«Оплот Джорджа Сороса» та «печерна русофобія». Як маніпулювали проросійські медіа за тиждень 12-19 січня

Сорос як «всесвітнє зло»

Проросійські сайти «Klymenko Time», «Вести», «Українські новини», «Голос.ua», «Подробности», «uaport», «Фраза.юа», «Мир», «Vector News», «Kherson Life» поширили новину про акцію проти Джорджа Сороса під Офісом президента. Про вимоги мітингів писали як за методичкою російського агітпропу: «проти зовнішнього управління країною та втручання у справи України ззовні». «Рупор», «Forum», «Багнет» написали, що мітинги проти Сороса та його діяльності в Україні докотилися до Закарпаття.

«Вести» «підривну діяльність» Сороса в лапки не беруть. Вони навряд чи ставлять її під сумнів, зважаючи на попередні публікації. У новині «Поплічників Сороса вимагають викинути з України» йдеться: «Оплот Джорджа Сороса в Україні – фонд «Відродження» — усі роки намагається активно впливати на політичні та економічні події в країні. Одним із основних видів діяльності Сороса є контроль над ЗМІ. Також Сороса дуже цікавить українська земля та можливість її скупки».

Нелюбов «Вестей» до Сороса можна зрозуміти. За їхнім повідомленням, Viber відмовився винести їхній канал на так звану вітрину у рубриці «Цікаве», оскільки формує цей список згідно з рейтингом якісних медіа Інституту масової інформації (ІМІ). «Як зазначається у відкритих даних, цей ресурс (ІМІ — ред.) підтримується за програмою Дж. Сороса USAID», — пишуть «Вести». Правда, USAID — це Агентство США з міжнародного розвитку, створене ще у 1961 році, а не програма Сороса. Виходить, дарма аж стільки публікацій про нього зробили. 

«Klymenko Time» за тиждень знову згадувало Сороса. Зокрема, що «Порошенко перетворив країну на «прохідний двір» для іноземців», коли вручив ордени Джорджу Соросу та Джо Байдену». Прискіплива увага до Сороса — традиційний інфопривід для «Klymenko Time». Видання навіть присвятило йому цілу щотижневу рубрику «Соросизми». 

Російські пропагандистські сайти «NewsFront» та «Новороссия» теж поширили новину про мітинг під ОП проти Сороса з посиланням на «Klymenko Time». 

Як насправді?

Фейк про те, що схожа акція пройшла на Закарпатті, спростували в Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. На території Закарпатської області у вказаний період жодна протестна акція під такими гасла не проводилася. Подібний мітинг, можливо, був, але наприкінці минулого року. І не в Ужгороді, а у Львові — біля будівлі Франківської райадміністрації Львівської міської ради по вул. Генерала Чупринки, 85. Про це свідчать локація та фотозображення будівлі та надписи на офіційних фасадних вивісках. До того ж на акції у Львові були ті самі учасники, подібні гасла та плакати, лише замість Сороса там були гасла про МВФ.

Мітинг проти Сороса під Офісом президента, схоже, був. На відео, оприлюдненому телеграм-каналом «Klymenko Time», видно новорічні інсталяції, встановлені зараз під ОП. Утім, нічого невідомо про організаторів цього мітингу. А якісь оголошення про протести мали з’являтися хоча б для того, аби про них дізналися їхні учасники. До того ж про мітинги не написало жодне авторитетне медіа, але інформацію стрімко поширила мережа сайтів, які систематично поширюють проросійські наративи чи піарять «ОПЗЖ» та Медведчука. 

У деяких публікаціях про мітинг під ОП хибно вказують, ніби діяльність Джорджа Сороса заборонена в Угорщині. Це неправда. У 2018 році Угорщина прийняла пакет законів, яким встановлюються суворі обмеження для діяльності неурядових організацій. У зв’язку з цим Фонд «Відкрите суспільство» добровільно припинив діяльність в Угорщині.

До цього в жовтні 2017 року прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан назвав громадські організації країни «агентами імперії Сороса», які руйнують його політику (цікаво, що у 1988-1989 роках Орбан отримав стипендію від фонду Сороса, яка дозволила йому навчатися в Оксфорді). Після приходу до влади Орбан встановив у країні авторитаризм. Після парламентських виборів 2018 року спостерігачі ОБСЄ зазначали, що справжня опозиція не може донести свої ідеї до людей, адже публічний простір контролює Орбан. Наближені до нього люди контролюють медіа та промисловість. 

Мітинги «проти зовнішнього управління» ще раніше відкрито проводили проросійські політики, зокрема члени партії «ОПЗЖ».

«Драконівські заходи» — пропагандисти про мовний закон 

Проросійські медіа «Страна» (тут і тут), «Klymenko Time», «112» (тут і тут), «Українські новини» (тут і тут), «Вести», «NewsOne» (тут і тут), «Перший незалежний» (тут, тут і тут), «Стена», «Mignews» (тут, тут і тут) написали про набуття чинності норми мовного закону про перехід друкованих ЗМІ на державну мову. Називали закон «тотальною українізацією», «дискримінаційним щодо прав російськомовних громадян» та «приниженням мільйонів російськомовних». При цьому цитуючи численні заяви «ОПЗЖ», зокрема про «антиросійську істерію та печерну русофобію в Україні».

Крім того, медіа, які регулярно піарять Віктора Медведчука («112», «Вести»,  «Перший Незалежний», «From.ua», «Mignews»), масово поширюють його заяви про «єдність українського та російського народів» та «спільність історії, культури, традицій та загалом світогляду». 

Російські пропагандистські сайти поширювали ті самі наративи про мовний закон: 

• «Новації у політиці дискримінації російськомовної громади України» — «Украина.ру» 
• «Політика приниження та дискримінації»: що чекає українські ЗМІ з набуттям чинності чергової статті закону про держмову» — «Russia Today» 
• «Тотальна українізація» — «РИА Новости»
• «В Україні заборонили друковані ЗМІ лише російською мовою» — «Lenta.ru» 
• «Опозиційна платформа» заявила про дискримінацію російськомовних українців» — «РИА Новости»

Крім цього, «Страна» згадує, що в Україні діють «мовні доноси» — звернення громадян до мовного омбудсмена про порушення закону про мову. «Ринковий барометр показує: мовну ситуацію в Україні не змінили жодні драконівські заходи порошенківського закону. Та й не зможуть змінити, бо те, що змушують робити з-під палиці, завжди програє», — йдеться в іншій публікації «Страни». «Klymenko Time» називає самого омбудсмена «шпрехенфюрером». 

«Тепер кожне друковане ЗМІ, яке виходить іншою мовою, зобов’язане видаватися таким же накладом і в такому ж обсязі українською. Ця норма зробить випуск ЗМІ російською мовою нерентабельним, а отримання інформації рідною мовою для російськомовних громадян України неможливим», — йдеться у розтиражованому проросійськими ресурсами тексті «ОПЗЖ». Це неправда.

Як насправді?

Не кожне ЗМІ, що виходить іншою мовою, зобов’язане видаватися таким самим накладом українською. Такі норми закону не поширюються на друковані ЗМІ, що видаються кримськотатарською мовою, іншими мовами корінних народів України, англійською чи іншою офіційною мовою Євросоюзу. І для переходу на державну мову в газет і журналів було понад 2,5 роки від ухвалення закону.

США використовують Україну у своїй «антиросійській» політиці

Проросійські сайти «Страна», «112», «Klymenko Time», «Вести»  посилюють наратив, ніби США лише використовує Україну у своєму протистоянні з Росією. При цьому згадується співзвучна з російською пропагандою теза про те, що США «накачують Україну зброєю». Проросійські ресурси також пишуть, що Україна знаходиться у повній залежності від Штатів. 

• «Доля України залежить від того, чи наважаться США пожертвувати своєю «колонією» заради можливості отримати нові важелі впливу на Росію. Інше питання, що для американців Донбас у нинішньому стані можете стати практично нескінченним приводом для шантажу РФ» —  «Klymenko Time»

Для порівняння — цитата з російської платформи іномовлення «Russia Today»:

• «У Києві ніяк не усвідомлюють, що їхня цінність для Заходу — не у прояві самостійності, а в тому, щоб бути приводом для антиросійських дій з боку серйозних гравців світової політики» — «Russia Today» 

Інший провідний наратив — співпраця зі Штатами невигідна для України, а членство в НАТО ніколи не буде досяжним. 

Російські державні сайти «ТАСС», «Вести.ru» наполягають на тому самому: Україна, ймовірно, ніколи не буде в НАТО, її участь в альянсі навіть не розглядають. 

Як насправді?

Цікаво, що російські пропагандистські медіа та проросійські медіа в Україні навіть не наводять конкретних доказів — у чому проявляється так званий «колоніальний статус» України. Це нібито має сприйматися як щось «очевидне». 

Щодо НАТО, то Україна не може стати членом Альянсу «тут і зараз», бо для цього потрібно провести низку змін, які «підтягнуть» нашу державу до рівня країн-членів НАТО. І саме ці реформи є корисними для України, вони дають шанс на розвиток у нашій країні стійких державних інституцій, вільної економіки та правової держави.

Співпраця з НАТО наближує нашу державу до спільноти розвинених західних держав та допомагає позбутися залежності від Росії — країни, для якої Україна була не уявною, а справжньою колонією кілька сотень років. Співпраця з НАТО також корисна для внутрішньополітичного становища України. Зближення з Альянсом передбачає проведення реформ, які наближають стандарти життя в Україні до стандартів розвинених західних демократій. Ці реформи спрямовані на лібералізацію економіки, підвищення прозорості державної влади, посилення громадянського суспільства, боротьбу з корупцією, реалізацію принципів верховенства права. 

Як змінюється наратив пропагандистів про можливе вторгнення Росії в Україну

Проросійські сайти «Страна», «112» писали, що США будуть тиснути на Україну, щоб вона прийняла політичну частину Мінських домовленостей. «Страна» в унісон з російськими ЗМІ запевняє: Росія буде не нападати, а тільки захищатися. Наприклад, якщо Україна влаштує загострення на Донбасі. «Тому навіть якщо взяти за основу американські цифри про 100-тисячне угруповання у прикордонних з Україною областях, це виглядає не як армія вторгнення, а як сили швидкого реагування на якесь загострення — наприклад, на Донбасі. Де, до речі, зосереджені сили ЗСУ, які можна порівняти за чисельністю», — йдеться у статті.

Навіть якби це було так, питання, чому РФ має реагувати армією на загострення за її визнаними кордонами, чомусь навіть не виникає.

Російські медіа («Russia Today», «Газета.ру») та політики теж «переводять стрілки»: це нібито Україна може влаштувати загострення, а не Росія нападати. Для порівняння — типова заява російських чиновників: «Віце-спікер Ради Федерації Костянтин Косачов заявив, що Росія не має наміру нападати на Україну. Проте, попередив він, Москва може ввести війська в країну, якщо українські сили першими атакують людей на Донбасі, які отримали російське громадянство».

До цього проросійські ЗМІ просували наратив, що повідомлення про скупчення російських військ на українських кордонах — це інформаційна кампанія США. А вторгнення РФ не потрібне і не відбудеться (детальніше тут). Глобально риторика не змінилася.

Наприклад, «Страна» з посиланням на анонімні джерела пише, що «публікації в західних ЗМІ мають на меті економічно добити Україну та змусити піти на те, що вимагають американці». А далі «Страна» підміняє причинно-наслідковий зв’язок: «Наприкінці минулого тижня у США заявили, що Москва готує провокації, які стануть приводом для війни. Ці та інші заяви вже активно обвалюють гривню та породжують в Україні ту саму нестабільність, у створенні якої звинувачують Путіна».

«Страна» та «Klymenko Time» висміюють те, що попередні прогнози про час нападу Росії не справдилися. 

• «Вторгнення Росії: тепер у лютому?» — «Страна»  
• «Вторгнення» знову перенесли. Що відбувається з російськими військами біля кордонів України» — «Страна» 
• «Поляки чекають нападу Росії на Україну» («Польща – одна з небагатьох країн, яким вигідне не лише нагнітання ситуації навколо українсько-російського кордону, а й власне анонсоване вторгнення») — «Страна» 
• «Люди справою зайняті: у США підготували 18 сценаріїв на випадок російського вторгнення в Україну. А якщо не стане в нагоді, то всі вісімнадцять можна буде використовувати як кіносценарії для Голлівуду», — «Klymenko Time» 

Як насправді?

По-перше, згідно з останнім доступним паспортом бюджетної програми ЗСУ (за серпень 2021 року), в ООС бере участь трохи більше 40 тисяч військовослужбовців. Тобто аж ніяк не та кількість, яку можна зіставити з російським 100-тисячним угрупуванням, як про це пише «Страна».

Щоразу, коли Росія влаштовує загострення, вона шукає приводи звинуватити в агресії Україну. Наприклад, так було у квітні 2021 року, коли російські війська переміщалися вздовж українського кордону. Насправді немає жодних підстав говорити, ніби Україна готує силовий сценарій для Донбасу. Це неодноразово заперечували представники української влади, зокрема президент.

Твердження, ніби Штати намагаються «економічно добити» Україну, вкинуте «Страною» з анонімних джерел. Воно не має фактологічних обґрунтувань, його неможливо перевірити. У Білому домі публічно заперечили, що схиляють Україну виконати політичну частину Мінських домовленостей. Тож теорія про економічний тиск США на Україну заради виконання Мінська — на рівні конспірології. 

Наша методологія

Аналітики VoxCheck моніторять сайти та соціальні мережі українських проросійських медіа та визначають головні новини чи теми за тиждень, яким виділили найбільше етерного часу чи уваги в стрічці новин. Ми визначаємо ключові наративи за тиждень, що минає, та аналізуємо їхнє походження.

Медіа, які ми моніторимо: «Страна», «Klymenko Time», «Вести», «Українські новини», «Подробности», «Апостроф», «From.ua», «Голос.ua»,  «КП в Україні», «Znaj.ua», «Телеграф», «112», «Zik», «NewsOne», «Politeka», «Mignews», «Главред», «Антикор», «Рупор»  телеканали «Наш», «Перший Незалежний» та інші. Ми не стверджуємо, що ці ЗМІ навмисне поширюють російську пропаганду, втім, їхні матеріали містять елементи російської дезінформації.

VoxCheck шукає фейки та маніпуляції і спростовує їх. В основі перевірки — методика «натисни та перевір». Кожен може перевірити нашу аргументацію та джерела. Перевірка може базуватися тільки на відкритих даних з відповідними посиланнями. Статтю з фактчеком можна публікувати тільки за умови, що її підписали два члени редакційної колегії.