Пережити бурю: аналіз змін у доходах домогосподарств під час війни

Війни викликають серйозні економічні потрясіння та дестабілізують ринок праці, що призводить до значної втрати доходу. Попередні дослідження визначають вимушене переміщення, погіршення психічного здоров’я та загрозу безпеці як основні фактори, які спричиняють цей вплив. Вимушена міграція руйнує економічну стабільність, позбавляючи людей джерел доходу. Переміщені особи часто стикаються з проблемами працевлаштування, що значно погіршує їхній фінансовий стан. Крім того, руйнування майна і втрата соціальних зв’язків у громадах ускладнюють економічну адаптацію переселенців, обмежують можливості відновлення їхнього економічного добробуту.

Особи, які стали свідками бойових дій, зазвичай зазнають травматичного впливу, що може спричинити розвиток депресії, тривожних розладів і посттравматичного стресового розладу (ПТСР). Ці психічні порушення можуть суттєво знизити працездатність, обмежити економічну активність і негативно вплинути на соціальну інтеграцію. Існуючі дослідження підтверджують, що викликані війною проблеми психічного здоров’я можуть зменшувати продуктивність праці, підважувати соціальний капітал і гальмувати процеси післявоєнного відновлення. Це особливо актуально для регіонів безпосередньо уражених бойовими діями, де ресурси системи охорони здоров’я обмежені, а доступ до якісної психологічної підтримки залишається недостатнім.

Крім того, відчуття постійної небезпеки відіграє значну роль в обмеженні рівня доходів під час війни. Загроза насильства знижує інвестиційну привабливість регіонів, що, своєю чергою, обмежує можливості працевлаштування й економічного розвитку у постраждалих районах. Невизначеність, спричинена затяжним військовим конфліктом, також звужує перспективи отримання стабільного доходу, ускладнюючи економічну адаптацію населення до умов війни.

Україна не є винятком із цих тенденцій. Як показано на Рисунку 1, значна частина українців зазнала суттєвого зниження доходів з початку повномасштабної війни у 2022 році. Приблизно 23% респондентів повідомили про скорочення доходу їхнього домогосподарства на 50%, тоді як близько третини зазначили про ще більш значні втрати або повну втрату джерел існування. Лише 13% опитаних зафіксували стабільний рівень доходів або їхнє зростання в період конфлікту.

Це дослідження має на меті проаналізувати, чи пов’язані вищевказані наслідки війни зі зміною доходів в Україні. Аналіз базується на застосуванні OLS-регресії до даних опитування, розробленого авторкою і проведеного компанією Research.ua LLC у листопаді 2024 року. Вибірка охоплює 850 респондентів віком від 16 до 55 років, які представляють основне працездатне населення. Детальний опис опитування можна знайти тут.

Залежною змінною в аналізі є зміна доходу, що оцінюється на основі відповідей респондентів стосовно змін у доходах їхнього домогосподарства з лютого 2022 року (див. Рисунок 1). Ці зміни моделюються через рівняння Мінсера, яке описує заробіток як функцію освіти, досвіду на ринку праці та соціально-демографічних характеристик. Оскільки опитування не містить прямого виміру трудового досвіду, ми натомість використовуємо вік респондентів. Додатково враховується рівень матеріального добробуту домогосподарства, який оцінюється за шкалою від 1 («менш ніж 5 000 гривень») до 5 («понад 50 000 гривень»).

У Таблиці 1 наведено підсумкові оцінки рівняння Мінсера. Найважливішими факторами зміни доходу є рівень достатку та вік респондентів (див. Модель 1). Особи з вищими доходами мають значно вищу ймовірність зберегти свій економічний добробут під час конфлікту. Водночас літні (а отже, більш досвідчені) респонденти частіше зазнають труднощів зі збереженням доходу. Проте негативний вплив віку на стабільність доходу послаблюється з його збільшенням, що вказує на нелінійний характер цього взаємозв’язку.

Вплив двох вищенаведених факторів залишається сильним і статистично значущим також після врахування наявних в опитуванні стандартних соціально-демографічних характеристик (див. Модель 2). Крім того, контрольні змінні свідчать, що жінки частіше зберігають свій дохід під час війни порівняно з чоловіками, тоді як наявність хоча б однієї дитини негативно корелює зі стабільністю доходу. Одним із можливих пояснень цього є те, що жінки демонструють вищу стійкість у кризових умовах завдяки зайнятості в менш волатильних секторах (наприклад, освіта, охорона здоров’я та соціальні послуги), а також здатності краще адаптуватися до умов неформальної чи дистанційної зайнятості. Водночас наявність хоча б однієї дитини може обмежувати участь у ринку праці та посилювати фінансовий тягар у кризових умовах, зокрема під час війни.

Нарешті, моральні цінності, як-от нетерпимість до корупції, спочатку не демонструють статистично значущого зв’язку зі змінами рівня доходу (див. Модель 2). Проте після включення до моделі пов’язаних із війною змінних цей фактор стає статистично значущим (див. Модель 3). Це, скоріше, зумовлено упередженням пропущених змінних, що виникає внаслідок кореляції між ними. Одне з можливих пояснень позитивного впливу моральних цінностей полягає в тому, що нетерпимість до корупції спонукає людей надавати перевагу формальним економічним системам. Дотримання етичних норм, отже, може сприяти зменшенню ризиків фінансової експлуатації та збереженню стабільних джерел доходу в умовах кризи.

Також, особи, які зазнали вимушеного переміщення — як внутрішнього, так і зовнішнього, — відчувають негативні зміни в своєму доході. Зокрема, скорочення доходу у обох категорій переміщених осіб у середньому на 0,70 пункту більше (p<0,01) у порівнянні з непереміщеними. Як свідчать дані попередніх досліджень, це може бути зумовлено погіршенням доступу до ринку праці і соціальних мереж.

Крім того, відчуття безпеки може сприяти збереженню доходу. Підвищення рівня безпеки на один пункт (за 7-бальною шкалою) пов’язане з покращенням збереження доходу на 0,1 пункту (p<0,05). Цей висновок узгоджується з попередніми дослідженнями, які свідчать, що відчуття безпеки під час збройного конфлікту може стимулювати економічну активність, сприяючи збереженню стабільних джерел доходу. Безпечне середовище дозволяє людям залишатися продуктивними або отримувати підтримку, що може захистити їхній економічний добробут.

Нарешті, отриманні результати вказують на те, що психічне здоров’я є ключовим фактором економічної стабільності. Поліпшення психічного стану на один пункт (за 6-бальною шкалою) асоціюється з покращенням показника зміни (збереження) доходу на 0,35 пункту. Цей висновок узгоджується з наявними дослідженнями, які доводять, що підтримка ментального здоров’я може допомогти підтримувати стабільний дохід в умовах кризи. Натомість особи, які психологічно постраждали від війни, зазнають втрати доходу, адже погіршення психічного здоров’я негативно впливає на ухвалення рішень, продуктивність та здатність шукати ресурси або отримувати підтримку.

Загалом, психічне здоров’я є одним із найсильніших позитивних чинників стабільності доходу (див. Рисунок 2), тоді як вимушене переміщення виступає найпотужнішим негативним фактором. Це свідчить про те, що війна створила додаткові виклики для економічної стабільності українських домогосподарств.

На основі наведеного вище аналізу можна сформулювати кілька ключових висновків. По-перше, військовий конфлікт, що триває, спричиняє значне скорочення доходів домогосподарств. Це явище обумовлене не лише прямими наслідками війни, як-от руйнування інфраструктури та зростання військових витрат, а й опосередкованими факторами, включно з погіршенням психічного здоров’я населення, безпековими загрозами та вимушеним переміщенням. Це означає, що у післявоєнний період необхідно реалізовувати комплексні заходи, спрямовані на відновлення ментального здоров’я та забезпечення безпеки громадян у місцях їхнього проживання.

По-друге, наслідки війни є неоднорідними та мають особливо негативний вплив на окремі соціально-демографічні групи, посилюючи нерівність у доходах і бідності. До найбільш уразливих категорій населення належать особи з низькими доходами, працівники старшого віку та домогосподарства з дітьми. Отже, для забезпечення справедливого економічного відновлення буде необхідна цілеспрямована політика, яка враховуватиме специфічні потреби цих груп та сприятиме їхній інтеграції в економічний процес.

По-третє, ефективна політика відновлення доходів має бути комплексною та поєднуватися з інституційними реформами та зміцненням національної ідентичності. Впровадження принципів нульової толерантності до корупції сприятиме зростанню офіційних доходів домогосподарств, підвищенню економічної прозорості та зменшенню масштабів тіньової економіки. Крім того, посилення національної ідентичності може відігравати вирішальну роль у процесі економічного відновлення, сприяючи соціальній згуртованості, довірі та колективним діям. У цьому контексті важливо інтегрувати концепцію справедливого розподілу добробуту в українську національну ідентичність, оскільки загальне економічне благополуччя країни нерозривно пов’язане з добробутом кожного її громадянина.