Оперативна оцінка втрат активів сектору освіти України у зв’язку з війною (станом на липень 2022)
Beta

Оперативна оцінка втрат активів сектору освіти України у зв’язку з війною (станом на липень 2022)

Photo: ua.depositphotos.com / palinchak
4 Жовтня 2022
FacebookTwitterTelegram
2195

Збитки освітнього сектору: $3,5 млрд втрат за 4 місяці війни

Станом на 7 липня 2022 року по всіх регіонах країни було пошкоджено 1938 та зруйновано 133 навчальні заклади різного типу. Частка пошкоджених/зруйнованих об’єктів становила 6.8% від загальної кількості освітніх закладів. Сума збитків досягла 96,0 млрд грн або 3,5 млрд дол. США.

Методологія розрахунку

Для оцінки кількості пошкоджених/зруйнованих закладів освіти за типом закладу та в розрізі регіонів ми взяли дані інтерактивної мапи Міністерства освіти і науки України станом на 10 липня 2022 року. Для оцінювання збитків у грошовому вимірі ми використали середню площу закладу освіти певної категорії (дитсадки – 1856 м2; школи – 3861 м2; заклади професійної та професійно-технічної освіти (ПТО) – 8223 м2, заклади заклади фахової передвищої освіти (ФПО) – 8913 м2) та вартість 1 кв. м побудови та облаштування нового закладу за даними Міністерства розвитку громад та територій України станом на початок 2022 року.

Збитки освітнього сектору за типами навчальних закладів

Рис. 1 показує, що на час виконання розрахунків найбільших пошкоджень/руйнувань за кількістю зазнали школи та дитячі садочки, оскільки вони є найбільш численними серед навчальних закладів. Найбільше постраждалих садочків та шкіл – у Дніпропетровській, Одеській, Харківській та Київській областях.

Рисунок 1. Кількість пошкоджених та зруйнованих навчальних закладів за типами

Примітка: ЗП(ПТ)О – заклади професійної та професійно-технічної освіти; ЗФПО – заклади фахової передвищої освіти; ЗВО – заклади вищої освіти; ЗСО – заклади спеціальної освіти. Джерело: розраховано згідно з даними порталу МОН “Освіта під загрозою” станом на 7 липня 2022 року.

Рис. 2 свідчить, що серед усіх типів навчальних закладів найбільша частка зруйнованих чи пошкоджених –  серед вищих навчальних закладів. Частково це пояснюється тим, що у Харківській області, яка зазнала чи не найбільших руйнувань, знаходилося 63 заклади вищої та передвищої освіти, що є другим показником в країні після м. Києва.

Рисунок 2. Частки пошкоджених/зруйнованих навчальних закладів від загальної кількості, за типами, %

Джерело: розраховано згідно з даними порталу МОН «Освіта під загрозою» станом на 7 липня 2022 року

Рис. 3 показує, що найбільших збитків у грошовому еквіваленті зазнали школи – сума збитків у них майже вдвічі вища, ніж у дитсадках (друга найбільш постраждала категорія). Це зумовлено як великою кількістю зруйнованих чи пошкоджених шкіл (1008, що на 37% більше, ніж дитсадків), так і вищою середньою вартістю будівництва для шкіл (94.8 млн грн, що на 53.4% більше, ніж середня вартість будівництва дитячого садочка).

Рисунок 3. Сума збитків за типами навчальних закладів, млн дол. США

Джерело: розраховано за даними порталу МОН «Освіта під загрозою» та Мінрегіону станом на 7 липня 2022 року 

Збитки освітнього сектору в розрізі регіонів

Рис. 4 показує кількість пошкоджених/зруйнованих закладів освіти згідно з даними інтерактивного порталу Міністерства освіти і науки. Із 2071 навчального закладу, які постраждали внаслідок повномасштабного вторгнення Росії в Україну, майже половина (45,3%) припадає на Харківську та Донецьку області, що помітно вирізняє їх на фоні всіх інших областей.

Рисунок 4

Джерело: розраховано згідно з даними порталу МОН «Освіта під загрозою» станом на 7 липня 2022 року

Зрозуміло, що чим тривалішими та інтенсивнішими були бойові дії в регіоні, тим більше в ньому пошкоджених та зруйнованих закладів освіти (як і інших будівель). Наприклад, третьою за цим показником є Миколаївська область, яка прийняла на себе основні удари російської армії на південному фронті. Співмірні збитки освітнього сектору у північних областях. Водночас кількість пошкоджених/зруйнованих закладів освіти в Херсонській та Запорізькій областях, які частково перебували в окупації ще з перших днів війни, приблизно вдвічі менша. Отже, руйнування освітньої інфраструктури на півночі були обмеженими в часі, проте значно інтенсивними. В областях, які не були окуповані, масштаби руйнувань менші. Проте майже в усіх регіонах України, окрім чотирьох областей на заході (Волинська, Закарпатська, Тернопільська, Чернівецька), хоча б один заклад освіти був пошкоджений унаслідок періодичних повітряних бомбардувань.

Рис. 5 показує ступінь ураження освітнього сектору в кожній області за часткою від загальної кількості навчальних закладів, які були пошкоджені або повністю зруйновані за час бойових дій. Інформацію про загальну кількість закладів освіти різного ступеня, що функціонували на початок 2021/2022 навчального року, отримано зі зведеного звіту МОН (зауважимо, що звіт не включає навчальні заклади, розташовані на територіях, окупованих до 24 лютого 2022 року). Розрахований таким чином відносний показник може більш об’єктивно відображати нанесені збитки в регіональному розрізі, оскільки враховує початкові відмінності між областями за кількістю навчальних закладів. У Харківській області постраждав приблизно кожен третій заклад освіти, у Миколаївській – один із шести, у Чернігівській – один із семи, а в Київській області – один із дев’яти.

Рисунок 5

Джерело: розраховано згідно з даними порталу МОН «Освіта під загрозою» станом на 7 липня 2022 року

На рис. 6 показано відсоток пошкоджених або зруйнованих будівель в розрізі регіонів та закладів різного освітнього ступеня для областей, у яких загальна частка пошкоджених закладів становить 5% і вище. Із рис. 6 можна зробити висновок, що найбільше постраждали навчальні заклади Донецької, Харківської та Луганської областей. Крім того, відносно більше постраждали заклади професійної та вищої освіти – вочевидь, тому, що вони знаходяться в містах, на які переважно спрямовані обстріли ворога.  

Рисунок 6.

Джерело: розраховано згідно з даними порталу МОН «Освіта під загрозою» станом на 7 липня 2022 року

На рис.7 показано збитки, нанесені сектору освіти внаслідок часткового або повного руйнування будівель, у грошовому вимірі. Оцінки збитків для типових закладів освіти за різними категоріями у гривнях підсумовано для кожної області окремо в гривнях та в доларах. Ситуація схожа на рис. 4. З 3,52 млрд дол. сумарних збитків найбільше припадає на Харківську та Донецьку області (47,2%). Збитки в самій лише Харківській області сягають майже мільярда доларів США. Збитки лише Харківського університету імені В.Н. Каразіна попередньо оцінюються в 3,5 трлн грн або майже 130 млн дол. США у перерахунку на довоєнний курс.

Рисунок 7

Джерело: розраховано згідно з даними порталу МОН «Освіта під загрозою» станом на 7 липня 2022 року

Ступінь часткового пошкодження закладу може дуже сильно відрізнятися, але на жаль, у нас не було можливості об’єктивно обрахувати збитки в кожному окремому випадку. Враховуючи те, що населені пункти на сході України постраждали від ворожих бомбардувань значно сильніше, ступінь пошкодження закладів освіти, які знаходяться на їхній території, може бути значно більшим порівняно з іншими областями. Отже, грошові збитки в перерахунку на один заклад можуть бути дещо заниженими для східних областей та завищеними для півночі та півдня. Отже, питома вага збитків, які припадають на Харківську та Донецьку області, може виявитися ще більшою.

Дисклеймер. Повномасштабне військове вторгнення Росії в Україну з масштабними руйнуваннями, колосальними економічними та людськими втратами  триває вже понад півроку. Київська школа економіки із партнерами з перших днів російського вторгнення розпочала системний підрахунок збитків та втрат завданих Україні військовими діями. Для студентів економічних магістратур КШЕ (програми з економічного аналізу та економіки бізнесу та фінансів), оперативно був запроваджений окремий прикладний курс – Військова дослідницька лабораторія, в рамках якого студенти підраховували збитки, втрати та необхідні ресурси для відновлення для окремих секторів економіки. Результатом роботи стала і ця аналітична записка.

Автори

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний