НЕПРАВДА: Поляки підтримують Україну лише тому, що росія є більшою загрозою, ніж «бандерівці»

НЕПРАВДА: Поляки підтримують Україну лише тому, що росія є більшою загрозою, ніж «бандерівці»

31 Грудня 2022
FacebookTwitterTelegram
1155

Перевірка фейків у рамках партнерства з Meta

У мережі поширюють інформацію, нібито соціологічне дослідження «Поляки за Україну, але проти українців» доводить, що поляки не можуть терпіти українських біженців. Мовляв, сьогодні Польща підтримує Україну лише тому, що росія є більшою загрозою, ніж «бандерівці». Як тільки зникне російський чинник, поляки одразу згадають про захоплення українських територій, «злочини бандерівців» на Волині та репарації.

Однак це — неправда. У дослідженні не стверджують, що поляки припинять підтримувати Україну після зникнення російської загрози.

Дослідження «Поляки за Україну, але проти українців»

Дослідження «Поляки за Україну, але проти українців» опублікували ще 29 жовтня 2022 року на сайті польського журналу «Krytyka Polityczna». Перша частина опитування, проведена у жовтні-листопаді 2021 року, присвячена впливу пандемії COVID-19 на життя поляків. Друга частина, проведена з 30 травня по 10 червня 2022 року, присвячена українським біженцям у Польщі. Для оцінки ставлення поляків до біженців автори опитали 8 фокус-груп: чоловіків та жінок різних вікових категорій із середнього та робітничого класів у великих і маленьких містах.

У звіті справді вказують, що у всіх фокус-групах можна помітити негативне ставлення до українських біженців: «Що об’єднувало розповіді наших респондентів із середнього та робітничого класів, так це сильна відраза до українців, спонтанно виражена в усіх фокус-групах. Їх хвилює втрата пріоритету в доступі до пільг і державних послуг (охорона здоров’я, освіта, догляд). Якщо використовувати метафору черги, згадану в попередніх дослідженнях, тепер біженців звинувачують у тому, що вони “проштовхуються” (раніше це були інші поляки), і навіть отримують те, про що поляки, які терпляче чекають, можуть тільки мріяти: місце в яслах чи дитсадку, запис на прийом до спеціаліста, найближча дата операції»

Також кілька респондентів розповідали історії, як деякі біженці відмовлялися оплачувати послуги в польських закладах або вели себе неввічливо. Щоправда, автори дослідження визнають, що частина історія є чутками або легендами.

Більшість респондентів вважали, що українські біженці більш привілейовані та вимогливі. Водночас не всі респонденти негативно оцінили вплив біженців на економіку. Так, представники середнього класу вважали, що біженці зможуть стати дешевою робочою силою та сприятимуть розвитку ринку праці й зниженню інфляції.

У висновках роботи вказано, що українцям загрожує дискримінація в Польщі, якщо ЗМІ, громадські організації, органи влади Польщі не зможуть провести ефективну політику інтеграції біженців у польське суспільство.

Отже, автори соціологічного опитування дійсно зафіксували негативне ставлення до українців серед деяких верств населення Польщі. Проте в роботі не зазначено, яка саме частка суспільства негативно чи позитивно ставиться до біженців. Крім того, 8 опитаних фокус-груп не представляють усе польське суспільство. Наприклад, опитування зовсім не охоплювало молодь до 25 років або людей, які не належать до середнього чи робітничого класів.

Українських біженців не називали «бандерівцями» в опитуванні. Єдина згадка про бандерівців була в цитаті одного з респондентів про небезпеку стереотипізації біженців: «Це такий типовий психологічний процес: спочатку ти допомагаєш, а потім починаються проблеми. Скоро скажуть, [що] якийсь українець скоїв зґвалтування, і одразу почнеться “ой, усі вони — ґвалтівники”. Або хтось дістане 1000 доларів із порше. І одразу “ой, усі вони багаті”. І починається… Ці українці такі-сякі, скоро почнуть бандерівців згадувати… Але суть не в цьому, це нормальний процес, йде війна, люди тікають. Серед них завжди знайдеться злодій, завжди знайдеться шахрай. Із мільйонів людей, це не 100 тисяч, а кілька мільйонів людей! Але загалом це бідні люди, які тікають від війни, і мені здається, що їм нема чого заздрити».

Респонденти не згадували історичні суперечки. Навпаки, автори дослідження стверджують, що не було звинувачень, пов’язаних із історією, зокрема з Волинською трагедією.

Також ні респонденти, ні автори не робили прогнозів, що поляки почнуть вимагати репарацій від України чи окупації українських міст після зникнення російської загрози.

Актуальні соцопитування про українських біженців у Польщі

Останні дослідження громадської думки в Польщі свідчать про те, що підтримка українських біженців залишається високою. 

У листопаді опитування Ipsos для польського видання OKO.press показало, що 64-73% поляків (у залежності від віку та статі) позитивно ставляться до тривалого перебування українців у Польщі.

Згідно з грудневим звітом аналітичного центру Globsec, 85% поляків позитивно ставляться до українських біженців, а 75% не помітили яких-небудь змін у житті після хвилі біженців із України.

Того ж місяця вийшла стаття про підтримку українських біженців у журналі «Наука» Польської академії наук. Проведене опитування показує, більшість поляків прийняли б людину з України як колегу по роботі (94%), як сусіда (95%) та як члена родини (92%). Також переважна більшість опитаних вважають українців схожими (54%) і дуже схожими (23%) на поляків.

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний