«Незначне зростання цін означає, що економіка розвивається нормально», — Марія Репко у подкасті «Що з економікою?»
Beta

«Незначне зростання цін означає, що економіка розвивається нормально», — Марія Репко у подкасті «Що з економікою?»

Photo: ua.depositphotos.com / AndreyPopov
7 Лютого 2022
FacebookTwitterTelegram
533

Про інфляцію і ціноутворення у контексті України та світу ведучі подкасту «Що з економікою?» Юлія Мінчева («Вокс Україна») та Юрій Гайдай (ЦЕС) запитали у заступниці директора «Центру економічної стратегії» Марії Репко. Публікуємо текстову версію подкасту.

Прослухати подкаст.

Інфляція та ціни

Юлія Мінчева: Маріє, що таке інфляція, чому Держстат її щоквартально і щорічно рахує та як підраховується індекс зростання цін?

Марія Репко: Як правило, коли говоримо про інфляцію, ми маємо на увазі Індекс споживчих цін. Тобто інфляція – це зростання цін на ті товари, які українці споживають: одяг, взуття, продукти, пальне, побутова техніка, а також послуги зв’язку, закладів охорони здоров’я, освіти, культури (наприклад, ціни на квитки у кіно), тощо – тобто все, що входить до так званого споживчого набору. Споживчий набір формується за даними опитування про доходи й витрати домогосподарств. За цим опитуванням Держстат визначає, яка частка витрат припадає на ті чи інші товари та послуги й розраховує вагові коефіцієнти різних товарів та послуг в Індексі. У 2021 році в середньому 50% витрат домогосподарств було на харчування, 4% – на одяг та взуття, трохи менше 4% – на транспорт. Тому потрібно дивитися загалом на індекс інфляції, а не на ціни окремих товарів. Адже якщо різко зростає ціна на цукор чи соняшникову олію, всі заголовки рясніють цими цифрами. Проте на решту продуктів ціна змінилася набагато менше, на якісь товари ціни навіть знизилися. Тому загалом інфляція нижча, ніж наше уявлення про неї. Наприклад, цього року ціни на продукти в середньому виросли на 13%. А на одяг та взуття навіть знизилися через те, що зміцнився курс гривні.

Зростання цін — це добре

Юлія Мінчева: Чому важливо стежити за інфляцією? На що вона впливає?

Юрій Гайдай: Чому погано, що ростуть ціни? Можна ж підняти зарплати, можна дати соцвиплати, наздогнати цю інфляцію — і ніякої великої проблеми не буде.

Марія Репко: Страшну річ скажу: непогано, що зростають ціни. Погано, коли вони зростають непрогнозовано, дуже швидко, стрибкоподібно. Зростання цін на 2-4%, навіть 5% на рік — це абсолютно нормально, це означає, що економіка розвивається, не стоїть на місці. У розвинених країнах, коли був період нульової інфляції — він щойно підходить до свого завершення — це викликало занепокоєння. Це означає, що попит на продукцію настільки слабкий, що компанії не можуть дозволити собі навіть трохи підвищувати ціни. А це в свою чергу свідчить про стагнацію економіки. 

Ми знаємо, що є закон попиту і пропозиції. Якщо на товар збільшується попит, то компанія, яка його продає, може підвищити ціну на цей товар. Зростання попиту означає, що в людей зростає добробут, що в них стає більше коштів і вони можуть собі дозволити більше. Відповідно, невелике стале зростання цін — це норма для будь-якої країни. Але якщо зростання цін стає двозначним — це вже погано. В Україні інфляція на один місяць перейшла у двозначну зону (у вересні інфляція була 11%, у жовтні 10,9% рік до року – ред.), а потім повернулася до 10%. Наступного року більшість аналітиків, банків, органів влади прогнозують, що інфляція повертатиметься до цільового коридору НБУ (5% ± 1%).

«Заякорення» інфляції

Юлія Мінчева: Інфляція дуже залежить від очікувань. Якщо виробник очікує зростання цін, то він їх підніматиме “на випередження”. Тоді ціни справді будуть рости, і очікування людей про зростання цін справдяться. Отже, люди й надалі очікуватимуть зростання цін. Як управляти інфляційними очікуваннями?

Марія Репко: Це називається «заякорити» — створити такий «якір» для цих очікувань, щоб люди не думали, що наступного року ціни зростуть на 50% і не  спустошували полиці супермаркетів в очікуванні того, що завтра все буде дорожче.  Завтра набагато дорожче нічого не буде, спокійно купуйте собі їжу в тій кількості, яка вам потрібна на тиждень чи на два.

Таргетування інфляції

Юрій Гайдай: Чому Національний Банк таргетує інфляцію і встановлює коридори? Як це взагалі допомагає? Як він може на це впливати?

Марія Репко: У Нацбанку основна функція — цінова стабільність. Колись в Україні основною функцією НБУ вважалося утримання стабільного курсу гривні. Ми за це розплатилися кілька разів значною девальвацією. Бо якщо курс гривні не є гнучким, а штучно утримується на рівні чи то 5,05 чи 8 гривень за долар, в економіці накопичуються дисбаланси, які згладжував би валютний курс якби він був гнучким.

У 2015-2016 роках Національний Банк перейшов до інфляційного таргетування та гнучкого валютного курсу. Він сказав, що хоче бачити інфляцію на рівні 5% плюс-мінус 1%. Це так званий коридор, у якому Нацбанк таргетує інфляцію.

