Перевірка фейків у рамках партнерства з Meta
У мережі поширюють інформацію, начебто усі українці можуть отримати собі на картку допомогу розміром в 1000 грн за програмою «Е-тисяча». Виплату здійснюють через сайт «єПідтримка».
Утім, це — шахрайство. Шахрайські сайти мімікрують під державну програму «Зимова єПідтримка». Посилання використовують задля викрадення персональної інформації.
Шахрайські ресурси мімікрують під фінансову допомогу від держави в розмірі 1000 грн за програмою «Зимова єПідтримка». Її ще неофіційно називають «тисячею Зеленського». Це одноразова виплата, заяву на яку може подати кожен українець, який перебуває на території України, з 1 грудня до 28 лютого 2024 року. Для цього потрібно авторизуватися у застосунку «Дія» і натиснути «Подати заяву». Після відкриття спеціального рахунку в банку-партнері гроші надійдуть нa кaртку «Національного кешбеку». Ті, хто не мають доступу до «Дії», можуть отримати гроші через відділення «Укрпошти».
Утім, сайт з начебто інформацією про соціальну виплату відрізняється від офіційного посилання на сайт «Зимової єПідтримки» в «Дії». Фейкове покликання складається з випадкового набору букв та не містить напису «diia.gov.ua». Оформлення сайту та умови отримання виплати теж суттєво відрізняються від офіційного урядового порталу. Наприклад, на фейковому сайті вказують, що залишився 1 день до завершення фінального етапу державних виплат. Проте заявки на справжню «тисячу Зеленського» прийматимуть до кінця лютого 2025 року. Також організації, логотипи яких перелічені у шахрайських дописах (KfW, центр соціальних послуг «Джерело», ЮНІСЕФ), не є організаторами «єПідтримки».
На шахрайському сайті пишуть, що отримані кошти можна буде витратити на будь-що. Однак справжню «тисячу Зеленського» можна буде витратити на обмежений перелік товарів та послуг: комунальні платежі, ліки, медичні чи юридичні послуги, освіту, спорт, книги, розваги, салони краси, квитки на транспорт, мобільний зв’язок та страхування. Також «Зимову єПідтримку» можна пожертвувати благодійним фондам або купити за неї військові облігації.
Щобільше, при переході за посиланням «для отримання коштів» з’являється попередження, що цей ресурс становить загрозу та пов’язаний з викраденням персональної інформації, наприклад паролів чи даних банківських рахунків.