НЕПРАВДА: Українців після земельної реформи очікує доля палестинців, у яких скупили землю

НЕПРАВДА: Українців після земельної реформи очікує доля палестинців, у яких скупили землю

29 Липня 2021
FacebookTwitterTelegram
954

Перевірка фейків у рамках партнерства з Facebook

У мережі поширюють хибну інформацію про земельну реформу в Україні. Кажуть, після запровадження реформи українська земля опиниться в руках іноземних агрохолдингів. Цього разу для доказу тези звертаються до історичних аналогій: пращури сучасних палестинців продали свою землю ізраїльтянам, і тепер їхні нащадки  “живуть за колючою проволокою” і воюють за своє право жити; а в США індіанці опинились в гетто, оскільки в них відібрали землю. Та ж сама доля, на думку авторки допису, очікує українців.

Однак іноземці не можуть купувати землю сільськогосподарського призначення, поки це питання не вирішать на всеукраїнському референдумі. 

Навіть якщо би земельна реформа дозволяла іноземцям купувати українську землю, історичні аналогії з палестинцями або індіанцями є некоректними: продаж земель сільськогосподарського призначення не означає втрату державного суверенітету. Україна як незалежна держава зберігає суверенітет над землями, навіть якщо вони знаходяться в приватній власності. 

Мета земельної реформи — лібералізація ринку земель сільськогосподарського призначення. Тобто в Україні дозволили приватизацію земель, що пов’язані з веденням сільського господарства. Ринок землі запрацював із 1 липня 2021 року. 

Щодо історичних прикладів у Палестині чи США, то вони не мають нічого спільного з ринковими відносинами та добровільним вибором землевласників, які передбачені в земельній реформі. Ба більше, ці народи не передали право власності на с/г землі, а втратили контроль над територіями внаслідок примусу або відкритого конфлікту.

До 1948 року єврейська спільнота у Палестині дійсно купувала землі в палестинських арабів. Утім, ця купівля не означала зміни територіального суверенітету — це все була Підмандатна Палестина. У Палестині араби втратили більшість своїх територій, до яких входили і  сільськогосподарські землі, у результаті збройного конфлікту з Ізраїлем. 

Після Першої світової війни територія Палестини знаходилася під контролем Великої Британії. У 1947 році ООН (Організація Об’єднаних Націй) запропонувала план поділу Палестини, що передбачав створення двох незалежних держав — Ізраїлю та Палестини. Араби не погодилися з планом поділу, тоді як ізраїльтяни проголосили створення власної держави 14 травня 1948 року. Того ж року почалася війна між Ізраїлем, з одного боку, та Сирією, Єгиптом, Іраком, Лівією, Саудівською Аравією, угрупованнями палестинських арабів — з іншого. Упродовж наступних десятиліть також відбулися кілька арабо-ізраїльських конфліктів. Унаслідок цих війн Ізраїль сьогодні контролює більшу територію, ніж передбачалось в плані ООН 1947 року.

Порівняння кордонів Ізраїлю за планом 1947 року та в 2020 році

Щодо індіанців у Північній Америці, їхні території були втрачені в результаті колонізації та дискримінаційної політики.

Зменшення територій під контролем індіанців (зелений колір) у США

Протягом XVIII-XIX століть США використовували різні засоби для заволодіння землями корінних народів Америки:

  • укладання нерівноправних договорів про купівлю земель індіанців;
  • примусове виселення з територій;
  • пряме застосування насилля: ведення війн з індіанськими племенами або окремі збройні сутички у разі відмови індіанців покидати землю.

Нагадаємо, що VoxCheck неодноразово спростовував міфи про земельну реформу. Для детального ознайомлення рекомендуємо до прочитання нову статтю про найпоширеніші фейки у 2021 році.

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний