Найкращі українські та міжнародні економісти підготували книгу про відбудову України

Видання є дороговказом для влади, адже у ньому враховані міжнародний досвід та особливості України. Книга містить як загальні принципи та цілі відбудови, так і конкретні інструменти та політики, які варто застосовувати в різних галузях для досягнення визначених цілей та відбудувати Україну кращою, ніж вона була до війни.

Книга вийшла за редакцією Юрія Городніченка (професор Університету Каліфорнії в Берклі, голова Наглядової Ради «Вокс Україна»), Ілони Сологуб (наукова редакторка «Вокс Україна») та Беатріс Ведер ді Мауро (президентка CEPR, професорка Женевського інституту післядипломної освіти та INSEAD). Авторами книги стали 44 українські й іноземні науковці та практики.

Книга охоплює широкий спектр тем, як-от: відбудова міст та інфраструктури, відновлення ринку праці, освіти та науки, європейська інтеграція та реформи врядування та інші. Її мета — започаткувати дискусію про відбудову України, щоб на момент перемоги ми точно знали, що робити. Деякі реформи, приміром, реформування судової системи чи зміцнення інституцій, можна робити вже зараз.

Під час написання книги автори розглянули проблеми, які були в галузях української економіки до повномасштабної війни, а також здійснені реформи, оцінили вплив війни на той чи інший сектор та запропонували рішення з економічної політики, які потрібно втілити під час відбудови.

Ознайомитися з англомовною версією книги можна за посиланням.

Наразі готується та буде представлений найближчими днями українськомовний переклад видання.

Запрошуємо українську експертну спільноту та представників медіа до ознайомлення з книгою та публічного її обговорення.

Головні принципи відбудови, на думку авторів книги, такі:

1. Відбудова має відбуватися одночасно з європейською інтеграцією України — фактично це мають бути дві сторони одного процесу.
2. Відповідальними за відбудову мають бути український уряд та громадяни, тобто українські органи влади із залученням суспільства мають визначати пріоритети відбудови та забезпечувати ефективне витрачання коштів.
3. Допомога міжнародної спільноти має надходити швидко та переважно у формі грантів, а не кредитів, і бути прив’язана до умов: Україна має здійснити всі необхідні законодавчі та інституційні реформи, необхідні для входження до ЄС та НАТО, оскільки це потрібно насамперед Україні.
4. Потрібна єдина агенція з чітко визначеною структурою, яка організовуватиме відбудову — як залучення коштів, так і їх витрачання. Агенція має базуватися в Україні, але тісно співпрацювати з Європейською Комісією.
5. Відбудовувати краще, ніж було. Відбудова має бути процесом глибокої модернізації України.
6. Участь приватного капіталу. Коштів міжнародних партнерів України буде недостатньо для відбудови. Потрібно залучати приватний капітал — рівень інвестицій до ВВП має становити понад 30% порівняно з 15-18% до війни. Для цього, по-перше, потрібно виконати “домашню роботу” (насамперед завершити судову реформу), по-друге, потрібно організувати схему страхування воєнних ризиків із допомогою донорів.
7. Де це можливо, потрібно покладатися на ринки, а не на адміністративний розподіл ресурсів. Потрібно підтримувати конкуренцію та усувати адміністративні обмеження роботи підприємств.
8. Одним із факторів успіху реформ у Польщі після 1991 року було те, що на момент розпаду соціалістичного блоку поляки мали визначений план реформ, дискусії щодо якого були проведені раніше. Варто скористатися цим досвідом, щоб провести модернізацію країни швидко та ефективно.
9. У результатів відбудови Україна має стати сильною демократичною державою, яка має сучасну економіку, стійкі інституції та потужний оборонний сектор (оскільки безпекова ситуація у середньостроковій перспективі скоріше нагадуватиме становище Ізраїлю). Також Україна має стати повноправним членом ЄС та НАТО.