«Ми не набрали бали з математики на НМТ»: кого не пускає до університету обов’язкова математика?

Один із найсвіжіших прикладів — це кейс випускниці художньої школи, яка не подолала поріг із математики, а тому не може вступити на омріяну спеціальність. Цей допис став вірусним і багато кому відгукнувся. Так, одна з коментаторок написала, що складала ЗНО тоді, «коли на мої спеціальності математика була необовʼязковою. І вступила скрізь завдяки високим балам з мови, літератури й історії». Така позиція демонструє переконання, що людина може бути обдарованою не в математиці, а в чомусь іншому, тому обов’язкова математика «ламає» майбутнє абітурієнтів, які могли б легко вступити на нематематичні спеціальності. 

Інші ж відзначають, що для творчих чи спортивних спеціальностей математика має мінімальну вагу: достатньо пройти поріг «склав/не склав», який цього року становить 5 тестових балів. При цьому на іспиті дозволяється використання довідкових формул. Звучать і більш рішучі оцінки. Так, науковиця Ірина Єгорченко вважає, що відмова від математики збереже 5 художників, але коштуватиме 10 тисяч інженерів, а ціна нехтування математикою — національна безпека країни. Цікаво, що суперечки точаться саме довкола математики, тоді як обов’язкові українська мова (завжди) чи історія України (у 2022 та з 2024 року) подібної критики не викликають. 

Дискусії про доцільність обов’язкової математики та побоювання, що вона «відсіє» не лише слабших абітурієнтів, а й тих, хто добре знає «гуманітарні» предмети та не планує вступати на спеціальності, пов’язані з математикою, часто ґрунтуються на емоційних аргументах. Ми ж маємо змогу перевірити, наскільки ці побоювання відповідають дійсності.

Для цього ми взяли відкриті дані НМТ/основних сесій ЗНО 2016-2024 рр. за всі роки, доступні на сайті УЦОЯО на момент написання цієї статті. Окрім математики, ми розглянули два інші обов’язкові цьогоріч «гуманітарні» предмети — українську мову й літературу (з 2022 року — українська мова) та історію України. Ми проаналізували подолання порогів «склав/не склав» із вказаних предметів, тому 2022 рік не враховуємо, адже тоді порогові бали не встановлювали.

Спершу порівняємо за роками частки тих, хто не пройшов поріг з української мови, історії України та математики (рис. 1). Якщо виявиться, що відсоток тих, хто не склав математику, не вищий, ніж із мови чи історії, це може свідчити, що занепокоєння щодо «проблемності» саме ЗНО/НМТ з математики перебільшені: цей предмет «відсіює» не більше вступників, ніж два інші «гуманітарні» предмети.

З 2016 по 2020 рік частка вступників, які не подолали пороговий бал ЗНО/НМТ, суттєво не відрізнялася для української мови, історії України та математики й була для всіх предметів нижчою від 20%. У 2016-2019 роках частка тих, хто не подолав пороговий бал з математики, була лише трохи більшою, ніж з історії України, а в 2020 році вона стала навіть нижчою. Розрив між математикою та українською мовою дещо помітніший, але його теж не можна назвати великим (хіба за винятком 2017 року, коли частка тих, хто не склав українську мову, була більш ніж удвічі менша порівняно з математикою. Та справедливості заради, історію України теж не склали майже удвічі більше абітурієнтів, ніж українську мову). В цей період обов’язковим предметом була тільки українська мова, а історія та математика були предметами на вибір. Це створювало певний баланс: усі складають українську мову, але одні можуть обрати другим і третім предметом суто «гуманітарні» (наприклад, історію та англійську), а інші — лише «технічні» (до прикладу, математику та фізику). 

Однак у 2021 році правила змінили: крім української мови, другим обов’язковим предметом стала математика, а третім — історія України або іноземна мова на вибір. І саме цей рік став рекордним за часткою тих, хто не подолав пороговий бал з математики (більше 30%).

У 2022 році через повномасштабне вторгнення ЗНО замінили на НМТ, де спершу не було порогових балів, і всі абітурієнти отримали принаймні мінімальні 100 з 200 можливих балів. НМТ передбачає написання всіх предметів в один час і з використанням комп’ютерів, що зумовило суттєві зміни у форматі іспиту, як-от відмова від есе та відсутність математичних задач, для яких потрібно показати хід розв’язання. Такі зміни могли зумовити те, що НМТ 2023 року склала переважна більшість абітурієнтів — не пройшли поріг тільки 4.2% з математики і менш ніж 1% з мови та історії.

Однак у 2024 році ситуація знову змінилася. Математику не змогли скласти 12.8% вступників, тоді як українську мову та історію України — менш ніж 1%. З одного боку, відсоток тих, хто не склав математику, нижчий, ніж у часи ЗНО, з іншого боку розрив між математикою та іншими предметами значний. Крім того, якщо в часи ЗНО ненабрання порогового балу з математики не закривало можливості вступу до ЗВО на «гуманітарні» спеціальності, то в нинішньому форматі іспиту це означає неможливість вступу в принципі. 

Отже, після запровадження обов’язкової математики ми таки спостерігаємо те, що її не складає значно більша частка вступників порівняно з українською мовою та історією України: це справедливо для 2021 та 2024 років. Втім, це ще не означає, що ті, хто не складає математику, дійсно добре знають обидва «гуманітарні» предмети. Тож розглянемо, як склали українську мову та історію України ті, хто склав математику, та ті, хто її не склав.

У 2016-2021 роках абітурієнти, котрі не склали математику, куди частіше не набирали мінімальних балів з української мови та історії України порівняно з тими, хто подолав поріг з математики (рис. 2). Натомість у 2023-2024 роках (із запровадженням НМТ) розрив між тими, хто склав і не склав математику, суттєво скоротився і став майже непомітним. Незалежно від результату з математики, абітурієнти майже не мали проблем із подоланням порогу з мови та історії. Це може бути пов’язано з тим, що після запровадження НМТ історію України та українську мову стало важче не скласти через встановлення низького порогового балу. Відтак вони вже майже не відділяють зовсім слабких абітурієнтів від тих, хто володіє бодай базовими знаннями з цих предметів. Імовірно, більш показовим буде порівняти бали з мови та історії серед тих, хто склав та не склав математику.

З рис. 3 видно, що до 2021 року включно ті, хто не долав пороговий бал з математики, в середньому куди гірше писали українську мову та історію України, ніж ті, хто цей поріг долав. Особливо помітний цей розрив для української мови.

У 2023-2024 роках розрив між середніми балами з української мови та історії у тих, хто склав і не склав математику, скоротився приблизно удвічі порівняно з 2016-2021 роками. Втім, різниця все ще помітна: абітурієнти, які не подолали поріг з математики, в середньому мають нижчі результати з обох «гуманітарних» предметів. Отже, навіть якби вони не складали математику, все одно були би в середньому менш конкурентоспроможними при вступі.

Хоча середній бал з української мови та історії України серед тих, хто склав математику, вищий, ніж серед тих, хто її не склав, це ще не дозволяє остаточно стверджувати, що математика «відсіює» не лише слабших вступників, а й тих, хто добре володіє хоча б одним із цих предметів. Тож порівняймо частку абітурієнтів, які отримали високі бали (185 і більше) з української мови та історії України серед тих, хто склав і не склав математику. Бал 185+ — це рівень, за якого вступник може претендувати на бюджетне місце майже на будь-яку спеціальність.

Як видно з рис. 4, різниця частки абітурієнтів із високими балами з української мови та історії України між тими, хто склав і не склав математику, значна, й вона не на користь останніх. Відсоток абітурієнтів, котрі не склали математику, однак отримали 185+ з мови чи історії, мізерно малий (менше 0.2%). Найбільш вираженим розрив між тими, хто склав і не склав математику, був у 2016-2021 роках, особливо для української мови.

У 2023-2024 рр. частка тих, хто набрав 185+ балів серед тих, хто подолав поріг з математики, знизилася для обох предметів порівняно з 2016-2021 роками. За рахунок цього розрив між групами зменшився, але вступники, які не склали математику, все одно значно рідше демонструють високі результати з обох «гуманітарних» предметів.

Таким чином, обов’язкова математика не є фактором, котрий систематично «відсіює» вступників, які добре знають «гуманітарні» предмети. В середньому ті, хто гірше знає математику, гірше складають і «гуманітарні» предмети, такі як українська мова та історія України. І хоча у роки ЗНО це було помітніше, під час НМТ ми теж спостерігаємо ці відмінності. Випадки, коли потенційні вступники, які дуже добре склали українську мову чи історію, не можуть подолати поріг з математики, поодинокі. Крім того, їх можна пояснити не лише кращими здібностями до «гуманітарних» предметів, а й індивідуальними обставинами.

Загалом, запровадження обов’язкової математики не суперечить «духу конкуренції», оскільки вступ до закладу вищої освіти передбачає змагання за обмежену кількість місць, зокрема бюджетних. А для цього необхідно продемонструвати базовий рівень академічної підготовки, в тому числі математичної. Аргумент про складність обов’язкової математики для абітурієнтів, які планують вступати на спеціальності без математичного ухилу, можна віддзеркалити: майбутні вступники на «технічні» спеціальності змушені складати українську мову та історію України — обов’язкові предмети, котрі не завжди безпосередньо пов’язані з обраною освітньою траєкторією. Проте дискусії про обов’язковість найчастіше виникають саме щодо математики.