Нещодавній VoxCheck заяв депутатів про відносини України з МВФ викликав коментарі тих, чиї висловлювання перевіряли. Так, депутат від «Самопомочі» Тетяна Острикова у своїй публікації у Facebook поставила під сумнів вердикт «маніпуляція» щодо її твердження. Вона припустила, що такий вердикт є наслідком того, що депутат відповідала на репліку Олени Білан, яка є членом редколегії VoxUkraine. Для дотримання об’єктивності ми вирішили зробити більш детальну перевірку висловлювань пані Острикової та пані Білан. У перевірці не брали участь штатні автори проекту VoxCheck Олена Шкарпова (редактор) та Максим Скубенко (аналітик). Також до публікації текст не був показаний Олені Білан.
Перш ніж перейти до суті справи, кілька зауважень щодо формату.
По-перше, в публікаціях на Facebook і роликах для телебачення формат не дозволяє давати детальні цитати або розгорнуті відповіді. Тому будь-які цитати при такому підході можна вважати вирваними з контексту. Такий підхід не є унікальним для нашого проекту. Наприклад, такі світові лідери факт-чекінгу, як New York Times, зазвичай роблять короткі (2-3 хвилини) відео з буквально декількома маленькими цитатами (наприклад, 1, 2, 3). Більш детальні статті VoxCheck з перевіркою фактів можна знайти за цим посиланням.
По-друге, фактчек має обмежений перелік висновків, а саме: «правда», «брехня», «маніпуляція» і «перебільшення». Досить часто фраза, яку ми перевіряємо, відповідає кільком вердиктам. Тоді редактори вибирають той, що на їхню думку найбільш відповідає ситуації. Розглянемо як приклад фразу «Увага! Обережно! В яблуках є ДНК. Вчені довели, що ДНК від матері передається дитині». Кожне твердження в ній є правдивим, однак фраза побудована так, ніби споживання яблук може генетично зашкодити дитині. Це – маніпуляція, тобто некоректне використання правдивих (іноді неповних) даних.
Повертаючись до справи, спробуємо відповісти на такі запитання:
- Чи дійсно Тетяна Острікова говорила фразу, зазначену в замітці VoxCheck?
- Чи є фраза вирваною з контексту?
- Чи коректно визначено вердикт щодо фрази?
- Якщо фраза є відповіддю на репліку Олени Белан, то чи коректною була ця первинна репліка?
Чи дійсно Тетяна Острікова говорила фразу, зазначену в замітці VoxCheck?
Правда. Запис, наданий прес-службою депутата, можна знайти тут, починаючи з 2 хв 5 сек відео. Повна відповідь звучить наступним чином:
«Я хотіла відзначити самовільну думку експерта про те, що стоїть підпис всієї влади України. При цьому Україна є парламентсько-президентською республікою. Підписів жодного парламентарія там немає, Голови Верховної Ради там немає. Парламент цього не бачив. При цьому ті, хто там підписався, беруть зобов’язання від України, тому що вони пишуть “ми зобов’язуємося”, а не “ми домовляємося” …»
Чи є ця фраза вирваною з контексту?
Ми розглянули повністю фразу депутата і ту її частину, яку використав VoxCheck, і не побачили суперечностей. Згадка про парламентсько-президентську республіку і використання фраз «ми зобов’язуємося» не змінює істотно ту частину, що перевірялася. Парламентсько-президентська республіка не скасовує принципу розмежування влади. Парламент, Президент і Кабмін мають обумовлені законодавством повноваження, і в їхніх рамках можуть виступати від імені України
Висновок. Повна репліка не суперечить обраній для перевірки фразі.
Чи правильно визначено вердикт щодо фрази?
Вердикт «маніпуляція» означає використання формально правильних даних для обґрунтування помилкових висновків.
Чи є підписи депутатів під меморандумом? Ні.
Лист про наміри підписаний Президентом, Прем’єр-міністром, Головою НБУ та Міністром фінансів, жодного підпису депутатів.
Чи повинні під меморандумом бути підписи депутатів у листі про наміри згідно з нормами українського та міжнародного права? Ні.
Згідно зі статтею 5 розділу 1 Статей Угоди МВФ, стороною якої є Україна (англ. та рос. версії), «Кожна держава-член підтримує відносини з Фондом тільки через своє казначейство (зазвичай мається на увазі міністерство фінансів – ред.), центральний банк, стабілізаційний фонд або інше аналогічне фіскальне агентство; Фонд також підтримує відносини тільки з цими установами або через них».
Отже, МВФ надає вичерпний перелік установ, з якими співпрацює, і цей перелік не включає законодавчі органи країн-учасниць Фонду, до яких належить і Україна. Процедурно, транш МВФ не є звичайним кредитом, хоча враховується в рамках гарантованого державного боргу. Під час програми з Фондом країна купує іноземну валюту за національну і бере на себе зобов’язання здійснити зворотний викуп відповідно до графіка. Це можуть здійснити тільки Центробанк, Мінфін або аналогічне фіскальне агентство, визначене країною.
Згідно із законом України «Про вступ України до МВФ…», з української сторони з Фондом співпрацюють Кабмін, НБУ та Мінфін. Тобто навіть підпис Президента був необов’язковим.
Це не суперечить загальним принципам укладення міжнародних договорів України, встановленим Законом України «Про міжнародні договори». Згідно з ним, навіть якщо документ підпадає під визначення міжнародного договору, право підпису належить не парламентаріям, а залежно від предмета і значення договору, Президенту, Кабміну або іншим органам влади чи особам, визначеним ними. Парламентарі також не беруть участі в підготовці таких договорів і веденні переговорів щодо їхнього змісту (див. Розділ II Закону). Повноваження парламенту обмежені правом ратифікувати або відмовитися від ратифікації міжнародного договору у випадках, коли така ратифікація є обов’язковою. Однак перелік таких випадків є вичерпним і невеликим (див. Ст.9 Закону).
Чи є угода з МВФ міжнародним договором, який потребує ратифікації парламентом? Ні.
За усталеною міжнародною практикою, меморандуми та угоди про наміри, які МВФ укладає з країнами-учасницями, розглядаються як протоколи про наміри. Як документи, що не є обов’язковими до виконання, вони не підлягають ратифікації парламентом. Вимоги, що містяться в них, розглядаються не як зобов’язання країни, а як умови, які необхідно виконати для отримання фінансування. Таке тлумачення означає, що в разі невиконання умов меморандуму, уряд не отримує гроші і несе за це політичну відповідальність перед громадянами. Страждає міжнародна репутація країни, проте про дефолт не йдеться.
Необхідність ратифікації міжнародних документів з точки зору українського законодавства визначається, перш за все, обов’язковістю їх виконання. З конституційної точки зору, якщо документи, підписані Україною з міжнародною організацією, є обов’язковими для виконання, вони є міжнародними договорами, а передумовою їх вступу в силу є ратифікація парламентом у тій мірі, в якій їх умови впливають на права і обов’язки громадян, що стосуються загальноекономічних і фінансових питань тощо (див. ст. 9 Закону). Якщо ж документ містить не обов’язки (а це випливає, зокрема, з назви документа – «протокол про наміри», «меморандум про взаєморозуміння», його змісту та міжнародної практики), а умови для отримання фінансування (а саме про це йдеться), документ ратифікації не підлягає.
Чи є угода з МВФ обов’язковою для виконання парламентом? Ні.
Як зазначено вище, такий документ не є обов’язковим. Частина умов, зазначених у документі, може бути виконана виключно парламентом країни (прийняття законів). Таким чином, якщо документ містить умови, а не обов’язки, Рада як законодавчий орган має право не приймати законопроекти, записані в Меморандумі, які не подобаються депутатам.
З іншого боку, реформи, включені в Меморандум, потрібні насамперед державі Україна. Тому уряду слід було б обговорити з депутатами основні положення цього документа.
Висновок. Вердикт щодо фрази є коректним.
Якщо фраза є відповіддю на репліку Олени Білан, то чи була коректною ця початкова репліка?
У початковій репліці Олена Білан сказала (починаючи з 0:55 на відео)
«Наступного тижня прибудуть експерти місії МВФ (це вже підтвердив сам Міжнародний валютний фонд), які оцінюватимуть економічну ситуацію в країні, те, як українська влада – а я хочу підкреслити, що це не тільки уряд і Національний банк, там стоїть і підпис Президента під цим меморандумом. Тобто відповідно Верховна Рада, звичайно, не може все підписати, але, в принципі, це всі органи влади України, в тому числі Верховна Рада – як виконуються домовленості […], які органи влади беруть на себе».
Як зазначено вище, підписів депутатів і не повинно бути під Меморандумом згідно з нормами законодавства. Меморандум з МВФ підписують представники НБУ і уряду. У свою чергу, коаліційний уряд призначається парламентською більшістю. Тому, теоретично, парламентська більшість повинна підтримувати законопроекти Кабміну і разом з ним нести відповідальність за економічну, соціальну та іншу політику в країні. Якщо Кабмін втрачає довіру і підтримку парламентської більшості, то остання повинна розпочати процес відставки прем’єр-міністра і уряду, прописаний у Конституції.
Показовим є приклад Греції, де під час ухвалення пакету заходів економії, на яких наполягав, зокрема, МВФ, було втрачено парламентську більшість, що призвело до відставки уряду і дострокових парламентських виборів у вересні 2015 року. Зазначимо, що уряд, який пішов у відставку, був створений тільки на початку 2015 року (знову-таки в результаті дострокових виборів), і партія Алексіса Ципраса, яка його сформувала, перемогла на виборах саме завдяки критиці політики міжнародних фінансових організацій, зокрема МВФ, у Греції.
Тому фразу Белана можна розглядати як перебільшення, тому що парламент, точніше парламентська більшість, має вплив на домовленості з МВФ, але не безпосередньо, а опосередковано, через здатність змінити уряд.
Для недопущення конфлікту інтересів, на майбутнє VoxCheck запровадить правило не брати до перевірки фрази, які є відповідями або репліками на слова членів редколегії VoxUkraine.
Застереження
Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
