НЕПРАВДА: У Франції створили комісію для тотального контролю свободи слова

У цьому відео Сергій Гула розповідає про інформаційну політику європейських країн. Він стверджує, що:

• У Франції вирішили створити комісію «Просвітництво у цифрову епоху» для боротьби з теоріями змов. Створення подібних організацій — це ознака поневолення населення, порушення конституційних прав, встановлення тотального контролю над свободою слова.
• Нещодавно Європейська комісія виступила з пропозиціями цензурувати інтернет.

Однак Сергій Гула некоректно переказує новини про інформаційну політику Франції та ЄС.

Французька комісія

29 вересня 2021 року президент Франції Еммануель Макрон запропонував провести дискусію щодо впливу інтернету на інформаційне середовище та демократію. Тому він дав розпорядження створити комісію з 15 експертів, яка мала до середини грудня 2021 року представити наступні результати: 

• визначити, як саме інтернет впливає на громадян та їхнє сприйняття інформації;
• сформувати пропозиції, як боротися з дезінформацією;
• проаналізувати, які існують зовнішні загрози для Франції в інформаційному середовищі.

Комісію не наділяли повноваженнями щодо цензури, тому твердження Сергія Гули про «тотальний контроль, поневолення» є безпідставними.

Комісія представила перші результати 11 січня 2022 року. Усього автори доповіді розробили 30 рекомендацій: підтримка досліджень з дезінформації; зміна алгоритмів цифрових платформ для зменшення поширення фейків; посилення захисту проти кібератак; вдосконалення законодавства для боротьби з дезінформацією; розвиток критичного мислення тощо. Причому комісія зазначила, що протидія дезінформації не має нашкодити свободі слова. 

Французький президент позитивно оцінив роботу комісії, проте не вказав, які конкретні проєкти він збирається впроваджувати. Натомість він лише окреслив загальні напрями роботи (розвиток критичного мислення; продовження досліджень; боротьба з джерелами дезінформації, регулювання цифрових платформ).

Пропозиції ЄС

Щодо Європейського Союзу, Сергій Гула не вказує, які саме пропозиції щодо цензури він має на увазі. Серед останніх ініціатив, що стосуються регулювання інтернету, можна згадати Регламент ЄС щодо запобігання розповсюдженню терористичного контенту, який вступив у силу в червні 2021 року. Ці положення дозволяють швидко прибирати терористичний контент із цифрових платформ за вимогою держав-членів ЄС. Подібна цензура спрямована на боротьбу зі злочинцями, а не на встановлення контролю над всім населенням.

Інша важлива ініціатива — Акт про цифрові послуги (Digital Services Act), підтриманий Європарламентом 20 січня 2022 року. Проте попереду ще переговори між інституціями ЄС та європейськими державами. Цей акт полегшує модерацію або блокування повідомлень на цифрових платформах, які містять дезінформацію та незаконний контент. Водночас актом заборонено видаляти контент користувачів без попереднього інформування та можливості оскарження. Крім того, користувачі зможуть отримувати інформацію, як цифрові платформи використовують їхні дані: як формуються персоналізовані рекомендації та рекламні повідомлення; хто фінансує цю рекламу тощо. 

Цензура — це не «абсолютне зло», як намагається довести Сергій Гула. Це інструмент, який можна використовувати як для захисту населення, так і для придушення свобод, як це нерідко трапляється в авторитарних та тоталітарних країнах. В Акті про цифрові послуги йдеться про цензурування контенту, який або відкрито порушує закон (терористичний контент, заклики до насилля та ін.), або потенційно може нашкодити людині (наприклад, дезінформація про COVID-19 та вакцинацію). Люди, які поширюють подібні повідомлення, порушують права інших людей, адже ставлять їх у небезпеку.