Мапаганда, або Як росія маніпулює картами

Що таке мапаганда?

Мапаганда — цілеспрямоване використання мап як інструменту маніпуляції. Наприклад, для створення враження контролю над певною територією, навіть якщо цей контроль є спірним або незаконним, чи деморалізації місцевого населення.

Наприклад, у 2023 році кремль представив переписані підручники з історії росії для учнів старших класів. Є там і розділ про війну росії проти України, де США називають «головним бенефіціаром» війни, а тимчасово окуповані українські території — «новими регіонами» росії. Для наочності у підручнику також додали мапу з тимчасово окупованими територіями (ТОТ) у складі рф. Ба більше, на мапі навіть міста, які не окуповані рф, — Запоріжжя та Херсон. 

«Оновлені» підручники вже використовують для навчання не лише російських учнів, а й українців на ТОТ. Таким чином влада рф намагається сформувати проросійський світогляд у дітей, роблячи їх об’єктами пропаганди. 

Так звана мапаганда має глибоке коріння в історії росії. Її використовували ще за царських часів для поширення політичних ідей та впливу на свідомість європейців.

Мапаганда по-царськи

«Картографічна пропаганда була вагомою річчю у часи, коли безпосередньо “великий світ” мало хто бачив, а от уявлення хотів би мати», — писав український історик Кирило Галушко.

Так, Пєтр І хотів, щоб «великий світ» називав Московію Росією, а Україну, землю козаків (саме так позначали Україну на європейських мапах), вважав частиною росії. Тож ініціював створення «Атласу Російського». Так званий атлас мав стати авторитетним джерелом інформації для країн Заходу. На європейському картографічному ринку почали зʼявлятись мапи, де частина сучасних земель України підписували як «Мала росія». Як бачимо, схильність формувати альтернативну реальність росіян ще з тих часів. 

Мапаганда по-кремлівськи

Картографічні маніпуляції ніколи не зникали з російської пропаганди й донині застосовуються кремлем задля впливу на міжнародну аудиторію. 

Як тоді з Україною козацькою, так і зараз — з тимчасово окупованими територіями, вони намагаються шляхом фіктивних мап «закріпити» їх за собою (міжнародне право вийшло з чату). Кінцева мета цієї стратегії — досягти де-факто визнання захоплених українських територій у складі рф. Приємним для них, а для нас — не дуже — бонусом є вплив таких махінацій на емоційний стан українців, як на ТОТ, так і за їхніми межами. Вони створюють ілюзію, що світ нібито погодився з позицією росії. 

Мапаганда — це підробка будь-яких мап, не лише в атласах та підручниках. Будь-яке зображення мапи: в уривку новин, розважальному шоу чи навіть на листівці — стає інструментом пропаганди. Наприклад, у мережі поширювали фото, на якому мапа України показана без ТОТ. Автори публікації стверджували, буцімто таку мапу представили у випуску новин Heute journal на німецькому телеканалі ZDF. 

Редакція телеканалу відреагувала на фейк, там зазначили, що таке зображення ніколи не показували в етері. Натомість в ньому транслювали зовсім іншу мапу: з кордонами 1991 року, де ТОТ виділені іншим кольором.

Ще одне надбання сучасного світу — Google Maps. З розвитком сучасних технологій мапаганда стає дедалі складнішою. Це створює проблему для звичайних користувачів, їм все важче розрізнити технічні особливості тієї чи іншої платформи від дезінформації. Саме цим і користуються пропагандисти для поширення фейків, використовуючи картографічні ресурси.

Наприклад, у мережі поширювали відео, у якому намагались довести, нібито України немає на мапах Google Maps, оскільки в описі європейських міст вказують країну, а в описі українських — ні. 

У Google Maps дійсно не уточнюють назву країни в описі міст України. 

Однак це передбачено налаштуваннями самої програми. Google Maps налаштовує рівень деталізації залежно від локації користувача. Тобто, коли користувач знаходиться у певній країні, система вважає, що немає потреби показувати назву цієї країни в описах міст. Якщо ж скористатись VPN, Google надаватиме більше деталей про міста в інших країнах. На скриншоті внизу видно, що в описі Києва вже вказують країну (Україна) та поштовий індекс. 

Ця логіка працює й у зворотному напрямку. Якщо використовувати VPN, налаштований на США, та переглянути будь-яке американське місто, спостерігатиметься та ж сама ситуація, що й в автора відео. В описі Вашингтона не вказують країну, до якої належить місто, оскільки система припускає, що ця інформація вже відома користувачеві з американською IP-адресою.

Така ж ситуація спостерігатиметься і для інших країн при використанні VPN з IP-адресами цих країн.

Утім, за геотегом на відео видно, що його автор знаходиться в Німеччині. Імовірно, його VPN налаштований на Україну, тому Google Maps і не вказує назву країни в описі українських міст. Усе, як заповідав Петр I, — будь-якими засобами формувати ілюзію, що України не існує. 

Маніпуляції картами бойових дій

З початку повномасштабного вторгнення російська пропаганда також активно поширює власну псевдоаналітику бойових дій, у якій спотворює реальну ситуацію на фронті. Звісно, це стосується і маніпуляцій з мапами. На таких мапах пропагандисти викривляють межі контролю територій, перебільшують військові успіхи рф та применшують власні втрати. Мета та сама — створити ілюзію, тільки тепер вже військових переваг.

Так, на початку березня 2022 року пропагандисти публікували карту, на якій буцімто відбувається повна або часткова блокада Києва, Чернігова, Сум, Харкова, Миколаєва, а також начебто йдуть бої в Одеській області зі сторони невизнаного Придністров’я.

Утім, карти Інституту з вивчення війни демонстрували принципово іншу ситуацію, яка не збігалася з російськими мріями про «бліцкриг».

Нині військовими мапами теж маніпулюють, але в меншому масштабі — адже темпи просування ворога нижчі, ніж на початку 2022 року. Росіяни часто перебільшують розміри «червоної» та «сірої» зон або малюють величезні стрілки наступу, щоб поширити паніку на прифронтових територіях.

Як не потрапити на гачок мапаганди?

Маніпуляції з мапами є сильним інструментом дезінформації. До мапаганди вдаються здебільшого авторитарні, тоталітарні держави, аби формувати у суспільства викривлені уявлення про світ. Таким чином мапаганда становить загрозу для національної безпеки держав. Протидіяти їй необхідно як на державному, так і на побутовому рівнях. 

Як не стати жертвою картографічних маніпуляцій:

• Аналізувати контекст. Звідки мапа, коли створили, хто її опублікував та який меседж публікації.
• Перевіряти першоджерело. У фейках можуть виривати з контексту оригінальне повідомлення, редагувати фото чи відео. Тож завжди треба звірятися з оригіналом. 
• Не покладатися на одне джерело. Порівнювати дані з декількох надійних ресурсів. Наприклад, інтерактивних мап DeepState, Liveuamap, Ukraine Control Map, якщо йдеться про мапу бойових дій.