НЕПРАВДА: Мета карантину – знищити малий і середній бізнес

Перевірка фейків у рамках партнерства з Facebook

У мережі поширюють інформацію про приблизну картину захворюваності на СOVID-19 у Великобританії, яку наводить Майк Їдон (Mike Yeadon), який раніше був активний у сферах алергічних та респіраторних досліджень, працюючи у компанії Pfizer. 

Виходячи з цих даних Їдона, автор допису стверджує, що мета карантину вихідного дня – перевірка впровадження карантину, а мета карантину – знищити малий і середній бізнес. 

Утім, подібні висновки на підставі цієї інформації є хибними.

Насправді мета карантину – зменшити навантаження на медичну систему та уповільнити поширення вірусу. Проведені дослідження встановили, що обмежувальні заходи (у вигляді обмежень на проведення публічних подій та масові зібрання) були ефективними у стримуванні поширення вірусу та вирівнюванні так званої «пандемічної кривої» захворюваності. 

Незважаючи на економічні втрати, локдауни на початку пандемії допомогли знизити кількості випадків інфікування та смертності. 

На зображенні – розрахунки Майка Їдона, які використовують у публікаціях про те, що мета карантину – знищити малий та середній бізнес.

Наприклад, у низці країн, таких як Китай, Німеччина та Іспанія, суттєво знизилась кількість нових хворих після запровадження локдаунів.

Дослідження кількості хворих у шістьох країнах — Китаї, Італії, Ірані, Франції, США та Південній Кореї — показує, що локдауни допомогли запобігтии 530 млн нових випадків зараження.

У той час як дані, які наводить Марк Їдон, є лише його розрахунками, які не були рецензовані іншими фахівцями. Тому не варто сприймати ці розрахунки як такі, які точно відображають реальну ситуацію.

Наразі науці невідома частка населення, яка має імунітет до коронавірусу. Є дослідження, які показують, що лише приблизно п’ята частина населення має антитіла до SARS-CoV-2: 23% у Нью-Йорку, 18% у Лондоні, 11% у Мадриді. Серед загального населення частки значно нижчі, і багато національних опитувань подають однозначні цифри.

Утім, імунітет можуть забезпечувати не лише антитіла. Є свідчення, що Т-лімфоцити також реагують на коронавірус. У кількох дослідженнях повідомлялося про перехресно реактивні Т-лімфоцити у 20–50% осіб, що раніше не були інфіковані SARS-CoV-2. Однак, наразі наука не має відповіді, чи можуть ці Т-лімфоцити запобігти зараженню SARS-CoV-2 або захистити від важкого перебігу хвороби.

Інше питання без відповіді – тривалість імунітету: навіть якщо певна частка населення його має, невідомо, як довго вона його матиме.

Більш того, не варто порівнювати ситуацію з коронавірусом у Великобританії та Україні, оскільки частка людей, які перехворіли та потенційно розвинули імунітет, може бути різною – а остаточних чи хоча б оціночних даних немає. Так, поширення вірусу і його вплив на населення в різних країнах залежить від численних факторів, таких як: здоров’я та вікова структура населення, мобільність населення та соціокультурні особливості, що на неї впливають, здатність держави забезпечити виконання правил соціального дистанціювання і схильність населення їх дотримуватися, спроможність медичних систем тощо.

Тому через збільшення кількості захворюваності та невідому частку людей з імунітетом, країни Європи, зокрема й у Великобританія, переходять наразі до часткового локдауну.