НЕПРАВДА: Поправки до українського закону про національні меншини дозволять дискримінаційну політику

У мережі поширюють інформацію, нібито поправки до закону про національні меншини, які 21 вересня ухвалила Верховна Рада, дозволять українській владі проводити будь-яку дискримінаційну політику щодо нацменшин. Автори вказують, що в законі затверджено положення, згідно з яким права нацменшин можуть бути обмежені. 

Утім, це неправда. Внесені зміни розширюють та конкретизують права нацменшин. У чинному законі вже вказували, що права представників нацменшин можуть бути обмежені, у законопроєкті додали перелік конкретних обставин, коли це може статись. 

У пояснювальній записці до законопроєкту йдеться про те, що поправки до закону «Про національні меншини (спільноти) України» мають на меті унормувати українське законодавство відповідно до положень Європейської конвенції з прав людини 1950 року, Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин 1995 року, Європейської хартії регіональних мов або мов меншин 1992 року та рекомендацій Венеційської комісії. Зокрема у червні 2023 року фахівці комісії закликали скасувати обов`язковий переклад інформації про публічні заходи українською мовою, зменшити відсоток літератури українською мовою, яка має бути представлена у кожній книгарні (наразі він має становити 50% від всієї продукції книгарні) та роз’яснити термін «спеціалізовані книгарні». 

Відтак, у законопроєкті запропонували змінити визначення, хто є представниками національних меншин, дозволити використовувати мову нацменшин під час проведення публічних, культурно-мистецьких заходів та залучати синхронний або послідовний переклад державною мовою, якщо такий запит надійшов не пізніше, ніж за 72 години до початку проведення заходу. Також у населених пунктах, де проживають представники нацменшин, внутрішня та зовнішня реклама зможе дублюватись мовою нацменшини. Згідно з документом нацменшини матимуть право створювати власні медіа.

До того ж у чинній редакції закону уже міститься пункт, в якому йдеться про випадки, в яких можуть обмежувати права нацменшин. Однак у звіті Венеційська комісія зазначила, що передумови обмеження прав нацменшин є дуже широкими, тому їх варто адаптувати до конкретних обставин. «Положення про обмеження основоположних прав у статті 5(6) значною мірою відповідає тексту міжнародних конвенцій з прав людини. Однак воно не вказує на те, що будь-яке обмеження повинно переслідувати певні законні цілі…», — вказано у висновку Венеційської комісії.

Тому у документ запропонували внесли поправки, які конкретизують випадки, в яких права можуть обмежити. Зокрема до закону додали формулювання, що права і свободи представників нацменшин можуть обмежити в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності та громадського порядку, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, захисту прав і свобод інших осіб, якщо такі обмеження є необхідними у демократичному суспільстві.

У законопроєкті також вказали, що мова нацменшин має використовуватися поряд із державною мовою у взаємовідносинах з органами місцевої влади та при наданні екстреної медичної допомоги. Водночас права навчатися мовою нацменшини, сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати жодної, брати участь у виборах, вільно обирати та бути обраними до органів державної влади, які гарантуються чинним законом, не змінювали.

Документ уточнює порядок визначення населених пунктів, у яких більшість осіб є представниками нацменшини. До статті 10 також додали положення про створення спеціалізованих книгарень, в яких буде розмішена література, пов’язана із культурою, мовою, історією та іншими інтересами відповідної національної меншини. Представники нацменшин, які здобувають повну загальну середню освіту, зможуть отримувати безоплатні підручники, включно з електронними книгами.  

Станом на 17 жовтня документ ухвалила Верховна Рада і його направили на підпис Президенту України.

Раніше ми спростовували фейк, нібито в Україні примусово українізують інші народи.