МАНІПУЛЯЦІЯ: Замість програми «Великого будівництва» Україна могла купила 120 установок NASAMS для закриття неба

У соцмережах поширюють інформацію про якість підготовки Україну до російського вторгнення. Користувачі стверджують, що замість програми «Велике будівництво» українська держава мала би закупити 120 пускових установок ППО NASAMS-3. 120 установок нібито коштують $2,6 млрд (72 млрд грн) — це 15% від усіх коштів, витрачених на «Велике будівництво».

Проте подібні дописи є маніпулятивними. До повномасштабного вторгенння західні партнери відмовлялися надавати Україні сучасне ППО. Крім того, у дописах вказують неправильну ціну установок NASAMS.

Витрати на програму «Великого будівництва»

Користувачі вказують такі витрати на програму «Великого будівництва» в 2019-2022 роках:

• 2019 рік: 50 млрд грн;
• 2020 рік: 124 млрд грн;
• 2021 рік: 132 млрд грн;
• 2022 рік: 125 млрд грн (заплановано).

Проте не всі показники є коректними.

Програма «Велике будивніцтво» розпочалася в березні 2020 року, тож не можна будівництво доріг у 2019 році ототожнювати з цією ініціативою. 

Названі обсяги витрат у 2020 та 2021 роках коректні. Щодо 2022 року, у ньому на будівництво та ремонт доріг збиралися витратити 140, а не 125 млрд грн. Щоправда, не можна стверджувати, що всі ці кошти цього року використають саме на дорожню інфраструктуру. Юрій Голик, координатор «Великого Будівництва», заявив, що після початку повномасштабного вторгнення видатки для цієї програми були перенаправлені на інші напрямки, зокрема на потреби оборони.

Тому якщо потрібно порівняти видатки на «Велике будівництво» та можливі видатки на купівлю західної ППО, правильно було б використовувати показники 2020 та 2021 років.

Політична воля для передачі озброєння

Утім, купівля озброєння — це не лише економічна, але й політична проблема. Для того, щоб отримати доступ до сучасної зброї, необхідна згода країн, в яких є це озброєння. 

До повномасштабного вторгнення рф країни НАТО утримувалися від передачі Україні ППО, крім переносних зенітно-ракетних комплексів (ПЗРК) на кшталт Stinger. І навіть під час російського вторгнення західні країни не одразу відкрили доступ до передових систем. Лише 1 липня США оголосили, що передадуть Україні 2 батареї NASAMS.

До лютого 2022 року Україна неодноразово висловлювала зацікавленість у купівлі західної ППО. Наприклад, ще в серпні 2018 року Валерій Чалий, тодішній посол України в США, стверджував, що Україна розглядає можливість покупки американської ППО вартістю $750 млн за одну одиницю (модель конкретної системи ППО посол не назвав) і що цей запит уже озвучили на переговорах зі США. Невідомо, чим завершилися ті перемовини, проте Україна тоді так і не отримала західну ППО.

Також у вересні 2021 року Олексій Резніков, тодішній міністр із питань реінтеграції окупованих територій, заявляв, що Україна просила у США посилити її засобами ППО. У грудні 2021 року Резніков уже на посаді міністра оборони вкотре закликав західні країни передати нове озброєння, зокрема протиракетні комплекси. Того ж місяця видання CNN повідомляло, що представники України обстоюють необхідність отримання американської ППО, як-от систем Patriot, проте США були занепокоєні, що така передача зброї зможе спровокувати росію. 

Інакше кажучи, навіть якщо би Україна мала «зайві» кошти для придбання західного ППО, малоймовірно, що країни НАТО погодилися би його передати для потреб ЗСУ. 

Ціна та кількість NASAMS

У фейсбуці пишуть, нібито одна пускова установка NASAMS-3 коштує $21,6 млн.

Ціни цього комплексу ППО немає на офіційних сайтах виробників. Проте приблизну ціну можна розрахувати за допомогою контрактів, які окремі країни укладали з виробниками. Наприклад, у 2017 році Литва уклала контракт на купівлю NASAMS на суму €109 млн ($128 млн)  У 2020 році комплекси були доставлені до Литви. За даними довідника Military Balance 2022, у Литви на озброєнні знаходиться 4 пускові установки NASAMS-3. Виходить, приблизна вартість однієї установки — $32 млн.

Це не означає, що маючи в розпорядженні $3,8 млрд, будь-яка країна може придбати 120 пускових установок NASAMS-3. По-перше, NASAMS-3 — це остання модифікація цієї системи, яка з’явилася в 2019 році. Невідомо, чи могли б розробники NASAMS виробити для Україні додаткові установки у стислі терміни. По-друге, країни, в яких є NASAMS попередніх модифікацій, мають доволі обмежену кількість установок: 

• Фінляндія: 24;
• Нідерланди: 6;
• Іспанія: 8;
• Чілі: 12.

Кількість пускових установок у країнах, в яких виробляють NASAMS (Норвегія, США), невідома.

Купівля лише однієї системи не вирішує всіх проблем

Одна система ППО не вирішила би всіх проблем української оборони. Для підвищення обороноздатності потрібне комплексне рішення: нові зразки бронетехніки, ППО, авіації, артилерії, ракетних систем тощо. Однак в України не було достатніх ресурсів для масштабного переозброєння у стислі терміни. 

Микола Бєлєсков, військовий експерт та аналітик Національного інституту стратегічних досліджень, каже, що навіть за умов кращої підготовки до російського вторгнення Україні все одно довелося би звертатися по допомогу до Заходу, оскільки військовий потенціал рф багатократно перевищує можливості України.