Наслідки війни для світової економіки та окремих країн Європи: Чехія

Вже вісім довгих місяців минуло з початку повномасштабної війни, яку розв’язала росія проти України. Результатом стали зруйновані українські міста і села, десятки тисяч загиблих наших військових та цивільних співвітчизників. Знищені сотні підприємств, об’єктів інфраструктури, тисячі  малих та середніх бізнесів, а мільйони українців змушені шукати притулку або у більш безпечних регіонах країни, або за кордоном. 

Але ця війна вдарила не тільки по Україні. Шок від неї, як кола по воді, розповсюдився на весь світ. Глобальна економіка ще не встигла оговтатись від руйнівного впливу Covid-19, як російська агресія знову затягує світову економіку в Мальстрем економічної кризи. Світове економічне зростання після прискорення у постковідний 2021 рік стало швидко гальмувати. За оцінками МВФ глобальне економічне зростання уповільниться до 3.2% порівняно із 6% у 2021 році. Це є найнижчим показником за двадцять попередніх років, за винятком кризи 2008 та «ковідного» 2020 року.

Водночас до світової економіки знову повернулася висока інфляція, яка стала головним викликом для центральних банків світу. Гібридна енергетична війна росії проти Європи підштовхнула ціни на енергоносії високо вгору, а руйнування сільськогосподарського сектору, харчової промисловості в Україні та блокада українського експорту стали одним із головних тригерів зростання продовольчих цін у світі. За оцінкою МВФ, у 2022 році світова інфляція сягне 8.8% порівняно з 4.7% у 2021 році. А низка бідних країн, які прямо чи опосередковано були залежні від імпорту зерна та цін на продукти харчування,  взагалі опинилися на межі зубожіння. Тобто війна росії в Україні загальмувала світовий економічний розвиток та майже удвічі прискорила зростання світових цін.

МВФ опублікував новий прогноз розвитку як світової економіки, так і економічного стану окремих регіонів світу та перспектив економічного розвитку.

Звісно, найбільше втрачають країни Європи, особливо низка країн східної Європи, які несуть найбільший тягар руйнівного впливу війни та найбільше допомагають Україні як військовими поставками, так і прийомом та утриманням мільйонів біженців. За оцінками МВФ, темпи зростання ВВП в Євросоюзі у 2022 році знизяться до 3.1% порівняно із 5.3% у 2021 році, у той час як європейські країни з новими ринковими економіками загальмують до 0.9% порівняно зі значними темпами зростання у 6.5% у 2021 році. Найбільшого негативного впливу зазнали дві найуспішніші у проведенні ринкових структурних  реформ  східноєвропейські країни – Чехія та Польща. Вони прийняли найбільшу кількість українців з урахуванням розміру їхніх економік та населення та надають значну допомогу Україні. Чехія із запровадження інфляційного таргетування у далекому 1996 році мала однознакову інфляцію, а Польща за останні 20 років стабільно мала один із найкращих показників економічного зростання на Європейському континенті. За останніми оцінками економічне зростання в обох країнах суттєво загальмувало і буде продовжувати гальмування і в 2023 році, а інфляція в обох країнах вийшла далеко у двознакову зону (у вересні інфляція у Чехії досягла 18%, у Польщі 17.2%)  при тому що довгострокові інфляційні цілі обох центральних банків дорівнюють 2% (див. рис. 1).

Далі розглянемо більш детально поточну економічну ситуацію в Чехії, яка з одного боку, віддзеркалює загальні проблеми європейських країн, а з іншого, найбільше постраждала від руйнівного впливу війни в Україні (окрім України, звісно). 

Чеська республіка

Зростання та зайнятість. Зростання ВВП знизилося в поточному році порівняно з постковідним 2021 роком, коли чеська економіка відновилася після кризи. Внутрішня економічна активність швидко загальмувала з початку 2022 року, коли розпочалася ескалація російської агресії проти України. Так, якщо взимку 2022 року прогноз зростання ВВП Чехії на цей рік був 6%, то у серпні – вже 2%. Це дає уявлення про загальний вплив війни на чеську економіку. Зниження економічного зростання відбувається як за рахунок значного скорочення споживання домогосподарств, так і через нижчу інвестиційну активність бізнесу. Споживання домогосподарств зменшувалося через падіння реального доходу та швидке зростання вартості життя. Інвестиції скоротились через високу невизначеність бізнес-клімату, швидке зростання цін на енергію та сировину та розриви багатьох технологічних ланцюжків. Незважаючи на гальмування економіки, зайнятість поступово зростає через те, що фірми намагаються не звільняти персонал, щоб запобігти високим витратам на найм нових працівників у майбутньому, коли економічне зростання відновиться (як видно з таблиці 1, безробіття у Чехії є низьким, що спричиняє підвищення зарплат та інші зусилля компаній з утримання персоналу).

Інфляція. Як і в решті країн Євросоюзу, інфляція в Чехії з початку року суттєво прискорилася. Вереснева річна інфляція досягла 18% – рівень, небачений у Чехії з 1993 року. При цьому виросли ціни на всі товари споживчого кошика: комунальні послуги подорожчали через зростання вартості енергоносіїв, а ціни на продукти харчування – через влаштовану Росією продовольчу кризу. Базова інфляція (тобто індекс цін за винятком продуктів та енергоносіїв) також швидко зростала з початку року, відзеркалюючи зростання сукупного попиту через зростання зарплат та пенсій, фіскальних трансфертів на компенсації домогосподарствам від зростання енергетичних цін, допомоги біженцям з України та власникам житла, де оселилися українці. Підвищення інфляційних очікувань також робило свій внесок у зростання інфляції. За оцінками банку Чехії, у 2023 році інфляція має загальмувати через жорсткішу монетарну політику, повільніше зростання  цін на імпорт у майбутньому та помірне зростання зарплат. 

Поточний рахунок платіжного балансу. Поточний рахунок (ПР) суттєво погіршився з початком повномасштабної війни в Україні (-2% ВВП у першому кварталі 2022), враховуючи що всі попередні роки Чехія мала позитивне сальдо поточного рахунку, окрім 2021 року, коли був невеликий дефіцит -0.8% ВВП. Таке розширення дефіциту ПР пояснюється порушенням технологічних ланцюгів, зокрема в автоіндустрії, та значним погіршенням умов торгівлі через зростання цін на сировину та енергоносії.  Різке зниження зовнішнього попиту в основних країнах – торговельних партнерах, таких як Німеччина та інші країни Євросоюзу, також зробило внесок у  погіршення поточного рахунку. За оцінками центробанку Чехії, дефіцит поточного рахунку цього року може сягнути -5.6% ВВП, а наступного року зменшиться до -2.6% ВВП. 

Фіскальна політика. Бюджет Чехії став дефіцитним у 2020 році, коли країна запровадила низку заходів з підтримки економіки під час пандемії. Цього та наступного року дефіцит зведеного бюджету залишатиметься на рівні близько 5% ВВП через зростання державних видатків – зокрема на військову та гуманітарну допомогу Україні, допомогу українським біженцям, а також через санкції, запроваджені проти Росії. 

Монетарна політика. На своєму останньому засіданні 29 вересня 2022 року Правління Чеського національного банку (ЧНБ) вирішило залишити ставку політики (ставку репо) на рівні 7%. Це є «голубиним» рішенням враховуючи значний та стійкий інфляційний тиск. Базова інфляція є високою й навряд чи знизиться в найближчому майбутньому. Ціни ростуть за широкою номенклатурою товарів – найширшою серед європейських економік (рис. 1), що свідчить про інфляцію попиту та підвищення інфляційних очікувань, що вимагає відповідної реакції центрального банку (тобто підвищення процентної ставки).

Висновки

Війна в Україні продовжує негативно впливати на світову економіку. Найбільше потерпає Європейський континент, особливо країни Східної Європи. Темпи економічного зростання швидко падають, і за прогнозами, в окремих країнах східної Європи можлива рецесія. Незважаючи на те, що провідні центральні банки почали підвищувати ставки, інфляція продовжує зростати. Це призводить до падіння реальних доходів населення та звужує сукупний попит. Продовження бомбардувань критичної інфраструктури України та холодна зима можуть активізувати нову хвилю переселенців, що буде додатковим тягарем, переважно для країн Східної та центральної Європи. Східноєвропейські економіки вже прийняли у себе найбільшу кількість біженців відносно власного населення, тому фіскальне навантаження на бюджети цих країн було найбільшим. 

Інфляція у східноєвропейських країнах також є набагато вищою, ніж середня у Євросоюзі (Чехія – 18%, Польща 17.2%, Румунія-15.5% порівняно з  середньою 9.1% у єврозоні). З іншого боку, незалежна монетарна політика за режимів інфляційного таргетування дозволяє центральним банкам східноєвропейських країн рішучіше реагувати на зростання інфляції.

Головними ризиками залишаються продовження та ескалація війни в Україні та відповідний негативний вплив на економіку та фінанси Європейського континенту. Серед пов’язаних ризиків – зростання дефіциту енергоресурсів та цін на них, подальше гальмування економічної активності у Європі та зниження попиту на європейські експортні товари, а також поглиблення енергетичної та гуманітарної кризи, пов’язаної з російською агресією. Тільки рішучі спільні та скоординовані дії Європейського співтовариства з допомоги Україні та швидкої адаптації європейської економіки до поточної ситуації можуть допомогти у протистоянні російській агресії.