НЕПРАВДА: Новий етап медреформи зробить медицину платною

У мережі поширюють інформацію, ніби впровадження третього етапу медичної реформи — інфраструктурного, позбавить українців доступу до безкоштовної медичної допомоги. Автори зазначають, що реформа призведе до скорочення кількості лікарів та медичних закладів. Також у дописі йдеться, ніби фінансувати впровадження нововведень будуть з місцевих бюджетів.

Утім, ці твердження неправдиві.

28 лютого 2023 року Кабінет Міністрів ухвалив постанову, згідно з якою був запущений третій, інфраструктурний етап медичної реформи. Тепер у кожній області буде створений госпітальний округ, а у його межах – госпітальні кластери. Затверджувати госпітальні округи будуть у березні-квітні 2023 року. 

Інфраструктурний етап медреформи передбачає поділ медзакладів на три типи: 

• загальні (розраховані на обслуговування від 40 тис. осіб), до яких пацієнти зможуть доїхати не більше як за годину, а відстань не перевищуватиме 60 км. У медзакладах такого типу будуть надавати допомогу за базовими напрямками (анестезіологія, неврологія, інфекційні хвороби, ортопедія і травматологія, терапія, хірургія);
• кластерні (розраховані на обслуговування від 120 тис. осіб), у яких встановлять більш широкий перелік медичних послуг (кардіологія, алергологія, дерматовенерологія, психіатрія, трансфузіологія, акушерство і гінекологія, педіатрія, офтальмологія, урологія, трансфузіологія тощо);
• надкластерні, де лікуватимуть найбільш складні випадки та надаватимуть найбільше медичних послуг (по напрямках гастроентерологія, неонатологія, ендокринологія, інтенсивна терапія, кардіологія, кардіохірургія, отоларингологія, пульмонологія, реабілітація, судинна хірургія тощо).

Мета реформи — не ліквідація наявних медичних закладів, а повне їх укомплектування. Міністр охорони здоров`я Віктор Ляшко повідомляв, що у рамках реформи буде чітко визначена специфіка кожної лікарні й надане обладнання, необхідне для надання послуг. Очікується, що це посилить спроможності медзакладів як у невеликих містах, так і у містах-мільйонниках. 

У Міністерстві охорони здоров’я також пояснювали, що тепер бригади швидкої будуть точно знати, в який із трьох типів закладів направляти пацієнта, залежно від складності його стану.

Окрім цього, держава буде доукомплектовувати лікарні необхідними фахівцями відповідно до специфіки закладу, а також пріоритетно розподіляти студентів на інтернатуру і працевлаштовувати їх. Водночас лікарям будуть пропонувати перевестися в інші медустанови, якщо в їхньому закладі фахівців більше, ніж потрібно.

Також мета реформи — покращити доступ до якісної медицини в невеликих містах та селах, бо буде чіткий перелік послуг, які зобов’язані надавати заклади. Багатопрофільні медзаклади, які обслуговують населення менше ніж 40 тис. осіб, не потраплять в мережу, проте закривати їх не будуть. Натомість такі лікарні інтегрують у первинну медичну допомогу. 

Також Національна служба здоров’я (НСЗУ) продовжить контрактувати медичні заклади, які надають два та більше амбулаторні пакети (набір безкоштовних медпослуг). Цей підхід поширюватиметься і на приватні заклади. НСЗУ також оплачуватиме надання медичних послуг, а покриття комунальних платежів та залучення персоналу буде обов’язком місцевої влади або громади.

Новий етап реформи не скасовує безкоштовний доступ до медичних послуг в Україні. Цьогоріч бюджет Програми медичних гарантій зменшився з 157 млрд грн до 142 млрд грн, але держава й надалі покриватиме первинну, спеціалізовану та високоспеціалізовану, екстрену, паліативну допомогу та медичну реабілітацію. Також у 2023 році фінансування деяких пакетів, як-от хірургії, збільшили. І додали нові напрямки меддопомоги — реабілітацію та психологічну допомогу. 

На реімбурсацію лікарських засобів за програмою «Доступні ліки» виділили 4,7 млн грн. Програма відшкодовує аптекам вартість певних ліків, відпущених пацієнтам за рецептом. Цьогоріч до програми увійшли 405 лікарських засобів, ще 72 препарати інсуліну та 9 комбінованих препаратів.