Чому важливо це робити? Саме для того, щоб не було значних неконтрольованих “стрибків” цін, які погано впливають на економіку, бізнес та споживачів. Адже багато людей пережили 1990-ті або чули про них від своїх старших родичів. Зростання цін – це моральна травма нашого суспільства. І це важливо з політичної точки зору, бо виборці пильно слідкують за цінами.

Чому інфляція відчувається по-різному

Юлія Мінчева: Зараз ціни ростуть трохи вище, ніж хотів би, наприклад, Нацбанк як таргетер інфляції, але не настільки, щоб можна було про це хвилюватись. Тоді питання: а коли треба почати хвилюватися, щоб не було запізно? І друге питання: чи для всіх інфляція однаково відчутна?

Марія Репко: Ми говорили про Індекс споживчих цін, але давайте перейдемо до промислової інфляції. Держстат розраховує Індекс промислових цін – 2021 року він становив 62%. Це те, наскільки в середньому підвищили ціни на свою продукцію українські металурги, виробники електроенергії, аграрії тощо. 

Деякі бізнеси постраждали від зростання цін значно більше, ніж інші підприємства або споживачі, для яких зафіксували тарифи на газ та опалення. Наприклад, для кондитерського бізнесу цукор та олія – одні з основних складових собівартості. І те, й те цього року стрімко подорожчало. Крім того, підприємства, на відміну від побутових споживачів, повною мірою відчули зростання цін на енергоносії.

Як стримувати інфляцію

Юрій Гайдай: Які методи стримування інфляції працюють краще? Які з них змістовніші з точки зору державних фінансів, ефективності витрат грошей платників податків, а які треба обходити стороною?

Марія Репко: — Точно не варто впроваджувати цінове регулювання, адже це — спотворення ринку, яке призводить до того, що або продукти стають дефіцитними, або надлишкові витрати людей, які виробляють чи купують ці продукти, доводиться компенсувати з державного бюджету, тобто з коштів платників податків. Ці кошти краще відразу спрямувати на грошову допомогу малозабезпеченим. 

У нас є дві дуже ефективні програми для малозабезпечених. Перша, яка за розрахунками Світового банку виявилася ефективнішою за аналогічні програми інших країн, — це базова допомога для малозабезпечених. Вона ефективно таргетує саме ті родини, яким потрібна фінансова допомога. Її можна і потрібно розширити. Тобто підняти рівень доходів, нижче від якого родина може отримати цю допомогу,  оскільки законодавчий прожитковий мінімум у нас нижчий, ніж фактичний. І друге — це субсидії на комуналку. Їх теж можна переглянути в бік більшої щедрості, щоб люди могли боротися з енергетичною бідністю.

На жаль, сьогодні інфляція підвищується в усьому світі через два головні фактори: карантинні обмеження, які дуже сильно збільшили витрати на логістику та промислові ціни, а також програми кількісного пом’якшення, в рамках яких центробанки ЄС та США надрукували багато грошей, щоб викуповувати активи на ринку. Обмеження пропозиції та надлишок “вільних” грошей тиснуть на ціни. Щоб знизити інфляцію, ФРС США буде підвищувати свою процентну ставку – скоріше за все, вже 2022 року. 

Для України, як і для інших країн, що розвиваються, це означає, що буде складніше запозичувати кошти на ринку та фінансувати бюджетні дефіцити. З подібною великою кризою ми зустрілися у 2008-2009 роках. Подивимось, що нам принесе 2022-2023.

Допомога малозабезпеченим

Юрій Гайдай: Допомога малозабезпеченим може бути таргетованою, але при цьому її цільове використання під питанням, так? Тобто, можливо, не всі громадяни на цю допомогу куплять їжу для своїх дітей. Хтось може цю допомогу спрямувати на алкоголь, гральні автомати чи подібні речі.

Що ти думаєш про інструмент продуктових карток, наскільки взагалі його можна в Україні реалізувати? Чи є якісь ризики?

Марія Репко: Я не думаю, що цей інструмент поганий. Хоча я завжди за монетизовану допомогу — хай людина сама вирішує. Але я розумію, що в деяких родинах справді можуть купити горілку замість хліба. Тому дуже серйозних заперечень у мене немає.

Але все залежить від імплементації. Якщо це буде через «Дію», то, вибачте, малозабезпечені не мають мобільного телефону, на який можна встановити «Дію», і не шукатимуть супермаркет, де можна прийти і заплатити телефоном.

Обмеження націнки за газ для виробників

Юлія Мінчева: Остання ініціатива уряду — обмежити націнку на постачання газу виробникам соціальних продуктів. Наскільки цей механізм адекватний? Яка логіка могла стояти за цим рішенням?

Марія Репко: Сьогодні почула гарну фразу — «імітація антиреформ». Це антиреформа, але вона не працюватиме. Це — бурхлива діяльність, і  важко сказати, чи люди якось прораховували потенційну її ефективність.

Зростання цін у 2022 році

Юлія Мінчева: Ми очікуємо, що ціни не будуть зростати двозначними темпами у 2022 році. Які є причини про це говорити?

Марія Репко: Багато економістів прогнозують інфляцію на рівні 7-8%. Національний банк оприлюднить свій прогноз 20 січня (прогноз НБУ на 2022 рік – 7,7% – ред.). Чому? Цього року ціни на промислові товари та енергоносії дуже сильно виросли. А як показує практика, на будь-яких ринках якщо ціни швидко зростають, за якийсь час вони знижуються.

Тому очікується, що в першій половині року високі промислові ціни будуть переноситися на споживчі товари. Але вже у другій половині року, за умови зниження цін на енергоносії, чого в принципі очікують, ціни почнуть зниження.

Автори

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний