Неочевидна причина: чому Кремль заперечує шкоду, якої завдають російській економіці західні санкції
Beta

Неочевидна причина: чому Кремль заперечує шкоду, якої завдають російській економіці західні санкції

Photo: ua.depositphotos.com / [email protected]
23 Червня 2022
FacebookTwitterTelegram
2056

Зі зрозумілих причин Кремль публічно не визнає того факту, що економічні санкції роблять боляче російській економіці. Він не може дозволити собі втратити обличчя вдома чи за кордоном. Песимістичні заяви російської влади пригнічували б економічну активність. Якщо поводитися так, ніби санкції не діють і є вкрай згубними для Заходу, це може призвести до їхнього скасування. Аналіз ще однієї мало обговорюваної причини високого санкційного порогу болі російської влади (тобто, схильності до неринкової економічної політики) наводиться нижче.

Тоді як західні спостерігачі намагаються ззовні оцінити наслідки санкцій для російської економіки, запроваджених через війну в Україні, оцінки російських економістів лежать у спектрі від розпачливих (наприклад, Наталія Зубаревич, Ігор Ліпсіц), дипломатично-нейтральних (як-от Олександр Аузан, Владислав Іноземцев), до по-смішному підбадьорливих оцінок деяких прокремлівських економістів на кшталт Михайла Хазіна чи Нікіти Крічевського.  Вердикт же російських економістів, які знаходяться за межами росіїї, незмінно негативний (наприклад, Сергій Алексашенко, Сергій Гурієв).

Докази серйозних збитків від західних санкцій є вагомими. Оптимісти в росії лише намагаються робити добру міну при поганій грі. Мабуть Кремль розраховував, що російська економіка (незмінно додатне сальдо зовнішньої торгівлі завдяки експорту енергоносіїв, анти-кейнсіанське наднизьке відношення державного боргу до ВВП, профіцит бюджету) як фортеця буде стійко протистояти неминучим санкціям Заходу, запровадженим після нерозсудливого вторгнення в Україну. Однак не лише санкції виявилися більш жорсткими, ніж очікувала російська влада. Заборона, запроваджена Заходом на експорт російської енергії, спричинила зсув міжнародного масштабу до альтернативних країн-постачальників енергії, вихід іноземних компаній з ринку й майже повне виключення росії з глобалізованої спільноти.

Безпрецедентні західні санкції, розроблені як засіб стримування проти вторгнення в сусідні країни, мали передбачені наслідки й поставили під загрозу саме функціонування російської економіки.

Росія зсередини — це ринкова економіка, яка значно залежить від імпорту для задоволення потреб виробничого сектору та споживачів. Крім енергетики та сільського господарства, російська промисловість переважно виробляє напівфабрикати та займається збіркою з компонентів іноземного виробництва. Більшість високотехнологічних продуктів доводиться імпортувати. Згортання імпорту через санкції, запроваджені після повномасштабного вторгнення, допомагає пояснити міцність рубля , але віщує передчасне припинення діяльності підприємств, банкрутство компаній та звільнення. Російські працівники недержавного сектору, як і споживачі деінде, можуть бути звільнені, виплачують іпотеку та кредити, та залежать від виплат допомоги. За законом після звільнення їм виплачують зарплату протягом трьох місяців. До осені цього року росія буде обтяжена виплатами допомоги з безробіття та підтримкою важливих виробничих підприємств, водночас фінансуючи ведення війни. Суверенний фонд країни в розмірі 180 мільярдів доларів, який є меншим за майже 200 мільярдів доларів готівки на рахунках компанії Apple, можна “проїсти” дуже швидко.

Нижчих обсягів експорту енергоносіїв, хоча й за вищими цінами, та значного скорочення імпорту недостатньо для забезпечення додатного сальдо торговельного та платіжного балансу. Однак, російська економіка, яка страждає від нестачі основних видів імпорту, ризикує скоротитися навіть більше, ніж на 10-15%, прогнозованих цього року західними економістами. Деякі росіяни питають себе, чи виживе російська держава в її нинішньому вигляді. Водночас прокремлівські коментатори вітають те, що вони вважають можливістю розвинути імпортозаміщення та переорієнтуватися на Азію, – регіон світу, що найшвидше розвивається. Вони з надією говорять про те, що Китай закриє розрив у імпорті товарів.

Можна назвати одну залишену поза увагою причину того, чому російська влада напрочуд самовпевнено ігнорує шкоду, завдану санкціями її майже розваленій та відносно невеликій економіці.

Судячи з недавніх зобов’язань щодо розрахунків за російські енергоносії в рублях та нібито ще більші наслідки від санкцій для Заходу, економічна позиція Кремля, схоже, останнім часом посунулася вліво. Тепер вона наблизилася до поглядів, що їх пропагують близькі до Кремля економісти-неомарксисти на кшталт Михайла Хазіна (гостя сумнозвісних ток-шоу Володимира Соловйова) та Сергія Глазьєва. Обидва є членами невеликої політичної партії «Родіна», очолюваної архи-яструбом Олексієм Журавльовим. Плідний пропагандист Хазін з усією серйозністю прогнозує швидкий крах західного світового порядку, занепад долара США як основної світової резервної та торговельної валюти, тоді як росія за 5-10 років потенційно стане світовою економікою номер 1, оскільки Китай, 25% економіки якого субсидується державою, і «перегріті» США сильно постраждають від неминучого економічного краху Заходу.

На його думку, підйому росії можна досягти, просто відмовившись від поточної ліберальної монетарної та фіскальної політики на користь державних інвестицій у виробничі потужності через відновлену російську банківську систему, яка нарешті надаватиме кредити. За словами Хазіна, результатом цього стане зростання ВВП в межах трохи більше десяти відсотків, як це було між 1998 і 2008 роками. Його прогнози для невеликої за масштабом російської економіки, яка стагнує, виглядають надмірно амбітними, що чітко видно з простого порівняння частки в загальному світовому ВВП росії (3,1%) та Китаю (18,2%) і США (15,8%) за паритетом купівельної спроможності (ПКС). За відсутності прогнозованого Хазіним малоймовірного краху китайської та американської економік, російській економіці було би важко випередити двох провідних світових суперників навіть за умови щорічного зростання ВВП на 10-15%.

І Хазін, і Глазьєв різко засуджують ліберальну економічну команду, яка наразі керує економікою, за повну неспроможність російської банківської системи «фінансувати випуск продукції через її концентрацію на спекулятивній діяльності на фінансових ринках». Хазін також говорить про відновлення сфер впливу росії, себто колишнього СРСР і країн Варшавського договору, через занепад Заходу, розпад ЄС та утворення нових світових валютних зон.

Радник путіна з економічних питань до 2019 року і член російської академії наук (РАН), Глазьєв наразі наглядає за очолюваним росією Євразійським економічним союзом (ЄАЕС), який задумувався як альтернатива Європейському Союзу (ЄС) і до якого входять лише росія, білорусь, Казахстан, Киргизстан та Вірменія. Глазьєв посилається на дослідження РАН, яке, вочевидь, розглядає прогнозований занепад долара та західних економік як історичний процес, подібний до кінця Британської імперії після Першої та Другої світових воєн. Він опортуністично стверджує, що заморожування 300 мільярдів доларів валютних резервів росії є поворотним моментом у падінні долара США через втрату довіри до останнього на міжнародному рівні. У недавньому інтерв’ю Глазьєв заявив, що війна, яка супроводжує занепад Заходу, вже триває, носить гібридний характер і є боротьбою за серця, уми та думки, а не завоювання територій.

Сумнозвісні завдяки своїм антиукраїнським поглядам, ці двоє економістів вважають перемогу росії над Україною вирішеною наперед.

Ці надумані неомарксистські прогнози про неминучий занепад Заходу забезпечують Кремлю зручне виправдання війни проти України та поведінки росії як держави-парії. Зрештою, якби основні опори заснованого на правилах сучасного міжнародного порядку розвалилися, то порушення правил з боку росії залишилося б безкарним. А оскільки Захід нібито веде проти неї гібридну війну, росія має законне право відповісти, використовуючи всі нові засоби гібридної війни всередині країни та за кордоном (пропаганда, диверсія, шпигунство).

Однак Кремль забагато ставить на те, що ці пророцтва здійсняться. Такий результат ретроспективно виправдав би вторгнення та звільнив би росію від відповідальності за вчинені нею військові злочини. Але не можна приховати той факт, що очікування та прогнози, висловлені двома економістами-неомарксистами, є вкрай перебільшеними. Подібні сценарії, передбачені Карлом Марксом у 19 столітті, не реалізувалися, а натхненна Марксом політика призвела до розпаду СРСР у 1991 році.

Важко зрозуміти, чи погляди Хазіна та Глазьєва є справжніми чи висловлюються для пропагандистських цілей. Упевнене очікування заміни долара США ігнорує той факт, що активи всіх фінансових установ світу в 2021 році становили понад 400 трлн доларів в еквіваленті, з яких половина, ймовірно, в доларах США. Щоб витіснити долар США, знадобилася б нереально велика монетарна емісія з боку конкуруючих центральних банків, з Китаєм в авангарді. Масштаб проблеми можна оцінити за загальним обсягом грошей в обігу (M2) у квітні 2022 року в розмірі 37 трлн доларів у Китаї, 21 трлн доларів у США, і лише 1,1 трлн доларів у росії. Ба більше, казначейські облігації США є найбільш бажаними ліквідними активами величезної частки резервів центробанків світу. Непогашений державний борг росії (18% її ВВП) занадто малий, щоб слугувати замінником, а рубль не визнається конвертованою валютою. Державний борг США, який дуже критикують, якраз і підкріплює домінування долара.

Західним економістам потрібно мобілізуватися задля дискредитації ретроградного економічного мислення, яке, схоже, до вподоби москві. Уряди на Заході повинні всіляко захищати себе від гібридних атак, які росія продовжить нарощувати. Їм також потрібно постачати Україні необхідну зброю.

Режим путіна не може реалістично переслідувати багато різних цілей ведення війни в Україні:  уникати чергового внутрішнього економічного розпаду в стилі 1991 року, відновлювати онтроль над колишнім СРСР і країнами Варшавського договору, підриваючи основи Заходу та встановлюючи рубльову зону.

Автори
  • Джордж Візерінгтон, Колишній запрошений викладач економіки та фінансів, Вестмінстерський університет (2007-2013)

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний