Наслідки російсько-української війни для країн Африки
Beta

Наслідки російсько-української війни для країн Африки

Photo: ua.depositphotos.com / Subbotina
22 Липня 2022
FacebookTwitterTelegram
1213

Російські військові скинули потужні авіабомби на територію компанії «Голден Агро» в Рубіжному на сході України, знищивши елеватор із 17 тис. тонами пшениці та 8,5 тис. тонами соняшнику. Десь о тій самій порі на іншому континенті батько з Тиграю, Ефіопія, щосили намагався дістати буханець хліба для своєї родини. В Ефіопії понад три чверті пшениці за Всесвітньою продовольчою програмою та програмами уряду надходить з України чи Росії.  

Порівняно з Європою, Азією, Океанією та Америкою, Африка має високий рівень залежності від імпорту зернових (40% наявних продовольчих запасів зернових імпортується, а не виробляється всередині країни) та найвищий показник поширеності недоїдання (20% населення постійно страждає від проблеми звичного харчування, якого не вистачає для підтримки нормального активного та здорового способу життя).

Багато африканських країн покладаються на імпорт продовольства з України та Росії. За даними «Комтрейд ООН», більше половини всіх імпортованих зернових Республіки Конго й Танзанії в 2020 році припадало на Росію, а понад 43% імпорту зернових до Тунісу в 2019 році надійшло з України. У Беніні, Кабо-Верде, Камеруні, Республіці Конго, Уганді, Нігері, Танзанії та Мавританії імпорт пшениці з Росії та України становить 60 або більше відсотків споживання за останніми даними Звіту Світового банку. Цей самий звіт показує, що ціни на пшеницю підскочили більш ніж на 40% від початку повномасштабної російсько-української війни у лютому. Зростання цін на продукти харчування та блокування імпортних потоків через війну, ймовірно, ще більше погіршать ситуацію із затримкою росту серед дітей віком до 5 років в Африці, яка становила близько 30% у 2018 році (порівняно з 20% в Азії та близько 5% у Європі та Океанії)

Джерело: imf.org

За даними МВФ, близько 24 країн мають високий або помірний ризик продовольчої безпеки з погіршенням умов. Більшість із них знаходяться в Африці.

Війна продовжує посилювати тиск на африканський континент і через інші канали. Росія експортує викопне паливо, переважно сиру нафту та природний газ, а також вугілля. Підвищення цін на енергоносії, викликане перебоями в постачанні, найсильніше вдарило по найбільш вразливих економіках. Імпортери на кшталт Кабо-Верде, Ботсвани, Маврикію і Того потерпають від зростання цін, оскільки вони споживають енергію безпосередньо та використовують її як сировину для виробництва інших товарів і послуг на експорт.

Навіть країни-експортери енергоносіїв у регіоні недостатньо захищені від цінових шоків на енергоносії через обмеження нафтопереробних потужностей, що змушує їх експортувати сиру нафту та імпортувати продукти нафтопереробки. У Нігерії, яка експортує нафту, наприклад, ціни на зріджений нафтовий газ (ЗНГ) зросли більш ніж на 60%, а на дизельне паливо — більш ніж на 150% порівняно з минулим роком. За оцінками Міжнародного енергетичного агентства, до 20 мільйонів африканців на південь від Сахари, які нещодавно отримали доступ до базових послуг із постачання електроенергії та/або сучасних видів палива для приготування їжі типу ЗНГ, більше не зможуть платити за ці послуги.

Водночас виросли ціни на добрива, які залежать від цін на природний газ, що погіршило проблему продовольчої безпеки в країнах, які залежать від імпорту, навіть якщо вони й не імпортують добрива з Росії.

Іншим каналом впливу є туризм. Серед африканських країн, які залучають велику частку туристів із Росії та України – Єгипет, Туніс і Танзанія.

За оцінками Світового банку, негативний вплив пандемії, посилений вторгненням Росії в Україну та пов’язаною з цим інфляцією, може призвести до крайньої бідності понад 25 мільйонів африканців на південь від Сахари до кінця 2022 року. Зростаюча нерівність посилює наявні громадянські конфлікти, соціальні заворушення та політичну нестабільність у декількох країнах. Протести проти підвищення цін вже розгортаються в Марокко, Єгипті, Кенії, Тунісі та Судані.

Багато африканських країн вичерпали свої фінансові резерви. Наразі МВФ уважає сім країн Африки такими, що перебувають у ситуації боргової кризи. Це підвищує ризик дефолту за зовнішнім державним боргом наступного року.

У країнах на кшталт Гвінеї-Бісау, Ефіопії, Центральноафриканської Республіки, Союзу Коморських Островів, Ліберії, Малі, Нігеру, Чаду і Сьєрра-Леоне сільське господарство становить більше третини економічного виробництва країни, тож у ньому зайнята більшість робочої сили. Для порівняння, на сільське господарство в середньому припадає близько 5% світової економіки. Зростання витрат на енергоносії означає вищі витрати на виробництво та нижчі врожаї, що пригнічує виробництво в цьому важливому секторі. У сільському господарстві Африки зайнято більше жінок, ніж чоловіків (54 проти 46 відсотків у 2019 році, згідно зі звітом Міжнародної організації праці), а отже, жінки постраждають сильніше, що зменшить прогрес у гендерній рівності.

Цього року аграрії в Україні зуміли завершити посівну в умовах безперервних обстрілів та нестачі необхідної техніки, а також пального та насіння. Країна збирала насіння з усього світу, оскільки ланцюжки постачання були порушені, а багато сховищ зруйновані. Зараз починається сезон збору врожаю, і він ще ніколи не був таким небезпечним через міни, залишені в землі російськими військами.

Однак українці стійко тримаються не лише на полях. Вони збирають кошти на зброю, щоб зупинити агресора та відновити вражені російськими ракетами залізничні шляхи, плануючи використати їх як альтернативу перевезенню зернових на експорт водним транспортом. Їхня мета співзвучна з метою Африканського союзу та його держав-членів – захистити суверенітет та територіальну цілісність своєї країни. Можливо, світові просто необхідно робити більше, щоб такі благородні цілі могли бути досягнуті всіма державами, які борються за власне виживання.

Автори

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний