МАНІПУЛЯЦІЯ: Україна більше не є правовою державою — звіт УВКПЛ

МАНІПУЛЯЦІЯ: Україна більше не є правовою державою — звіт УВКПЛ

31 Серпня 2023
FacebookTwitterTelegram
791

Перевірка фейків у рамках партнерства з Meta

У мережі поширюють інформацію, нібито у звіті Верховного комісара ООН з прав людини визнали, що Україна більше не є правовою державою. Автори стверджують, що за підтримки української влади систематично відбуваються викрадення та арешти без суду, а затриманих громадян піддають тортурам. 

Скриншот допису

Утім, це маніпуляція. У звіті фахівці не вказували, що Україна є неправовою державою, натомість вказали на можливі прогалини у законодавстві, які варто виправити. У моніторингу йшлося про масові факти порушення прав людини російською стороною та окремі випадки порушення з боку України.

27 червня Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) опублікувало звіт під назвою «Затримання цивільних осіб у контексті збройного нападу РФ на Україну». Моніторинг проводили з 24 лютого 2022 року до 23 травня 2023 року. Експерти оцінювали, наскільки протиборчі сторони дотримуються міжнародного гуманітарного права та прав людини. 

У звіті дійсно вказано, що після запровадження воєнного стану в Україні органи влади отримали ширші повноваження щодо затримання осіб, які становлять загрозу нацбезпеці. Ці зміни могли сприяти поширенню практики свавільного затримання. У звіті задокументували 75 випадків свавільного затримання цивільних осіб, зокрема коли правоохоронні органи зловживали застосуванням положень про затримання без ордера на арешт за ймовірне членство у формуваннях так званих «д/лнр» . Далі йшлося про те, що затримані особи найчастіше підозрювались у скоєнні кримінальних правопорушень, пов’язаних з війною.

Окрім цього зафіксували 65 випадків, коли представники української держави тримали людей у неофіційних місцях позбавлення волі, таких як школи, готелі, гуртожитки, від кількох годин до 135 днів. Йшлося також про те, що 43 особи надали свідчення, повідомивши про катування і жорстоке поводження з боку правоохоронців, військових під час допитів, здебільшого впродовж початкового періоду затримання й перед тим, як їх доставляли до суду.

У моніторингу згадали про тримання під вартою 87 цивільних російських моряків, яких затримали 24 лютого 2022 року у порту Ізмаїл, українська влада не дала до них доступу УВКПЛ. У жовтні того ж року їх обміняли під час обміну полоненими між Україною та рф. 

Також УВКПЛ закликало внести зміни до закону, який визначає кримінальну відповідальність за співпрацю з «державою-агресором». Оскільки, на думку авторів, термін «колабораційна діяльність» не має чіткого визначення та критеріїв, щоб встановити, які дії можна вважати протиправними. Водночас за чинним законодавством колабораційною діяльністю вважається:

  • публічне заперечення збройної агресії рф, визнання окупованих територій російськими, 
  • публічні заклики до підтримки дій росії, збройних формувань та/або окупаційної адміністрації рф, 
  • заклики до співпраці з вищепереліченими суб`єктами;
  • добровільне зайняття посади, в апараті влади окупаційної адміністрації, у правоохоронних органах або судовій системі,
  • поширення пропаганди у закладах освіти для сприяння здійсненню збройної агресії проти України, 
  • передача матеріальних ресурсів незаконним збройним чи воєнізованим формуванням, та веденні бізнесу у взаємодії з рф чи окупаційною адміністрацією
  • вчинення дій або прийняття рішень, що призвели до загибелі людей або інших тяжких наслідків

Своєю чергою, уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що звіт є некоректним, оскільки порівнює жертву та агресора. Він додав, що факти порушення прав затриманих цивільних осіб потребують підтвердження. «Наприклад, УВКПЛ пише, що вони задокументували 75 випадків “свавільного” тримання під вартою українськими безпековими органами осіб, підозрюваних у скоєнні кримінальних злочинів, пов’язаних із конфліктом. Проте не зазначають ані те, що це за злочини, як і коли їх затримували, при яких обставинах», — написав Лубінець.

Водночас у звіті вказано, що українська влада дає УВКПЛ повний доступ до затриманих у зв’язку з війною осіб (окрім згаданих вище російських моряків) та бере участь у «конструктивному діалозі» щодо порушень, які приписують українським силам. У той час як російські посадовці не реагують на запити про отримання доступу до затриманих українських військових.

У дописі російські пропагандисти повністю проігнорували частину, в якій йдеться про злочини російських військових. Зокрема у звіті задокументували 864 випадки свавільного затримання осіб з боку рф, серед яких 7 дітей. Також зафіксовані затримання 260 цивільних за їхні політичні погляди, серед них місцеві посадовці, громадські активісти, волонтери, вчителі та священники. Вказується, що у 91% випадків цивільні особи, затримані російськими військовими, зазнавали катувань і жорстокого поводження, зокрема сексуального насильства. Серед інших методів катування також назвали побиття, завдання ножових поранень, удари кийками та прикладами гвинтівок, удушення, ураження електричним струмом, поміщення в металеву шафу без доступу повітря. Зазвичай це робили, щоб примусити людей до співпраці або змусити зізнатися в допомозі ЗСУ.

Експерти також повідомили про три випадки утримання чисельних груп місцевих безпосередньо біля дислокації військ, яких могли використовувати для прикриття військових об`єктів. УВКПЛ також задокументувало, ув`язнення та використання збройними силами рф як живого щита 90 дітей в Київській та Чернігівській областях у лютому та березні 2022 року. 

Окрім цього, щонайменше 57 цивільним особам надали статус військовополонених, щоб включити в обмін полоненими. У звіті зазначають, що такі дії можуть вважатися воєнним злочином.

Автори звіту також детально описують проходження так званої  «фільтрації» у тимчасово окупованих Харківській, Херсонській, Донецькій, Луганській та Запорізькій областях. Людей заарештовували у їхніх домівках, на вулицях, на блокпостах і контрольно-пропускних пунктах або викликали до відділків міліції чи військових комендатур, звідки потім вивозили до «фільтраційних таборів». Там людей обшукували, переглядали вміст мобільних телефонів, брали відбитки пальці. У цих таборах цивільних могли утримувати від кількох днів до кількох тижнів.  Осіб, які викликали підозру, переміщували до місць позбавлення волі та тримали від одного до кількох місяців, регулярно проводячи допити. До кожного наведеного факту додавали історії людей, які це пережили.

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний