НЕПРАВДА: ЄС вивозить із України зерно для того, щоб влаштувати голод

НЕПРАВДА: ЄС вивозить із України зерно для того, щоб влаштувати голод

31 Травня 2022
FacebookTwitterTelegram
2060

Перевірка фейків у рамках партнерства з Meta

Із 19 травня 2022 року у мережі поширюють нібито заяву Урсули фон дер Ляєн, президентки Європейської комісії: «ЄС вивозить зерно з України, щоб Росія не влаштувала там новий Голодомор». Користувачі соцмережі звинувачують президентку в лицемірстві та стверджують, що ЄС прагне позбавити Україну запасів продовольства та влаштувати голод.

Скриншот допису, який поширюють у Facebook

Однак, по-перше, президентка Єврокомісії не виступала з такою заявою. По-друге, допомога ЄС з експортом українського зерна здійснюється і в інтересах України, і в інтересах інших країн, залежних від імпорту продовольства.

У фейсбуці слова президентки розповсюджують із 19 травня 2022 року без посилання на першоджерело. Також у твітері можна знайти цю ж цитату в дописі від 18 травня.

Нам не вдалося знайти цитати Урсули фон дер Ляєн у такому формулюванні у відкритих джерелах. Цієї заяви немає ні на офіційному сайті Єврокомісії, ні в акаунтах президентки у соцмережах, ні в повідомленнях ЗМІ. 

Проте у травні 2022 року представники Єврокомісії виступали зі схожими заявами. Наприклад, 12 травня Урсула фон дер Ляєн, представляючи план допомоги Україні, заявила: «Україна – житниця світу. Перешкоджаючи життєво важливому експорту, війна Кремля загрожує продовольчій безпеці в усьому світі. Сьогодні ми вживаємо заходів, щоб полегшити транспортування зернових із України та подолати логістичні проблеми».

16 травня Жозеп Боррель, віцепрезидент Єврокомісії та Високий представник ЄС, підтвердив необхідність допомоги Україні в експорті зернових. За його словами, зерносховища України заповнені, проте вона не може експортувати продовольство морським шляхом через морську блокаду, організовану росією (до війни морським шляхом експортували близько 90% зернових і олійних культур). Тому ЄС має допомогти Україні експортувати зернові залізничними шляхами.

24 травня Урсула фон дер Ляєн згадала проблему продовольчої безпеки під час виступу на Всесвітньому економічному форумі: «Україна є однією з найродючіших країн світу. Навіть її прапор символізує найпоширеніший український пейзаж: жовте поле під блакитним небом. Тепер ці поля зернових випалені. В окупованій росією Україні армія кремля конфіскує запаси зерна та техніку. У декого це викликало спогади з темного минулого — часи конфіскації врожаю в СРСР та нищівного голоду 1930-х років. Сьогодні російська артилерія навмисно бомбить зерносховища в Україні. А російські військові кораблі в Чорному морі блокують українські кораблі, повні пшениці та соняшнику. Наслідки цих ганебних вчинків очевидні для всіх. Світові ціни на пшеницю стрімко зростають. І найбільше страждають нестабільні країни та вразливі групи населення. Ціни на хліб у Лівані зросли на 70%, а вантажі з Одеси не змогли дістатися до Сомалі. Крім того, росія зараз використовує власний експорт продовольства як форму шантажу: стримує поставки для підвищення світових цін або торгує пшеницею в обмін на політичну підтримку. Це використання голоду та зерна у політичних цілях».

Таким чином, ЄС допомагає Україні експортувати зернові щонайменше з двох причин: запобігання продовольчій кризі в різних регіонах світу, зокрема у вразливих країнах, та протидія росії, яка збирається використовувати продовольство як політичний інструмент. Безумовно, експорт здійснюється і в інтересах ЄС, але його залежність від України не є критичною. Так, у 2020 році українське продовольство становило 4,8% усього агропродовольчого імпорту ЄС, хоча й за окремими товарами (соняшникова олія) Україна є головним постачальником для Європи.

Експорт зернових не може призвести до голоду в Україні. Україна виробляє більше продовольства, ніж може спожити її власне населення. До 2022 року 75% українського виробництва зернових йшли на експорт та становили 20% національних надходжень від експорту. Зараз Україна має достатньо запасів зерна для забезпечення і свого населення, і населення основних імпортерів принаймні до кінця 2022 року.

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний