Чи живуть українські судді на одну зарплату та чи можна лише за декларацією про доходи вирахувати імовірного корупціонера серед представників Феміди?
Незалежність та недоторканність суддів – один із елементів їхнього статусу, які гарантуються Конституцією та Законами України. Проте недоторканність аж ніяк не повинна асоціюватися з безкарністю.
Затримати суддю навіть за корупційне діяння неможливо без дотримання спеціальної процедури. За старим законом затримання вимагало згоди Верховної Ради України, а відсторонити від посади могла лише Вища кваліфікаційна комісія суддів у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності та на підставі клопотання Генерального прокурора України (ст. 49 старого ЗУ “Про судоустрій і статус суддів”). За новим законом 2016 року затримання судді можливо виключно під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину або за згодою Вищою ради юстиції (ст.49 ЗУ “Про судоустрій і статус суддів”).
Мережа викривачів Corrupt.ua надіслала інформаційний запит до Вищої кваліфікаційної комісії суддів та дізналася, що у 2014 році Генеральна прокуратура України 35 разів зверталася щодо відсторонення суддів. Найчастіше у зв’язку з підозрами в одержані ними (або обіцянки отримання) неправомірної вигоди та постановлення завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали чи постанови. У результаті того року відсторонили за підозрою у хабарництві сімох суддів та тільки одного звільнили у зв’язку з тим, що вступив у силу обвинувальний вирок.
Раніше VoxUkraine описав статистичний портрет звичайного українського судді за аналізом їх декларацій у 2014 році. Зараз ми отримали прізвища, імена та посади служителів Феміди, які підозрювалися у корупційних діяннях того року. Тому ми задалися питанням, а чим же відрізняється декларація судді-хабарника від середньостатистичного судді? Можливо саме у цих документах є індикатори, які дадуть змогу ідентифікувати потенційного корупціонера?
Прокуратура vs суддівська комісія
У публікації проаналізовані декларації за 2014 рік 17 суддів з різних регіонів України, які підозрювалися у неправомірних діях та відсторонення від посад яких вимагала Генеральна прокуратура. Загалом за 2014 рік прокуратура надіслала комісії 35 таких офіційних звернень. Проте, впродовж року щодо деяких суддів звернення повторювалися декілька разів.
Наприклад, щодо відсторонення від посади судді Деражнянського районного суду Хмельницької області Олега Дворніна Генеральною прокуратурою було надіслано аж 5 звернень, судді Суворського районного суду м.Одеси Андрія Лупенка – чотири, судді Савранського районного суду Одеської області Оксани Трачової – три.
Найчастіше у неправомірних діях підозрювали суддів загальних місцевих суддів – у 94% випадках. Також у перелік потрапив один представник загального апеляційного суду. Пояснити це можна тим, що місцеві суди – це головна ланка в системі судів загальної юрисдикції. На них припадає основне судове навантаження, оскільки вони розглядають абсолютну більшість кримінальних, цивільних, господарських та адміністративних справ. Звідси й виходить, що є більша імовірність для ухвали «потрібного» рішення, відтак й для вчинення різного роду корупційного діяння.
Якщо звернути увагу на регіони, де працювали підозрювані у неправомірних діях судді, то четверо з них з Київщини, троє з Одеси, по двоє з Вінниччини та Черкащини, а також по одному із інших регіонів – Львівщини, Хмельниччини, Харківщини тощо.
«Бідні» судді
Доходи
Сумарний дохід сім’ї українського судді, що підозрюється у вчиненні корупційного злочину менший від доходу сім’ї його середньостатистичного колеги на 28 тис. грн. Якщо брати дані окремо, то зарплата підозрюваних у хабарництві на 16 тис. менша від середнього показника в 258 тис.грн. на рік, при цьому і дохід його сім’ї теж менший від середніх даних майже на 12 тис. грн. або 13%.
Якщо доходи суддів майже не відрізняються, то розбіжність у банківських вкладах дійсно вражає. Зокрема, якщо середньостатистичний суддя має заощаджень на суму майже 34 тис. грн., то потенційно нечесний представник Феміди офіційно декларує лише 1205 грн., тобто у 28 разів менше! Щодо суддівських сімейств, то вони теж мають на 34% менше збережень (28 тис. проти середньостатистичних 42 тис.грн.).
Нерухомість
Не можуть судді, підозрювані у корупції похвалитися й кількістю нерухомості. Якщо вірити даним з декларацій, то такі судді мають вдвічі менше житлової площі, аніж їхні колеги. Офіційно у власності таких суддів перебуває лише 45 м² нерухомості, тоді як середній показник по Україні – 89 м².
Щодо суддівського сімейства, то різниця у квадратних метрах не велика – всього 9 м²., або 12% (79 м² нерухомості у порівняння із 70 м². – середнім показником по Україні).
Якщо подивитися на фінансові зобов’язанння декларанта та членів його сім’ї, у яких враховано і погашення сум позики, і утримання майна, то сам суддя має їх лише 16 тис., а сім’я – майже 11 тис.грн., що на 16% та 40% менше від середніх показників.
Земля
Також велика відмінність у деклараціях – у кількості задекларованої землі. Ця різниця складає 3,35 рази (6749 м² проти 2012 м² по Україні).
Чому вони не приховують ці розбіжності? Справа в тому, що землю сховати набагато складніше, ніж, скажімо, автомобіль, при купівлі якого не обов’язково переоформлювати його на себе і, відповідно, не обов’язково вказувати в декларації зразка 2014 року. Те саме і з вкладами в банках. Судді, як і будь-хто, можуть користатись послугами посередників і виводити «вільні» кошти за кордон, не фігуруючи при цьому в офіційних документах. А от на земельну ділянку обов’язково оформлювати право власності, саме тому її складніше приховати, як і будь-яку іншу нерухомість.
Щодо сім’ї суддів, то значної різниці у кількості землі немає – 4493 м², у той час як середній показник по Україні – 4112 м².
Авто
Власним транспортом володіє лише третина суддів – 35%, у той час інші 65% вказують відсутність авто у декларації про доходи. Якщо порівнювати кількість авто із середнім значенням по Україні, то на одного суддю, підозрюваного у корупції припадає лише 0,41 авто, у той час як на його колегу, середньостатистичного суддю – 0,7.
Щодо сімейств суддів, то знову ж, немає значної різниці. Власним транспортом володіє кожна третя суддівська сім’я, а у середньому на суддівське сімейство припадає 0,5 авто, у той час як на сім’ю хабарника – 0,59.
Зважаючи на опрацьовані дані можна зробити наступні висновки:
- За допомогою лише однієї декларації про майно чітко вказати на суддю-корупціонера неможливо, оскільки кожний випадок – унікальний, а у даній статті наведено порівняльні середні дані декларацій суддів, що підозрюються у корупційних злочинах та середньостатистичних представників Феміди. Однак є чимало разючих відмінностей, які можуть стати індикаторами для перевірок.
- У зоні ризику – судді із загальних місцевих суддів, оскільки саме цими інстанціями розглядається абсолютна більшість судових справ.
- Земля – цінний ресурс і чим більше її у самого судді, тим більше варто звертати увагу на цей факт. Оскільки середній суддя в Україні володіє 20 сотками землі, то такі судді у власності мають майже 70 соток. Саме тому відхилення від середнього показника (0,2 га) у сторону збільшення повинне викликати підозри. Втім, є імовірність, що судді могли отримати землю у спадок.
- Суддя, що підозрюється у злочині, декларує вдвічі менше нерухомості – лише 45 м².
- Іще один індикатор, на який варто звернути увагу, це збереження, які у суддів, які підозрюються у злочинах у 28 разів менші. Якщо у середньому суддя має збережень 34 тис.грн., то підозрілий суддя лише 1,2 тис.грн. Те ж стосується їх сімей, які зберігають на 34% менше (28 тис.грн. при середньому показнику у 42 тис.грн). Щодо фінансових зобов’язань, то вони на 16 % менші середнього показника (нагадаємо, це 19 тис.грн.) та зобов’язання сім’ї декларанта, які на 40% менші від середнього показника (42 тис.грн.)
У дослідженні бралися за основу декларації суддів за 2014 рік. Враховуючи суспільний інтерес, актуальними є порівняння отриманих даних з даними декларацій 2015 року, оскільки ключовими показниками залишається кількість землі, нерухомості та фінансових збережень, якими володіють судді та члени їх сімей.
Застереження
Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний