У мережі поширюють фото нібито підірваного мосту поблизу Мелітополя у травні 2022 року. Однак фото, яке використовують у дописах, не пов’язане з подіями 2022 року.

Зворотний пошук по фото в Google показує, що воно з’явилось у мережі ще в 2014 році. 23 грудня 2014 року невідомі підірвали залізничний міст у Маріуполі, саме ця подія зображена на фото, які поширюють зараз. 

28 квітня 2022 року Генштаб ЗСУ повідомив, що група Руху опору ССпО ЗСУ підірвала міст з окупованого Криму до Мелітополя.

У мережі поширюють нібито сучасні кадри з українського кладовища «хірургічних відходів»  під Одесою, натякаючи на роботу «чорних трансплантологів».

Утім, відео поширюється щонайменше з 2015 року. Тоді його теж використовували для просування проросійських наративів.

Зворотний пошук у гуглі показав, що насправді відео з кладовища хірургічних відходів поширюється мережею щонайменше з 2015 року. Тоді російські ЗМІ поширювали фейк про те, що під виглядом «хірургічних відходів» таємно ховають загиблих бійців АТО. Місцеві медіа взяли коментар у завідувача Західного кладовища Сергія Стасенка, котрий спростував чутки. «Такого не було, і не може бути, це кримінальний злочин таємно ховати людей чи останки. На кожну могилу є документи, які також відповідають запису в морзі. Наприклад, у грудні минулого року у нас під табличками “хірургічні відходи” було 48 могил, цього – 31. Мабуть, комусь вигідно поширювати такі чутки та розбурхувати суспільство». 

Тож на Західному кладовищі в Одесі справді є ділянка, де утилізуються «хірургічні відходи»: абортовані матеріали, ампутовані частини тіла і т.д. Також там можна знайти безіменні могили з написами на бетонних табличках: «невідомий чоловік» та «невідома жінка». Як пояснював у 2010 році тодішній директор кладовища Анатолій Головань, йдеться про безхатьків, осіб, імена яких не вдалось встановити, померлих новонароджених. Іноді знайдені родичі встановлюють на могилах пам’ятники або хрести. 

Утилізація хірургічних відходів не є чимось атиповим та є елементом будь-якої системи охорони здоров’я. Наявність подібних ділянок на кладовищах жодним чином не вказує на роботу в регіоні «чорних трансплантологів».