Перевірка фейків у рамках партнерства з Facebook
У цьому відео Сергій Гула поширює інформацію про вакцинацію від COVID-19 та карантинні обмеження в Україні. Зокрема, він стверджує, що:
- Ні поліцейські, ні співробітники закладів не мають права перевіряти COVID-сертифікати про вакцинацію без ухвали суду. Стан здоров’я людини — це конфіденційна інформація.
- Коли невакциновану людини відсторонюють від роботи, роботодавець порушує її право на працю.
- В українському законодавстві немає підстав для введення обов’язкової вакцинації від COVID-19.
- У Великій Британії високий рівень смертності серед вакцинованих проти COVID-19.
Однак ці тези не відповідають дійсності. Пояснюємо чому.
Сергій Гула — український адвокат, який ще до пандемії COVID-19 поширював фейки, маніпуляції про вакцинацію. Із 2020 року на своєму YouTube-каналі регулярно поширює фейки, маніпуляції про COVID-19 та вакцинацію проти нього. VoxCheck неодноразово спростовував його твердження про порівняння грипу та коронавірусу, «небезпечність» вакцин, побічні дії після вакцинації тощо. Детальніше про Сергія Гулу та інших українських антивакцинаторів можна прочитати в нашій статті про інфодемію.
Перевірка COVID-сертифікатів
Питання формування та використання COVID-сертифікатів, що підтверджують наявність щеплення, результат тестування чи довідку про одужання, вказані в постанові Кабінету міністрів №677. Відповідно до її положень, органи, уповноважені здійснювати контроль за дотриманням карантину, мають право перевіряти сертифікати.
Національна поліція є одним із органів, який відповідно до постанови уряду №1236 слідкує за дотриманням карантинних обмежень під час епідемії. Одним із основних завдань поліції є запобігання та виявлення адміністративних правопорушень. Зокрема, вона розглядає справи про адміністративні правопорушення за статтею 44(3) Кодексу України про адміністративні правопорушення “Порушення правил щодо карантину людей”.
Для цього матеріалу VoxCheck звернувся за коментарем до Дмитра Ткаченка, керуючого партнера адвокатського об’єднання Adequate Lawyers. Він підтвердив, що органи Національної поліції наділені повноваженнями перевіряти COVID-сертифікати, проте спосіб, в який поліції ці повноваження надані, не відповідає закону. На його думку, ці повноваженні поліції мають бути відображені в окремому законі, а не постанові Кабміну.
Із 21 жовтня працівники Патрульної поліції України, Держпродспоживслужби, Центру контролю та профілактики хвороб перевіряють наявність сертифікатів у тих місцях, де їх вимагають — громадський транспорт (міжобласні перевезення), різні заклади та масові заходи. Перевірки здійснюватимуть вибірково, тобто поліція не буде перевіряти 100% відвідувачів. Наразі поліція сформувала 900 бригад для таких перевірок.
Уривок з постанови КМУ №677
Співробітник закладу як представник юридичної особи теж може перевіряти сертифікат, якщо цей заклад планує працювати без застосування карантинних обмежень.
Інформація про стан здоров’я дійсно відноситься до конфіденційної інформації. Однак у законі “Про інформацію” йдеться про заборону збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації без згоди особи. У випадку ж COVID-сертифікату йдеться про пред’явлення документа та підтвердження його чинності за згодою особи. Після проведення перевірки чинності COVID-сертифіката заборонена будь-яка обробка (збір, зберігання, використання, передача тощо) персональних даних.
Про це ми також запитали керуючого партнера адвокатського об’єднання Adequate Lawyers Дмитра Ткаченка. Далі — його коментар.
Щодо сертифікату вакцинації як конфіденційної інформації або лікарської таємниці, в нормативно-правових актах, у яких зазначаються відомості, що становлять лікарську таємницю, відсутнє чітке визначення цього терміна. Відповідно до статті 40 закону “Основи законодавства України про охорону здоров’я” під «лікарською таємницею» можливо розуміти інформацію, яка стала відома медичним працівникам й іншим особам, яким у зв’язку з виконанням професійних або службових обов’язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд і результати, інтимну й сімейну сторони життя громадянина.
Згідно з ст. 286 Цивільного кодексу України «лікарську таємницю» можна розуміти як:
- таємницю про стан здоров’я особи;
- факт звернення за медичною допомогою;
- діагноз;
- інші відомості, одержані при медичному обстеженні особи.
Забороняється вимагати та подавати за місцем роботи або навчання інформацію про діагноз та методи лікування фізичної особи.
Також лікарська таємниця може бути розголошена без згоди пацієнта у таких випадках:
- Якщо пацієнт надає згоду на поширення такої інформації (ч. 2 ст. 21 закону “Про інформацію”);
- Медичну документацію про особу може отримати лише безпосередньо сама особа, якої це стосується (ч. 1 ст. 285 Цивільного кодексу України), або її представник, на підставі доручення або договору про надання правової допомоги (за умови, що копії зазначених документів будуть долучені до запиту), а також батьки (усиновлювачі, опікун або піклувальник) як законні представники дитини (до 18 років) або підопічного (недієздатної особи);
- Тимчасовий доступ до документів, що містять лікарську таємницю, може надати слідчий суддя або суд в рамках кримінального провадження, якщо при цьому буде встановлено, що інших способів отримання необхідної слідству інформації немає (ч.6 ст. 163 Кримінально процесуального кодексу України);
- Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. (ст. 32 Конституції України)
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про захист персональних даних» до обробки персональних даних про здоров’я людини пред’являються особливі вимоги. Персональні дані такого характеру можуть бути предметом збору та обробки тільки у разі необхідності охорони здоров’я, встановлення медичного діагнозу, для забезпечення опіки або лікування або надання медичних послуг за умови, що такі дані обробляються медичним працівником або іншою особою закладу охорони здоров’я, на якого покладено обов’язки щодо забезпечення захисту персональних даних і на якого поширюється законодавство про лікарську таємницю.
Через те, що закон не містить чіткого визначення лікарської таємниці, це дає можливість тлумачити її дуже загально. Таким чином, що і інформація про вакцинацію нібито є медицинською таємницею. Проте навіть якщо опиратися на вищенаведені норми, то можна побачити, що сертифікат вакцинації не несе лікарської або медицинської таємниці, а є документом, що підтверджує певний факт, тобто факт вакцинації.
Обов’язковість вакцинації та право на працю
У разі загрози поширення особливо небезпечної інфекційної хвороби (до цього переліку входить COVID-19) на території можуть вводити обов’язкові профілактичні щеплення. 7 жовтня 2021 року МОЗ затвердило перелік професій (чиновники, освітяни), для яких вводиться обов’язкова вакцинація. Наказ набере з 7 листопада. Особи, які не мають медичних протипоказань і не вакцинуються, будуть відсторонені від роботи без збереження заробітної плати. Таким чином, відмовитися від щеплення та зберегти заробітну плату мають право лише працівники з медичними протипоказаннями.
Відсторонення зумовлене небезпекою, яку становить невакцинована особа — вона може стати носієм захворювання та поширити вірус серед інших співробітників або відвідувачів закладу. Стаття 46 Кодексу законів про працю дозволяє роботодавцю відсторонювати працівника від роботи в різних випадках, передбачених законодавством. Саме такий виняток і вказаний у статті 12 закону “Про захист населення від інфекційних хвороб”.
Нагадуємо, що ми неодноразово спростовували фейки про “шкідливість” вакцинації проти COVID-19 як в цілому, так і у Великій Британії зокрема. Насправді вакцинація суттєво знижує ризики захворіти на COVID-19 або зіштовхнутися з ускладненнями в разі інфікування.
Застереження
Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
