941 року німецькі розвідники, котрі перебували в Україні, повідомляли Берліну, що «майже ніде населення не було втягнено у дії проти євреїв». А в наступному місяці заявляли, що «антисемітизму расистського та ідеологічного характеру у населення все-таки немає» і «для репресій проти євреїв українському населенню бракує як верховодів, так і духовного запалу». У  березні 1942 року нацисти звітували наступне: «сьогодні точно встановлено, що рух Бандери забезпечує фальшивими паспортами не тільки всіх своїх членів, але також євреїв».