Перевірка фейків у рамках партнерства з Facebook
У мережі поширюють інформацію, що Кнесет (парламент) Ізраїлю нібито виділив $84 млрд для скуповування українського землі.
Проте це — неправда. Кнесет Ізраїлю не виділяв такі кошти для придбання української землі. Ба більше, в Україні іноземці не мають права купувати землю.
Цей фейк поширюють із травня 2018 року. Уперше його опублікував на своїй Facebook-сторінці Едуард Долінський, директор громадської організації «Український єврейський комітет».
У відео, прикріплене до допису, невідомий чоловік поширює теорії змови, дозволяє собі антисемітські висловлювання. Нарешті, він стверджує: «Парламент Ізраїлю, Кнесет, виділив у 1994 році 84 мільярди доларів для купівлі української землі».
Незважаючи на те, що фейк з’явився в 2018 році, його продовжували поширювати 2019, 2020, 2021 роках. Проте ні в 2018 році, ні в попередні чи наступні роки не було жодних повідомлень про скуповування українських земель ізраїльською державою або ізраїльськими компаніями. Якщо би така подія дійсно відбулась, про це би написали великі ЗМІ як в Ізраїлі, так і в Україні.
Ба більше, Кнесет Ізраїлю не міг би проголосувати за виділення $84 млрд для придбання української землі. В Україні іноземці не могли і не можуть купувати землю. Згідно з Земельним кодексом редакції 1992 року, іноземні інвестори можуть лише орендувати землю, але не купувати її. А з 2001 року в Україні ввели мораторій на купівлю і продаж земель сільськогосподарського призначення. Мораторій діє до 1 липня 2021 року, але і після відкриття ринку землі іноземці не зможуть купити українську землю, поки це питання не буде вирішено на всеукраїнському референдумі.
Кнесет дійсно займається розробкою законів, у тому числі розробкою щорічного державного бюджету. Проте Ізраїль навряд чи мав достатні економічні ресурси для такої крупної інвестиції. Наприклад, державний бюджет Ізраїлю на 2018 рік складав 460 млрд шекелів або $120,1 млрд, а на 2019 рік — 479,6 млрд шекелів або $139,6 млрд. Виходить, щоб скупити українські землі,Ізраїлю довелося би витратити більше половини свого річного бюджету, незважаючи на те, що державі необхідні видатки на її підтримку і розвиток багатьох інших сфер.
Застереження
Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний