НЕПРАВДА: Законопроєкт №5506 позбавляє українців фундаментальних прав як корінного народу

НЕПРАВДА: Законопроєкт №5506 позбавляє українців фундаментальних прав як корінного народу

9 Червня 2021
FacebookTwitterTelegram
1413

Перевірка фейків у рамках партнерства з Facebook

У цьому відео Остап Стахів поширює інформацію про громадянство України та права українців. Він наводить наступні тези:

  • Законопроєкт №5506 визначає корінний народ як етнічну меншість, що має право розпоряджатися землею і ресурсами. Тоді як українці не визнані в законопроєкті корінним народом. Це, на думку, Остапа Стахіва, ще один крок до позбавлення українців фундаментальних прав.
  • У Декларації ООН про права корінних народів ця група нібито не визначається як етнічна меншість. Значить, українці можуть використовувати цей міжнародний документ для захисту своїх прав.
  • Українців позбавляють громадянства, адже в українському паспорті немає графи «громадянство».
  • Оформленням і видачею паспортів займається Державна міграційна служба. Отже, українці — не громадяни, а мігранти у своїй же країні.
  • ID-картка, яку видають в Державній міграційній службі України, не дорівнює паспорту громадянина України.
  • Додаток «Дія» зареєстрували в Російській Федерації.

Скриншот допису, що поширюють у Facebook

Утім, ці тези не відповідають дійсності та вводять глядачів Остапа Стахіва в оману.

Українці та корінні народи

18 травня 2021 року президент України визнав законопроєкт №5506 про корінні народи як невідкладний. Наразі проєкт перебуває на розгляді, його ще не прийняли. Невідкладність законопроєкту пояснюють необхідністю захистити права корінних народів України, особливо тих, які проживають на території тимчасово окупованого Криму. Для цього у законопроєкті розкрили поняття «корінний народ» та описали його права.

Ось яке визначення пропонують у законопроєкті №5506: «Корінний народ України — автохтонна етнічна спільнота, яка сформувалася на території України, є носієм самобутньої мови і культури, має традиційні, соціальні, культурні або представницькі органи, самоусвідомлює себе корінним народом України, становить етнічну меншість у складі її населення і не має власного державного утворення за межами України». Серед корінних народів згадуються ті народи, які сформувались на території Криму, — кримські татари, караїми, кримчаки.

У міжнародному праві немає єдиного офіційного визначення корінних народів. Декларація ООН про права корінних народів 2007 року, на яку посилається Остап Стахів, не дає визначення цього поняття. Документ присвячений забороні дискримінації корінних народів (англ. indigenous people) та захисту їхніх політичних, соціальних, економічних, культурних прав. 

Утім, у публікації «Хто такі корінні народи?» ООН надає перелік рис, властивий корінному населенню:

  • самоідентифікація: ці народи мають ідентифікувати себе як корінні народи;
  • історичний зв’язок: корінні народи мають бути нащадками тих спільнот, що існували до колонізації/масового заселення територій;
  • тісний зв’язок корінних народів з тієї територією, на якій вони проживають;
  • корінні народи мають відмінні соціальні/політичні/економічні системи, відмінну мову, культуру, віру (під «відмінними» мають на увазі такі, що відрізняються від панівної системи в країні, у якій проживають ці народи);
  • корінні народи формують недомінантні групи суспільства (тобто корінні народи не можуть складати більшість населення країни);
  • корінні народи проявляють готовність підтримувати та відтворювати традиції, системи, прийняті в їхніх спільнотах (тобто вони планують не асимілюватись або «розчинятись» у панівній культурі, а зберігати свою автономність).

Причому, підкреслює ООН, у різних країнах для позначення корінних народів можуть використовувати інші назви: племена, першопоселенці, аборигени, етнічні групи тощо. Сьогодні у світі нараховують від 370 млн до 500 млн корінного населення в 90 країнах світу. Один із найвідоміших прикладів корінного населення — племена індіанців у США. 

Корінні народи є однією з найуразливіших груп: вони частіше стають жертвами дискримінації, у середньому живуть у гірших соціально-економічних умовах. Саме тому захисту їхніх прав приділяють особливу увагу на національному та міжнародному рівнях.

Слід також пояснити різницю між корінним народом та етнічною меншиною. ООН не дає офіційного визначення етнічній меншині, однак у своїх доповідях розуміє під цим терміном групу людей, яка відповідає одному або більше з наступних критеріїв: група становить меншість населення країни, у якій проживає; група не має домінантного положення; має культуру, мову, релігію, відмінну від домінантної групи; члени групи виявляють бажання зберегти власні відмінності. 

Отже, кожний корінний народ — це етнічна меншина, однак не кожна етнічна меншина є корінним народом. Для того, щоб етнічна меншина вважалась корінним народом, вона повинна мати зв’язок з першопоселенцями цієї країни та мати чітку ідентифікацію себе як корінних народів. Наприклад, угорці чи росіяни є етнічними меншинами в Україні, однак не підпадають під поняття корінного народу, оскільки ці спільноти не формувалися на території на території України та мають власну державу (Угорщина та Росія відповідно).

Таким чином, визначення корінного народу в законопроєкті №5506 не протирічить вищезгаданим ознакам. Ба більше, українське визначення доповнює цей перелік важливою ознакою: корінні народи не мають власної держави за межами тієї країни, у якій проживають.

Українці не можуть бути корінним народом. Навпаки, вони є домінантною групою в українському суспільстві. За результатами перепису населення в 2001 році в усіх регіонах України, окрім АР Крим, українців становили більшість, а не меншість населення.

Результати перепису населення в 2001 році

Оскільки українці не є корінним народом, вони не можуть використовувати Декларацію ООН про права корінних народів для захисту своїх прав. На міжнародному рівні права всіх людей, а не окремих найуразливіших груп, закріплені в таких документах, як Загальна декларація прав людини, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, Міжнародні пакти про права людини тощо.

Громадянство та видача паспортів

У паспорті старого зразка у вигляді книжечки дійсно немає графи «громадянство», однак сам паспорт є підтвердженням громадянства особи. «Паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України», — так зазначено у положенні про паспорт громадянина України.

У паспорті у вигляді ID-картки та паспорті для виїзду за кордон є окрема графа «громадянство/nationality» (див. фото).

Паспорт у вигляді ID-картки

Паспорт для виїзду за кордон

VoxCheck вже коментував, що зміна паспорта у формі книжечки на паспорт у формі ID-картки не призводить до втрати громадянства. Паспорти у формі книжечки та ID-картки не відрізняються за юридичною силою. ID-картки — це і є паспорт громадянина в оновленій формі.

Державна міграційна служба України (ДМСУ) займається не тільки питаннями міграції. Одне з головних завдань служби — реалізація державної політики у сфері громадянства. У положенні про ДМСУ напрями роботи з питань громадянства, видачі паспортів для громадян України чітко відокремлені від напрямів роботи з питань міграційної політики. Крім того, поняття «міграція» у широкому розумінні означає як переселення в іншу країну, так і переселення в межах однієї країни.

Щодо додатку «Дія», то Державне підприємство «ДІЯ» зареєстрували в 2019 році в Україні. Єдиним власником «Дії» є Міністерство цифрової трансформації України. Наразі немає підстав стверджувати, що створення «Дії» якось пов’язано з Російською Федерацією.

Твердження про зв’язок «Дії» з Росією з’явилось ще в березні 2020 року. Тоді поширювали інформацію, що регіональні сайти «Дія» зареєстровані та адмініструються з Москви, а бази лежать на російських серверах. Такі висновки зробили на основі того, що сайти «Дія.Бізнес» у Харкові diia-business-kharkiv.com та у Миколаєві diia-business-mykolaiv.com були зареєстровані через російського реєстратора reg.ru. У коментарі на це представники Мінцифри повідомили, що йдеться не про вебсервіс «Дія.Бізнес», а про сайт регіонального центру підтримки підприємців, яким керує неприбуткова громадська організація, яка оперує в рамках меморандуму з Мінцифрою, і не є державною установою. Після скандалу згадані сайти перестали працювати, зазначивши, що наразі вони змінюють хостинг.

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний