МАНІПУЛЯЦІЯ: У Змієві на Харківщині знесли меморіал, присвячений загиблим землякам

Російські ресурси поширюють інформацію, нібито у місті Змієве Харківської області українська влада демонтувала меморіал, присвячений мешканцям, загиблим у «Громадянській війні».  

Однак це маніпуляція. Демонтаж меморіалу та ексгумацію провели ще у 2022 році у рамках декомунізації. У могилах були поховані більшовики, які боролись проти української державності. Їхні останки не знищили, а перепоховали.  

Меморіал «героям Громадянської війни» у Змієві демонтували ще у травні 2022 року за рішенням виконкому міської ради у рамках процесу декомунізації. Пам’ятку знесли через те, що вона була символом більшовицької влади. 

Цей меморіал представляв радянський погляд на історію і вшановував людей, які були частиною більшовицького окупаційного режиму. Зокрема, прославляв громадян, «убитих класовими ворогами» — цей наратив був частиною комуністичної ідеології.  Там були поховані 22 політв’язнів, розстріляних білогвардійцями у 1919 році у селі Борова. Також там знаходилися могили першого більшовика Зміївського повіту Сизранцева, секретаря комсомольської організації Зміївського повіту Носика та старшого лейтенанта НКВС Зозулі.  

Ці люди належали до окупаційної більшовицької армії, яка боролася проти української державності. Ба більше, у 1926 році Григорія Носика вбили його ж односельці за те, що він проводив розкуркулення (насильницьке вилучення майна у селян). 

Водночас могили не знищили: представники військово-патріотичного об’єднання «Орієнтир» тоді провели ексгумацію останків та планували перепоховати їх.  

Фахівці з’ясували, що у могилі, де повинен лежати Іван Сизранцев, насправді були рештки двох чоловіків до 30 років. Там же знайшли іржаві патрони від гвинтівки Мосіна датовані 1943 роком, хоча на пам’ятних табличках йшлося лише про 1919 та 1926 роки. Натомість під тротуарною алеєю, неподалік від інших поховань, фахівці знайшли ще одну могилу, в якій, як припускають, і похований Сизранцев.  

На місті поховання Зозулі виявили останки шести солдатів, зокрема і німецького військового, на що вказували залишки ґудзиків від натільної білизни, німецького кітеля та шинелі. Те, що це останки німецького солдата, підтвердив спеціаліст із Німецької організації з пошуку німецьких поховань в Європі «Фольксбунд». 

Там, де мав бути похований Носик, знайшли рештки ще шістьох чоловіків. З ними лежала граната РГД періоду Другої світової війни, іржаві патрони від гвинтівки Мосіна 1943 року та монети 1930-х років. Натомість самого Носика у могилі не було: його рештки знайшли у братській могилі, де мали б бути поховані 22 розстріляні більшовики. Фахівці опізнали його, оскільки у знайденого тіла було смертельне поранення в голову із мисливської рушниці — саме у такий спосіб убили Носика.  

За рішенням Зміївської міської ради рештки Сизранцева, Носика, двох дітей та політв’язнів розпорядилися перепоховати на міському цвинтарі. Радянських бійців, похованих у період Другої світової, зокрема і Зозулю, планували поховати у братській могилі у центрі міського парку, біля Вічного вогню. А німецького солдата — на 17-му німецькому кладовищі під Харковом. Міська рада чи місцеві медіа не публікували подальшу інформацію про те, як відбувались перепоховання.